Композиційно-структурний аналіз терміносистем

Із розширенням меж людських досліджень, розвитком знань та нових ідей, а також їх зміною, зростає і кількість слів у мові. Кожне нове наукове відкриття, досягнення, потребує найменування як засобу вираження відповідної уяви про поняття. Така закономірність викликає також велику кількість змін чи поправку значень існуючих слів. Так, розмовна лексика вживається у повсякденному спілкуванні усіх мовців. В арсеналі розмовної мови усне слово впливовішим, ніж писемне, і є головним виразником характеру мови. Фахівці різних галузей знань вживають писемне слово частіше, ніж усне. Вони користуються термінами, які мають спеціалізовані і окреслені значення. Незважаючи на те, що термінологія нараховує велику кількість одиниць, користується нею менша частина населення, а тому термінологічна лексика до загального словника мови не потрапляє. Через це терміни мають більшу стабільність і стійкість перед морфологічними і семантичними змінами, ніж загальновживана лексика.

Кількість термінологічної лексики весь час помітно зростає. До термінологічної лексики належать усі сло­ва, що об'єднуються в мові під загальною назвою терміни. Тому, важливість дослідження термінології у сучасному світі є беззаперечною, оскільки термінологія, з однієї сторони, є сполучною ланкою між різноманітними галузями знань, а з іншої, сприяє досягненню чіткого розмежування понять. А так, як наука не стоїть на місці й безперервно розвивається, з’являється все більше і більше технічних, наукових, військових, політичних, економічних, юридичних та інших термінів. І, у зв’язку з цим, необхідно розширювати межі термінологічного апарату як науки в цілому, так і окремих галузей знань зокрема. Для досягнення цієї мети та успішного подолання міжмовних термінологічних бар’єрів, необхідно долучатись не лише перекладачам, а й представникам відповідних галузей знань.

Під час дослідження військово-політичної терміносистеми доводиться мати справу не лише з термінами, а й з різними військово-політичними реаліями, що безсумнівно проявляється й на термінологічному рівні. Словникова відповідність частіше за все не дає правильного уявлення про певну лексичну одиницю, оскільки за аналогічними термінами в двох мовах приховуються різні поняття чи різні значення близьких за значенням понять.

Проблеми становлення, семантики, деривації та тенденції розвитку термінологічних одиниць, фахової лексики вивчали вітчизняні та зарубіжні дослідники, зокрема В. Виноградов, В. Лейчик, Г. Винокур, Б. Головін, Т. Кияк, В. Даниленко, К. Кусько, А. Крижанівська, Е. Жильбер, А. Ширмер, Й. Сміт, Ф. Дорнер та інші. Усі вони по-різному розуміють проблематику, цілі та функціональні завдання термінологічних структур, концептуальні засади термінознавства як науки. Але, на нашу думку, не можливо до кінця збагнути сутність поняття «терміносистема» без розуміння, що означає «термін» та «термінологія». Таким чином, варто зазначити, що кожне дослідження термінологічної лексики ґрунтується на певному визначенні терміну. Щодо визначення терміну, вимог, висунутих до нього, в лінгвістичній літературі існують різні, часто протилежні точки зору.

Поиск по сайту: