|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Вдосконалення підсилювачів високої напругиГоловною причиною розробки підсилювача високої напруги є потреба у створенні прецизійної системи відтворення великих значень напруги. Одним з режимів такої системи є відтворення постійної і змінної напруги до 1000 В середньоквадратичного значення в частотному діапазоні до 100 кГц. Цього практично важко досягти з використанням двотактних вихідних каскадів (див. тему 9). Підсилювач повинен забезпечити, також необхідне значення вихідного струму, малі нелінійні спотворення тощо при малих розмірах і низькому споживанні енергії. Одним із можливих розв'язків є використання схеми з гальванічно розділеними підсилювачами. В цьому випадку підсилювач складається з N ланок (рис. 10.5) [55, 90]. Рис. 10.5. Схема високовольтного підсилювача з гальванічно розділеними ОП
Така структура дозволяє "поділити" вихідну напругу на N частин. Таким чином, максимальна вихідна напруга кожної частини стає в N разів меншою за загальну вихідну напругу. Саме тому вимоги до вихідної напруги однієї частини підсилювача високої напруги не настільки високі. Однак використовуючи таку структуру, не потрібно забувати про інші вимоги до блоку живлення підсилювача. Кожна частина повинна мати своє джерело живлення, електрично відділене від інших. Беручи до уваги той факт, що вихід попередньої частини з'єднаний із спільною шиною наступного, різниця потенціалів між найближчими шинами рівна вихідній напрузі даної частини. Вихідну напругу Uвих n-ланкового підсилювача знайдемо як , (10.3) де Uівих, Uвх – відповідно, вихідна напруга і -тої ланки та вхідна напруги; Ri+1, R1 – опори зворотного зв'язку і-тої ланки та першого резистора. Реалізація такої структури на практиці пов'язана з деякими труднощами. Між джерелами живлення є паразитні зв'язки і вони збільшуються згідно геометричною прогресією із збільшенням кількості ланок [90]. Ці зв'язки суттєво не впливають на роботу схеми з малою кількістю ланок або з досить низькочастотним вихідним сигналом. Але при спробі отримати потрібні характеристики при великій кількості ланок впливи паразитних параметрів суттєво зменшують максимальну швидкість обробки вихідного сигналу та призводять до перевантаження вихідного каскаду і його перегріву [55, 90]. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.002 сек.) |