Операції мислення

Мислення як вища форма пізнавальної діяльності. Фізіологічні основи мислення.

МИСЛЕННЯ - найвища форма пізнавальної діяльності, процес опосередкованого і узагальненого відображення істотних властивостей предметів та явищ, закономірних зв'язків та відношень між ними.

Опосередковане пізнання полягає в тому, що ми можемо виносити судження про властивості, характеристики предметів і явищ без безпосереднього контакту з ними, а шляхом аналізу непрямої інформації.

Узагальнене пізнання. Мислення є відображенням загального в предметах і явищах реального світу і застосування узагальнень до одиничних предметів і явищ.

Фізіологічні основи мислення.

В основі процесу мислення лежить складна аналітико-синтетична діяльність кори великих півкуль головного мозку. В результаті аналізу та синтезу зовнішніх та внутрішніх подразників в корі головного мозку утворюються тимчасові нервові зв'язки, які і є фізіологічними основами мислення.

В основі мислення лежать тимчасові нервові зв'язки двох видів: І і ІІ сигнальних систем, де ІІ сигнальна система виконує провідну роль. Тобто мислення відбувається у словесній формі.

Значення мислення:

- розширює межі пізнання;

- дає можливість проникнути за межі безпосереднього досвіду відчуття і сприймання, у глибину явищ;

- людина стає більш знаючою і краще пристосовується до життя;

- дає змогу передбачати розвиток подій.

Операції мислення.

Мислительна діяльність людей здійснюється за допомогою мислительних операцій (процесів). Кожна з операцій виконує певну функцію в процесі пізнання і знаходяться в складному взаємозв'язку з іншими операціями.

Аналіз - це уявне відокремлення властивостей від об'єкта, виділення окремих його частин, елементів тощо. Синтез - поєднання окремих компонентів об'єкта в єдине ціле.

Порівняння - це встановлення подібності й відмінності між предметами та явищами.

Узагальнення - уявне згрупування предметів за загальними та істотними ознаками.

Абстрагування - уявне відокремлення істотних властивостей від неістотних та від предмета в цілому, визначення спільної ознаки, що характеризує певний клас предметів.

Конкретизація - перехід від загального до одиничного, яке відповідає цьому загальному.

Систематизація - упорядковування знань на підставі гранично широких спільних ознак груп об’єктів.

3. Форми мислення.

Поняття - форма мислення, в якій відображаються загальні, істотні ознаки предметів і явищ дійсності.

Одиничне поняття - поняття, в якому відображаються ознаки якого-небудь одиничного предмета або явища ("Земля", "Київ" тощо).

Загальні поняття відображають ознаки певної групи чи класу (множини) предметів. Обсяг таких понять завжди буде більшим від обсягу одного елемента. Наприклад, "планета", "дерево", "лампа", "держава" тощо.

Збірні поняття відображають ознаки певної сукупності однорідних предметів, що мисляться як одне ціле. Ці поняття охоплюють ознаки особливого, збірного індивідуального предмета. Наприклад, "оркестр", "листя", "сузір'я" тощо.

Поняття виражається словом. Не кожне слово є поняттям (поняттями не є службові частини мови).

Судження - форма мислення, що відображає зв'язки між предметами і явищами або між їх властивостями шляхом ствердження або заперечення.

Судження існують тільки в реченні.

В загальних судженнях щось стверджується (чи заперечується) відносно всіх предметів даної групи, даного класу.

В часткових судженнях ствердження чи заперечення відноситься вже не до всіх, а лише до деяких предметів.

В одиничних судженнях ствердження чи заперечення відноситься тільки до одного предмету.

Умовивід - форма мислення, в якій з одного чи кількох суджень виводиться нове судження.

Індукція - спосіб роздумів від конкретного до загального.

Дедукція - спосіб роздумів від загального до конкретного

4. Види мислення.

Наочно-дійове мислення полягає в тому, що розв'язування задач здійснюється шляхом реального перетворення ситуації та здійснення рухового акту.

Наочно-образне мислення - мислення образами, уявленнями, перетворення ситуації в плані образів.

Абстрактно-логічне мислення здійснюється за допомогою логічних операцій з поняттями.

Теоретичне мислення - це пізнання законів, правил.

Практичне мислення пов'язане з фізичним перетворенням дійсності.

Дискурсивне мислення розгорнуте в часі, має чітко виражені етапи, достатньою мірою усвідомлені суб'єктом.

Інтуїтивне мислення згорнуте в часі і протікає швидко, в ньому відсутній поділ на етапи, мінімально усвідомлене.

Репродуктивне мислення забезпечує розв'язання задачі, спираючись на відтворення вже відомих людині способів.

Продуктивне мислення відзначається широтою перенесення знань у нові умови, оригінальністю розв’язання проблеми, гнучкістю, що дає змогу бачити об’єкти під новим кутом зору.

Поиск по сайту: