|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Основні принципи компаративного аналізу терміносистемНа даний час мовознавці, зокрема У.К. Юсупов [1.19, с.8], розрізняють два напрямки в компаративній лінгвістиці: компаративне вивчення мов для теоретичних цілей й компаративне вивчення мов для лінгводидактичних цілей. Серед основних принципів порівняння мов для теоретичних цілей для компаративного аналізу терміносистем застосовуються наступні:
1. Принцип порівнянності. Він передбачає збалансованість ступенів вивченості мов, що порівнюються, визначення функціонально подібних явищ у яких та раціональне поєднання різних підходів при порівнянні мов. Цей принцип підходить нам, адже ми порівнюємо явища області наукового знання, саме терміносистеми. 2. Принцип системності полягає у тому, що порівнянню повинні підлягати парадигматичні системи (підсистеми, поля, синонімічні ряди і т.д.). Терміносистема як раз і є такою парадигматичною системою, в якій можна виділити підсистеми і семантичні поля. Ми також розглядаємо опозиції синонімії і полісемії, що характеризують термінологію, як системне явище. 3. Принцип термінологічної адекватності означає, що перш ніж розпочати порівнянню мов, треба створити загальні для порівнюваних мов дефініції. В нашому випадку такими дефініціями виступають терміни системність, синонімія, полісемія, компаративний аналіз, принципи порівняння. 4. Принцип достатньої глибини порівняння передбачає виявлення всіх істотних подібностей і відмінностей порівнюваних мовних явищ. Згідно з цим принципом у порівнювальних терміносистемах повинні бути виділені всі їхні подібності і відмінності. 5. Принцип врахування функціональних стилів передбачає порівняння терміносистем в однакових функціональних стилях. 6. Принцип обліку лінгвістичних знань ґрунтується на тому, що лінгвістичні знання, добуті для дослідження структури однієї терміносистеми можуть допомогти в побудові структури іншої. Але цей принцип забороняє приписувати ознаки однієї терміносистеми інший. 7. Принцип двобічності порівняння важливий тим, що завдяки порівнянню до поля зору потрапляють особливості обох терміносистем порівнюваних мов. 8. Принцип територіальної необмеженості полягає у тому, що просторове розміщення порівнюваних мов немає важливого значення, оскільки англійська й українська мови віддалені за географічним розміщення їх носіїв. [У.К. Юсупов 1.19, с.8]. Для компаративного аналізу терміносистем застосовуються також принципи, що діють для лінгводидактичних цілей, зокрема: 1. Принцип синхронності означає, що терміносистеми порівнюються в плані синхронії. 2. Принцип простоти полягає в тому, що порівняльний опис повинен бути достатньо простим і зрозумілим. 3. Принцип врахування фацилітації й міжмовної інтерференції передбачає, що, якщо рідна мова полегшує вивчення терміносистеми іноземної мови, тоді говорять про фацилітацію, якщо перешкоджає, то – про інтерференцію; при компаративному дослідженні необхідно враховувати обидва явища [1.19, с.8-11] ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ До термінів, на відміну від слів загальновживаної мови, науковці висувають низку специфічних вимог, зокрема терміни повинні відповідати правилам і нормам певної мови, мати певну дефінітивність, бути незалежними від контексту, точними, стислими, експресивно нейтральними, прагнути до однозначності, бути позбавленими синонімічності, милозвучним. Але, окрім вищезазначених вимог, термін обов’язково повинен бути системними, адже системність є також однією з найважливіших умов існування терміна. Тобто,слово як термін існує лише у певній системі понять. Термін називає поняття й займає конкретне місце у певній системі понять, яка є відбиттям або наукової теорії, або наукової чи технічної класифікації, або узагальненої ідеї в певній галузі знання. Але сукупність перелічених ознак, як показує практика, існує лише в ідеалі для невеликої кількості термінів. У дійсності ж та чи інша ознака або відсутня, або існує у послабленому стані. Звідси й випливають основні проблеми, пов’язані з перекладом термінів. Термінологія – це сукупність термінів, тобто слів або словосполучень, що висловлюють специфічні істотно сформовані поняття з певної галузі науки, техніки чи мистецтва, а також сукупність усіх термінів, наявних у тій чи іншій мові. Терміносистема відрізняється від термінології тим, що представляє собою сукупність термінів конкретних галузей, підгалузей наукового або технічного знання, що обслуговує наукову теорію або наукову концепцію. Тобто, терміносистеми – це галузеві термінології. А термінології, в свою чергу, слугують джерелами терміносистем. Належність терміна до певної системи, тобто до певного термінополя, є його суттєвою ознакою, що відрізняє термін від звичайного слова.Системність термінології зумовлена двома типами зв'язків, які надають сукупності термінів системного характеру: логічними та мовними. Аналіз теоретичної літератури дав змогу визначити, що компаративний аналіз терміносистеми – це метод, який на основі дослідження структури та значення термінів, дозволяє виявити основні проблеми, пов'язані з їхнім перекладом та надає можливість подолати труднощі при їх перекладі, а також знайти елементи, які залишаються непереданими.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |