АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Види гіпотез за характером змісту

Читайте также:
  1. В чому полягає мета перевірки гіпотези про закон розподілу ряду?
  2. Види гіпотез, санкцій та диспозиції правової норми
  3. Висновки по заданним гіпотезам
  4. Гіпотеза залежності типу темпераменту від групи крові
  5. Гіпотези етногенезу слов’ян
  6. За характером подразнень що сприймаються
  7. Метод отличается от предыдущего (гемокультура) только начальным этапом – подготовкой и характером материала и исключением накопления культуры.
  8. ным, событийным и событийно-временным характером протекаю-
  9. Поняття гіпотези і її структура
  10. Робоча гіпотеза наукових досліджень
  11. Споживання у довгостроковому періоді: гіпотеза життєвого циклу та постійного доходу.

За характером змісту гіпотези поділяються на такі види:

1. Загальна гіпотеза – це припущення про можливу причину або зако­номірний порядок, що стосується всієї сукупності даного ряду фактів, речей чи явищ світу.

2. Часткова гіпотеза – це припущення про певні властивості або причинні зв¢язки між певними частинами або окремими фактами речей і явищ світу. Залежно від часткових умов вияву часткова гіпотеза може переростати у загальну, тому поділ гіпотез на загальні і часткові має відносний характер.

3. Гіпотеза для одиничного випадку – стосується лише одного якогось випадку і може бути перевіреною лише одним певним експериментом.

4. Робоча гіпотеза – це умовне припущення, яке висувається на початку дослідження на основі узагальнення обмеженої кількості експеримен­таль­них даних. Вона дає змогу на початковому етапі вивчення того чи іншого малодослідженого явища згрупувати результати спостережень в певну несуперечливу систему, спираючись на яку, можна далі поглиб­лю­вати науковий аналіз. Робоча гіпотеза, функціонуючи спочатку як пев­на ідея і витримавши перевірку практикою, збагатившись новими фак­тич­ним даними, які підтверджують її правильність, переростає у наукову гіпотезу.

5. Наукова гіпотеза – це науково обґрунтоване припущення про речі і явища світу або взаємозв¢язки між ними. В основі наукової гіпотези лежать перевірені практикою окремі знання про суть досліджуваних явищ, відомі вже закони, які діють в даній галузі знань. Між науковою і робочою гіпотезою нема ніякого абсолютного розриву. Вони діалектич­но зв¢язані між собою, є різними рівнями єдиного пізнавального процесу.

6. Версія (лат. versus) – одне з кількох можливих різних пояснень або тлумачень якогось певного явища, чи досить поверхових знань.

У процесі розв’язання складних проблем часто пропонується не одна, а й дві й більше гіпотез. Для виявленя істини, яка є одна виникає необхідність вибирати одну з двох або кількох конкуруючих гіпотез. Особливо це часто зустрічається в судовому дослідженні. Судове зізнання підпорядковується тим самим законам логіки, що й будь-яке інше. В судовому слідстві при поясненні окремих фактів чи сукупностей обставин часто висувають не одну, а кілька гіпотез, в яких по-різному пояснюються ці факти. Такі гіпотези називаються версіями.



Версія в судовому дослідженні називається одне з можливих припущень гіпотез, які пояснюють походження або властивості окремих обставин злочину, або подію злочину загалом.

Висування гіпотези само собою у багатьох випадках є великим науковим досягненням, що просуває вперед усе наше пізнання.

Предметом версій є окремі одиничні явища і факти, часом зовсім незначні. Будуючи версію, не мають на меті відкрити ту чи іншу закономірність. Версія має дещо менше пізнавальне завдання — пояснити якусь окрему, неповторну одиничну подію, або одиничний факт. Обґрунтовуються версії порівняно обмежним колом спо­стережень.

Наукові гіпотези можуть існувати і розроблятися тривалий час, роками і навіть десятиліттями. Версії ви­суваються і перевіряються протягом порівняно короткого відрізку часу.

Наукових гіпотез, що пояснюють якесь явище, може бути висунуто кілька або всього одну. Версія в судо­вому дослідженні одна існувати не може. У кожній кри­мінальній справі з кожної окремої обставини має бути висунуто кілька версій; тут не можна обмежитися ви­суванням та доведенням якоїсь однієї, що уявляється найімовірнішою версією.

Версія в судовому дослідженні відрізняється від науково" гіпотези також тим, що, висуваючи і доводячи версії, керуються не тільки логічними законами, а й за­конами юридичними. Факти, на підставі яких будуються версії та факти, за допомогою котрих доводиться істин­ність якоїсь однієї та хибність інших версій, мають бути виявлені, зібрані і закріплені із дотриманням кримінальчо-процесуальних законів.

Версії висуваються як на початку розслідування так і в будь-який інший момент судового розслідування.

Висуваючи (висловлюючи) версії, використовують різні логічні засоби. Версія може бути висунута за ана­логією, індуктивно або дедуктивно.

Досить часто версія є висновком індуктивного умо­виводу, до того ж для логічного опрацювання фактич­них даних і формулювання версії застосовуються різно­манітні види індукції. Особливо широко користуються індукцією за допомогою простого перелічення. Так, коли в ході розслідування справи встановлюють зв'язок фактів злочинної події з однією й тією ж особою, що повторяється, то за допомогою індукції, застосовуючи просте перелічення, висувають версію про причетність цієї особи до скоєного злочину. У вигляді схеми це можна записати так:

Встановлений у справі факт А пов'язаний з особою К.

Встановлений у справі другий факт В пов'язаний також з осо­бою К.

Встановлений у справі третій факт С пов'язаний теж з осо­бою К.

Оскільки перелічені факти (А, В, С) е ознаками злочинної по­дії, то роблять висновок про те, що і злочинна подія в цілому пов'язана з особою К. (Жеребкін В.Є. Логіка. С. 231).

Будь-яка гіпотеза має ймовірний характер, а тому потребує логічного доведення, тобто перевірки на істинність.




Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)