Науково-теоретична база. Переможця районного етапу Всеукраїнського конкурсу

Досвід роботи

Переможця районного етапу Всеукраїнського конкурсу

«Учитель року – 2014»

В номінації

«Початкові класи»

Вчителя

Жовтневої ЗОШ І-ІІІ ступенів Новобузької районної ради

Василенко Раїси Володимирівни

м. Новий Буг 2014 р.

Активізація пізнавальної діяльності

Молодших школярів

На уроках

Природознавства

Зміст

1. Актуальність ------------------------------

2. Теоретичне підгрунття -----------------

2.1 Провідна ідея -------------------------------------

3. Науково-теоретична база --------------

4. Практичне впровадження активізації пізнавальної діяльності молодших школярів на уроках природознавства ----------------------------

4.1. Технологія досвіду ---------------------------------

Міжпредметні зв’язки – ефективність навчального процесу

4.4. Застосування інтеративних методів в навчально-пізнавальній діяльності ---------------------------

5. Результативність ------------------------------

6. Додатки ------------------------------------------

Актуальність

На основі Державного стандарту початкової загальної освіти та програми навчального предмета «Природознавство» навчально-пізнавальна діяльність базується на компетентісно орієнтованих завданнях із використанням сучасних освітніх технологій.

Для залучення кожного учня в активний пізнавальний процес варто створити навчально-предметне середовище, яке забеспечувало б можливість вільного доступу до різних джерел інформації, спілкування з ровесниками, працювати разом під час вирішення різних проблем.

Неможливо уявити навчально-виховний процес без активізації пізнавальної діяльності, тому, що вона створює умови для самореалізації учнів,сприяє підвищенню теоретичних знань, розвитку інтелектуальних здібностей.

Теоретичне підгрунття

«Життєва природознавча

Компетентність»

Державний стандарт початкової загальної освіти трактує значення життєвої природознавчої компетентності так: предметна природознавча компетентність — особистісне утворення, що характеризує здатність учня розв’язувати доступні соціально і особистісно значущі практичні та пізнавальні проблемні задачі, пов’язані з реальними об’єктами природи у сфері відносин "людина — природа”;

Компетентність – це здатність приймати рішення і нести відповідальність за їх реалізацію у різних галузях людської діяльності.

Поняття компетентності передбачає сукупність фізичних та інтелектуальних якостей людини і властивостей, необхідних людині для самостійного й ефективного виходу в різних життєвих ситуаціях, щоб створити кращі умови для себе в конструктивній взаємодії з іншими.

Отже основна мета навчального предмета «Природознавства» - формування природознавчої компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, опанування способів навчально-пізнавальної і природоохоронної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи.

Провідна ідея

У процесі предметної природознавчої компетентності активізувати самостійну пізнавальну активність дітей. Сприяти розвитку дослідницької активності, творчих здібностей, інтересів, умінь і навичок.

Науково-теоретична база

Проблема розвитку активізації пізнавальної діяльності притаманна всім періодам розвитку педагогіки. Вона досліджувалася такими видатними педагогами як А. Дістервег, Я. Коменський, В.Сухомлинський. Розглядається вона і у дослідженнях О.Жоржик, О.Савченко, І. Шамової, Л.Шушори та інших вчених.

У працях Н. Бібік, І. Дубровіної, С. Журавель, О.Киричук, Л. Нарочної, Л. Шелестової та інших педагогів розглядаються методи і засоби формування пізнавального інтересу молодших школярів.

Видатний чеський педагог Я.А.Коменський у першому розділі «Великої дидактики» говорить про необхідність всіма засобами підвищувати в дітях гаряче прагнення до пізнання, до навчання. Цій проблемі надавали належної уваги І.Г.Песталоцці, А.Г.Дістерверг, К.Д.Ушинський, В.О.Сухомлинський.

Активність молодшого школяра виражається через різні види діяльності: навчальну, трудову, пізнавальну і т.д. Особливого значення набуває навчальна пізнавальна діяльність.

Але свою ведучу функцію та чи інша діяльність проявляє найбільш достатньо, коли вона складається, формується. Молодший шкільний вік і є періодом найбільш інтенсивного формування учбової діяльності, яка виступає специфічною формою індивідуальної активності.

Людина, що не знає нічого, може навчитися,

Поиск по сайту: