Де p - це тиск, F - прикладена сила, S - площа судини

З ормули ми бачимо, що при збільшенні сили впливу при тій же площі судини тиск на його стінки буде збільшуватися. Вимірюється тиск в ньютонах на метр квадратний або в паскалях (Па), на честь вченого, що відкрив закон Паскаля.

На основі закону Паскаля працюють різні гідравлічні пристрої: гальмівні системи, гідравлічні преси і ін.

2) Теплопередача. Теплообмінні апарати

Теплообмі́нні апара́ти — пристрої, в яких здійснюється теплообмін між двома або декількома теплоносіями або між теплоносіями і твердими тілами (стінкою, насадкою). Використовуються у багатьох галузях промисловості. За іншим визначенням, теплообмінний апарат — пристрій для передавання тепла від одного робочого середовища до другого[1].

Теплообнмінний апарат — пристрій для перенесення теплоти від одного теплоносія до другого або від теплоносія до поверхні тіла, що його нагрівають. До теплообмінного апарату належать випарники, економайзери, льодогенератори, парогенератори, повітронагрівачі, градирні тощо. Застосовують теплообмінні апарати у теплоенергетиці, промисловості, сільському господарстві, системах вентиляції та опалення тощо[2]. Пристрої, в яких здійснюється процес масообміну (тобто має місце взаємопроникнення речовин), називаються масообмінними апаратами. У тепломасообмінних апаратах процеси масо- і теплообміну протікають одночасно.

За своїм призначенням теплообмінні і тепломасообмінні апарати різноманітні і часто мають спеціальні назви (підігрівач, випарник тощо).

На ТЕС і АЕС одним з теплообмінних апаратів є підігрівач живлячої води. У будь-якому випадку потрібно визначити площу поверхні теплообміну (при заданому діаметрі труб потрібно знайти їх число і довжину). Для розрахунку необхідні дані про термічні опори перенесенню теплоти. При цьому для знаходження коефіцієнтів тепловіддачі використовується теорія теплообміну. Тепловий розрахунок теплообмінного апарату, метою якого є визначення площі, називається конструкторським. Допустимо, що є готовий теплообмінний апарат (наприклад, що серійно випускається заводом), потрібно дізнатися, чи буде в ньому забезпечено підігрівання або охолоджування теплоносія до заданої температури. Тепловий розрахунок, що виконується для вирішення вказаної задачі, називається перевірочним. Його метою є знаходження кінцевих температур теплоносіїв, а також температури поверхні при заданих початкових температурах теплоносіїв. Масові витрати теплоносіїв в будь-якому типі розрахунку вважаються заданими величинами.

Від значення площі поверхні тепло- і масообміну залежать значення потоків теплоти і маси речовини. Тому в технологічних установках часто використовується метод розпилювання рідини (її дроблення на дрібні краплі) і застосовуються тепломасообмінні апарати з псевдо-зрідженим («киплячим») шаром твердих часток. У останньому випадку швидкість газу, що подається в нижню частину шару часток, підбирається так, щоб частки не були нерухомими і в той же час не зносилися з шару потоком газу. Частки, що знаходяться в зрівноваженому стані, інтенсивно перемішуються з газом, що забезпечує високу інтенсивність процесів тепло- і масопереносу.

Тепломасообмінні апарати різноманітні їх можна класифікувати за різними ознаками.

Теплообмінні апарати підрозділяються на:

рекуперативні,

регенеративні

змішувального типу.

Не зважаючи на особливості, властиві теплообмінним і тепломасобмінним апаратам, вони працюють таким чином, що у будь-якому випадку для них виконуються закони збереження енергії, маси речовини і кількості руху. Ці закони необхідно враховувати в будь-яких теплових і гідромеханічних розрахунках апаратів.

Поиск по сайту: