Варіанти здійснення контролю

КОНТРОЛЬ РЕАЛІЗАЦІЇ РІШЕНЬ

Оволодіння технікою контролю — найважливіший момент управлінської культури керівника. Керівник, який не вміє вибрати раціональний спосіб контролю залежно від характеру розв'язуваних завдань і соціальних характеристик виконавців, витрачає багато свого робочого часу на цю управлінську функцію, однак не досягає намічених результатів.

Як і інші операції по організації виконання управлінських рішень, контроль — творчий процес, що вимагає від керівника максимального врахування особливостей конкретної ситуації: характеру розв'язуваних завдань (важливість, терміновість, складність і т. д.), організаційної культури в цілому (традиції, рівень соціальної зрілості, морально-психологічний клімат у даний момент тощо) та соціальних характеристик окремих виконавців (кваліфікація, досвід, ставлення до праці).

Основи ефективного контролю закладаються вже на етапі розробки управлінських рішень. Аналізуючи документи, що фіксують управлінські рішення (протоколи нарад, накази, розпорядження), необхідно звернути увагу на те, наскільки чітко визначені цілі, на досягнення яких спрямоване рішення, чи є конкретні показники, за якими можна оцінити ступінь досягнення цілі, чи досить ясні і зрозумілі для виконавців ці цілі і показники їх досягнення.

Показники контролю

Чим конкретніше визначені цілі і показники, чим точніше розроблені планові заходи, тим ефективніше контроль. Важливо при цьому, щоб виконавці, приступаючи до роботи, добре знали основні показники своєї діяльності:

По-перше, це створює умови для самооцінки, самоконтролю кожним працівником підсумків своєї діяльності, для її порівняння з роботою інших, з минулою роботою і в такий спосіб стимулює активність, атмосферу змагання.

По-друге, створює кращі умови для взаєморозуміння керівників і підлеглих, попереджає можливі конфліктні ситуації, пов'язані з оцінкою виконання завдань.

Аналізуючи роботу керівника по організації контролю, насамперед необхідно звернути увагу на його уміння в короткий термін одержати більше інформації щодо «критичних точок».

Варіанти здійснення контролю

Залежно від своєї компетентності і конкретних умов керівник може вибрати такі варіанти контролю реалізації прийнятих рішень:

Варіант 1. Суцільний постійний контроль діяльності всіх структурних підрозділів і їх керівників. Перший варіант є найменш ефективним. Суцільний контроль займає в керівника досить багато часу. При цьому для одних підрозділів він може бути зайвим, а для інших — недостатнім.

Варіант 2. Вибірковий контроль окремих підрозділів. Контроль за «відхиленнями» від наміченої програми, планів, графіків і т. п. Перевагою даного виду контролю є можливість охоплення досить великого числа підрозділів або окремих виконавців. Разом з тим керівник, який обмежується контролем за відхиленнями від плану, не в змозі контролювати ті зовні непомітні глибинні процеси, що постійно породжують ці відхилення. Як правило, це контроль наслідків (аварії, брак в роботі, затримки виробничого ритму, травми тощо).

Варіант 3. Контроль за «критичними точками». Третій варіант є найважливішим елементом повсякденного оперативного управління виробництвом. Знаючи технічні процеси на різних ділянках, стан обладнання та устаткування, характер виробничо-економічних і соціальних зв'язків, можливості кожного свого підлеглого, компетентний керівник періодично контролює «критичні точки» в технічному процесі, в механізмі координації, в стимулюванні праці підлеглих. Зазначений варіант контролю за «критичними точками» з меншими витратами часу дозволяє одержати чітке уявлення про ефективність роботи колективу і його підрозділів.

Варіант 4. Комбінований контроль, що ґрунтується на гнучкому використанні різних комбінацій двох попередніх варіантів. Комбінований контроль застосовується для вирішення довгострокових завдань, в яких задіяне велике коло виконавців.

Поиск по сайту: