Порядок віднесення інформації до державної таємниці та її захист

Віднесення інформації до державної таємниці, зміни ступеня її секретності та розсекречування здійснює державний експерт з питань таємниць відповідно до вимог Закону України "Про державну таємницю".

Виконання функцій державного експерта з питань таємниць покладається на конкретних посадових осіб, а саме:

1) у Верховній Раді України — Головою Верховної Ради України;

2) в інших органах державної влади — Президентом України за поданням керівника відповідного державного органу.

Державний експерт з питань таємниць виконує такі функції:

1) визначає на підставі чого інформацію можна віднести до державної таємниці; ступінь секретності інформації, яку віднесено до державної таємниці; орган державної влади (органи), якому надається право приймати рішення стосовно тих суб'єктів, які матимуть доступ до секретної інформації;

2) робить висновок, якої шкоди буде завдано національній безпеці України у разі розголошення конкретної секретної інформації;

3) установлює та продовжує строк дії рішення про віднесення інформації до державної таємниці із зазначенням дати її розсекречення;

4) подає до Служби безпеки України висновки про зміну ступеня секретності інформації та скасування рішення про віднесення ЇЇ до державної таємниці у разі зміни підстав, за яких цю інформацію було віднесено до державної таємниці;

5) затверджує за погодженням зі Службою безпеки України перелік відомостей, що становлять державну таємницю, зміни до них, контролює відповідність змісту цих переліків Зводу відомостей, що становлять державну таємницю;

6) розглядає пропозиції органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян та окремих громадян щодо віднесення інформації до державної таємниці та її розсекречування;

7) затверджує висновки щодо обізнаності з державною таємницею громадян, які мають чи мали допуск до неї;

8) контролює обґрунтованість і правильність надання документам, виробам та іншим матеріальним носіям інформації, які містять відомості, включені до Зводу відомостей чи розгорнутих переліків відомостей, що становлять державну таємницю, відповідного грифа секретності, своєчасність його зміни та розсекречування цих носіїв із наданням їм реквізиту "розсекречено".

Інформацію до державної таємниці відносять на основі мотивованого рішення державного експерта з питань таємниць за його власною ініціативою, за зверненням керівників відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій чи громадян.

Державний експерт з питань таємниць може відносити інформацію до державної таємниці з тих питань, прийняття рішень яких належить до його компетенції згідно з посадою, яку він обіймає. У разі, якщо прийняття рішення про віднесення інформації до державної таємниці належить до компетенції кількох державних експертів із питань таємниць, то за ініціативою державних експертів або за пропозицією Служби безпеки України таке рішення приймається колегіально і ухвалюється простою більшістю голосів. При цьому кожен експерт має право викласти власну думку.

Інформація вважається державною таємницею з часу опублікування Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, до якого включена ця інформація, чи зміни до нього в порядку, встановленому Законом України "Про державну таємницю".

Строк, упродовж якого діє рішення про віднесення інформації до державної таємниці, встановлюється державним експертом з питань таємниць з урахуванням ступеня засекреченості інформації, критерії визначення якого встановлюються Службою безпеки України. Він не може перевищувати для інформації із ступенем секретності "особливої важливості" — 30 років, для інформації "цілком таємно" — 10 років, для інформації "таємно" — 5 років.

Після закінчення строку дії рішення про віднесення інформації до державної таємниці державний експерт з питань таємниць робить висновок про скасування рішення про віднесення її до державної таємниці або приймає рішення про продовження строку дії зазначеного рішення в межах строків, встановлених законом.

Президент України з власної ініціативи або на підставі пропозицій державних експертів з питань таємниць чи за зверненням органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій чи громадян може встановлювати триваліші строки дії рішень для інформації, що становить державну таємницю, ніж строки,передбачені законодавством.

Письмова форма трудових договорів з працівниками, діяльність яких пов'язана з державною таємницею, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України № 779 від 16 листопада 1994 р. Типова форма трудового договору з працівником, діяльність якого пов'язана з державною таємницею, та зобов'язання громадянина України у зв'язку з допуском до державної таємниці встановлена наказом Держкомсекретів № 44 від 8 грудня 1994 р.

Звід відомостей, що становлять державну таємницю, формує та публікує в офіційних виданнях Служба безпеки України на підставі рішень державних експертів із питань таємниць.

Зміни до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, публікуються не пізніше трьох місяців із дня одержання Службою безпеки України відповідного рішення чи висновку державного експерта з питань таємниць.

Зразки форм рішень (висновків) державних експертів із питань таємниць, порядок та механізм формування Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, і його опублікування визначаються Кабінетом Міністрів України.

На підставі та в межах Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, з метою конкретизації та систематизації даних про секретну інформацію органи державної влади створюють галузеві або відомчі розгорнуті переліки відомостей, що становлять державну таємницю, а також можуть створювати міжгалузеві або міжвідомчі розгорнуті переліки відомостей, що становлять державну таємницю. Підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що провадять діяльність, пов'язану з державною таємницею, за ініціативою та погодженням із замовником робіт, пов'язаних із державною таємницею, можуть створювати власні розгорнуті переліки відомостей, що становлять державну таємницю. Такі переліки погоджуються зі Службою безпеки України, затверджуються державними експертами з питань таємниць та реєструються в Службі безпеки України.

Розгорнуті переліки відомостей, що становлять державну таємницю, не можуть суперечити Зводу відомостей, що становлять державну таємницю.

У разі включення до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, або до розгорнутих переліків цих відомостей інформації, яка не відповідає категоріям і вимогам, передбаченим статтею 8 Закону, або порушення встановленого порядку віднесення інформації до державної таємниці заінтересовані громадяни та юридичні особи мають право оскаржити відповідні рішення в суді. З метою недопущення розголошення державної таємниці судовий розгляд скарг може проводитися на закритих засіданнях відповідно до закону.

Строк, протягом якого діє рішення про віднесення інформації до державної таємниці, встановлюється державним експертом з питань таємниць з урахуванням ступеня секретності інформації, критерії визначення якого встановлюються Службою безпеки України, та інших обставин. Він не може перевищувати для інформації зі ступенем секретності «особливої важливості» — 30 років, для інформації «цілком таємно» — 10 років, для інформації «таємно» — 5 років.

Після закінчення передбаченого частиною першою цієї статті строку дії рішення про віднесення інформації до державної таємниці державний експерт із питань таємниць робить висновок про скасування рішення про віднесення її до державної таємниці або приймає рішення про продовження строку дії зазначеного рішення в межах строків, встановлених частиною першою цієї статті.

Президент України із власної ініціативи або на підставі пропозицій державних експертів з питань таємниць чи за зверненням органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій чи громадян може встановлювати більш тривалі строки дії рішень про віднесення інформації до державної таємниці, ніж строки, передбачені частиною першою цієї статті.

Поиск по сайту: