Технологія досвіду

«Казка – психотворне джерело дитячого мислення. Завдяки казці дитина пізнає світ не тільки розумом, але й серцем», - писав В.О.Сухомлинський.

Казка – найбільш важливий помічник у розумовій роботі учня. Це можна простежити на різних етапах засвоєння нового матеріалу. Перший етап: розумова робота над новим матеріалом починається з уваги, яку К.Д. Ушинський назвав дверима, «через які проходить все, що входить у душу людини із зовнішнього світу».

Ось чому матеріал який вивчається у початкових класах, має охоплювати яскраві образи. Ними можуть бути казки: розповідь з інсценізацією чи розглядом ілюстрації до неї. Робота над кожною казкою супроводжується презентацією, створеною мною.

Поступово перший етап переходить у другий етап розумової роботи – уяву. Саме під час роботи над казкою учень має можливість оживити матеріал, «наповнити його додатковою інформацією», «ввійти в нього».

Тепер уже другий етап розумової роботи над засвоєнням матеріалу переходить у третій – запам’ятовування (пам’ять). Під час запам’ятовування дитина логічно мислить. Отже, третій етап розумової праці вміщує у собі і четвертій – мислення. Виходячи із завдань сучасної школи – навчаючи, розвивати – казку можна неповністю розповідати, не розкривати її таємниці. Створення проблемної ситуації а потім її розв’язання – це вже робота логічного мислення таким чином, казка у навчальному процесі розвиває дитячу увагу, уяву, пам’ять, мислення, які допомагають учневі в оволодінні необхідним матеріалом.

Під час роботи над казкою учні оволодівають таким оптимальним об’ємом умінь, як:

· уміння бачити специфічний початок казки – зачин і кінцівку для позитивних героїв (це уміння і подальші три уміння формуються і при роботі з іншими видами казок);

· уміння визначати казкове місце і час дії;

· уміння при роботі з текстом знаходити переломний момент в розвитку дії, що дає можливість прослідкувати зміну героя;

· уміння давати елементарну оцінну характеристику поведінці персонажів;

· уміння знаходити і називати чарівні (чудові) предмети і чарівні істоти, визначати їх місце та роль в розвитку сюжету, функцію добра або зла по відношенню до персонажів.

З метою організації читання-пошуку я ставлю перед учнями таке завдання: уважно вчитатися в текст, виділити в ньому слова і вирази, які часто трапляються в казках, а також чарівні (чудові) предмети, чарівних героїв; поспостерігати за розвитком сюжету. Завдання це виконується поступово під моїм керівництвом в процесі читання казки з коментарями. Саме вчитель узагальнює спостереження учнів над специфікою «чарівного світу»

У казках міститься значний освітній і виховний потенціал. Діти щиро переживають горе, нещастя ображених. Не менш емоційно молодші школярі сприймають текст, у якому добро бере верх над злом або знедолені і бідні перемагають багатих і ситих. Педагогічна цінність казок полягає в тому, що в них перемагає справедливість. Радість дітей слід всіляко підтримувати. Вияв радості – виховний момент.

Аналіз казок збуджує дітей до формулювання оціночних суджень. Це важливо для розвитку мислення молодших школярів.

Добір казок у читанках задовольняє й іншу сторону навчального процесу початкової школи – пізнавальну. Наприклад, пізнавальний зміст має українська народна казка «Найближчий родич», яка пояснює, чому хлібина є родичем зерну жита.

Використання казки в школі відбувається в двох напрямках:

· казка як ілюстративний матеріал під час вивчення історії, суспільно-економічних формацій, як певна літературознавча категорія теорії та історії літератури;

· казка як матеріал для позаурочного, вільного читання чи розповіді, як матеріал виховний у широкому розумінні слова.

У казках є багато діалогів, що дають змогу легко інсценувати розповідь. Таким чином, використовуючи казку, мені легко проводити роботу з розвитку діалогічного та монологічного мовлення, а також артистизму.

Також органічно вписуються в казки прислів’я, приказки, загадки, пісні, лічилки, скоромовки, повір’я. Що дає мені змогу розширити словниковий запас учня.

Читаючи казку, діти вчаться оцінювати свої дії та вчинки інших. Через казкових персонажів дитина пізнає навколишню дійсність, адже саме в казці сюжет побудований на протиставленні добра і зла, правди і кривди, щедрості і скупості і їх боротьби.

Програма щодо вивчення казок в початкових класах передбачає таких умінь:

· уважно слухати читання вчителем казки, розуміти її фактичний зміст, відповідати на питання за прослуханим;

· правильно, плавно, свідомо читати вголос;

· відрізняти казку від творів різних жанрів;

· визначати послідовність подій у казці;

· знаходити в тексті казки слова, вирази, які характеризують героїв казки, їх поведінку, події;

· пояснювати зв’язок заголовка із змістом казки;

· близько до тексту розповідати невеликі за обсягом казки;

· брати участь у найпростіших формах інсценізації.

Під час роботи над казкою, я використовую наступні прийоми та методи:

Ø створення проблемних ситуацій для учнів перед первинним ознайомленням з текстом;

Ø змістовний і структурний аналіз твору, що пропонувався для виконання дітьми після ознайомлення з казкою;

Ø складання плану – малюнкового і словесного – для кращого засвоєння основного змісту казки, характеристики образів та персонажів;

Ø взаємозапитання учнів щодо змісту твору, розкриття певних зв’язків, ролі персонажів;

Ø театралізація (інсценізація) казок;

Ø використання інтерактивних прийомів («Асоціативний кущ», вправа «Мікрофон», «Акваріум», «Мозковий штурм» та ін.);

Ø комп’ютерна підтримка уроку.

На уроках читання я застосовую такі цікаві для дітей прийоми, як:

v вікторини («З якої це казки», «Подорож сторінками книжок», «Продовж прислів’я чи приказку»);

v дидактичні ігри («Вгадай героя», «Чия це репліка»);

v гра «Сам собі режисер» (складання сценарію до казки, інсценізація);

v конкурс «Кращий оповідач»;

v робота з картками (характеристика героїв);

v ілюстрування казок.

Результативність

Результативність моєї роботи простежується а тому, що мої діти є активними учасниками навчального процесу та співтворцями позаурочних заходів. Мої учні мають творчий потенціал, який вони реалізували участю в шкільних конкурсах малюнків, читців, у святі до Дня фізкультурника, до 60-річчя школи, у грі «Козацькі забави», у конкурсі валентинок, у параді до Дня захисника Вітчизни та ін.

На базі нашої школи працює хореографічний гурток «Барвінок», яким я керую. Маленькі танцівники беруть участь у всіх шкільних заходах, два роки поспіль приймають участь у відбірковому турі фестивалю «Весна Рудани».

В цьому навчальному році я виступила в якості режисера-постановника, беручі участь у міському конкурсі на найкращу ігрову програму «Новорічна заметіль». Наша творча група була нагороджена грамотою за найкращий сюжет ігрової програми.

Поиск по сайту: