Технологія досвіду. У своїй роботі використовую різні шляхи активізації пізнавальної діяльності, різноманітні форми, методи

У своїй роботі використовую різні шляхи активізації пізнавальної діяльності, різноманітні форми, методи, засоби, вибір яких стимулює активність і самостійність учнів. Найбільший активізуючий ефект під час уроку дають ситуації, у яких учні самі повинні:

- відстоювати свою думку;

- брати участь у дискусіях і обговореннях;

- ставити питання своїм товаришам і вчителю;

- рецензувати відповіді товаришів;

- самостійно вибирати посильне завдання;

- створювати ситуації самоперевірки, аналізу особистих пізнавальних і практичних дій.

Без використання активних та інтерактивних технологій цього не досягнути, тому, що вироблення таких умінь передбачає активну позицію учня, стосовно виучуваного матеріалу й процесу навчання (він стає його суб’єктом), найвищій відсоток засвоєння (до 95%) досягається саме в процесі взаємонавчання.

«Мотивація - ключ до пізнання»

Найбільш значущою для ефективності навчальної діяльності є мотивація, зумовлена інтелектуальною ініціативою та пізнавальними інтересами. За словами О.Я. Савченко «Як сонце всьому живому, так і розвитку мотивації навчання потрібні середовище, що стимулює, і цілеспрямований вплив через систему педагогічних прийомів».

У сучасному світі дитина стикається з величезним потоком інформації. Тому звичайні прийоми подання і заучування інформації часто не спрацьовують. Добираю цікаві завдання для уроку, до такої діяльності часто залучаю дітей, якщо вони готують запитання один одному.

Щоб досягти необхідного результату, на уроках використовую різноманітні прийоми пізнавальних мотивів:

• Бесіда (Тема: «Що таке явища природи», 2клас)

• Створення проблемної ситуації (Тема: «Де в природі міститься вода?», 2 клас);

•Використання прийому «Дивуй» (наводжу дивні факти або майже неправдоподібні історії. Тема: «Чому восени добре збирати гриби?»). •Використання творчих завдань (складання кросвордів, загадок, віршів, сенканів; Тема: «Як змінюється нежива природа восени?») •Використання під час уроку художньої та наукової літератури (Тема: «Як змінюється стан води при нагріванні й охолодженні?», М.Остапчук «Подорож краплинки»).

•Створення ситуації успіху, на основі діяльнісного підходу до навчання.

Щоб пізнання було глибшим, багатшим, суть кожного явища чи події я розкриваю перед учнем на доступному йому рівні. Запитання "Що?", "Як?", "З якої причини?", "Чому ти так думаєш?" спонукають дитину до пошуку. Але для пізнавального процесу потрібні ще й факти, приклади, спостереження, уявлення. Спостерігаючи, міркуючи учні осмислюють суть того чи іншого предмета, явища, події і розв'язують посильне пізнавальне завдання, доцільнішими є завдання за зразком «знайди помилку» або такі, що провокують помилку.

Завдання повинні бути:

v цікавими;

- спрямованими на розвиток логіки, кмітливості, образного мислення,

v різноманітними, наприклад «закриті» завдання, що мають точне(одноразове) розв’язання;

- завдання з неповною умовою;

- з надлишковими умовами;

- «відкриті» завдання, що припускають варіанти умов, різні

шляхи розв’язання, імовірні відповіді;

- творчі завдання;

v робота над загадками (відгадування та складання загадок,

встав пропущене слово, віднови закономірність явищ);

v розгадування кросвордів та ребусів;

v робота над прислів’ями, приказками, народними прикметами;

v картки із завданням теоретичного або практичного змісту;

ігрові ситуації (додаток 1).

Міжпредметні зв’язки –

Поиск по сайту: