Фрагмент двовимірної реляційної таблиці

Атрибут – стовпчик

Домен – набір допустимих значень одного або кількох атрибутів.

Кортеж – рядок таблиці(розширений екземпляр, стан)

Степінь відношення – кількість кортежів які містяться у відношенні.

(23) Елементи теорії нормалізації.

Нормалізація -це розбивка таблиці на дві або більш, які характеризуються кращими властивостями при доповненні, зміні і вилученні даних. Кінцева мета нормалізації зводиться до отримання такого проекту бази даних, у котрому кожний факт з'являється лише в однім місці, тобто виключена надлишковість інформації.

Теорія нормалізації грунтується на наявності тієї або іншої залежності між полями таблиці.

Основні властивості нормальних форм:

· кожна наступна нормальна форма в деякому змісті краще попередньої;

· при переході до наступної нормальної форми властивості попередніх нормальних властивостей зберігаються.

(24) SQL:мова структурованих запитів.

SQL (мова структурованих запитів) — декларативна мова програмування для взаємодії користувача з базами даних, що застосовується для формування запитів, оновлення і керування реляційними БД, створення схеми бази даних і її модифікації, системи контролю за доступом до бази даних.

SQL складається з наступних елементів мови:

- Положення, які є складовими компонентами заяв і запитів.

- Предикати для тризначної логіки (3VL) (так / ні / невідомо) або логічних значень, які використовуються для обмеження наслідків заяв та *запитів або змінити хід виконання програми.

- Запити для видачі скалярних величин або таблиць, що складаються із стовпців і рядків даних.

- Запити вилучення даних на основі певних критеріїв.

- Заяви впливу на схеми і даних, зв'язків.

- Заяви управлінням транзакціями, ходом виконання програми, завдань та діагностики.

(25) Огляд концепцій зберігання інформації.

Зберігання і накопичення є одними з основних дій, здійснюваних над інформацією і головним засобом забезпечення її доступності протягом деякого проміжку часу. В даний час визначальним напрямом реалізації цієї операції є концепція бази даних, складу (сховища) даних.

База даних може бути визначена як сукупність взаємозв'язаних даних, використовуваних декількома користувачами, які зберігаються з регульованою надлишковістю. Дані, що зберігаються, не залежать від програм користувачів, для модифікації і внесення змін застосовується загальний управляючий метод.

Банк даних - система, що представляє певні послуги із зберігання і пошуку даних певній групі користувачів з певної тематики.

Система баз даних - сукупність управляючої системи прикладного програмного забезпечення, бази даних, операційної системи і технічних засобів, що забезпечують інформаційне обслуговування користувачів.

Сховище даних (СХД - використовують також терміни Data Warehouse, «склад даних», «інформаційне сховище») - це база, що зберігає дані, агреговані по багатьох вимірюваннях.

Вітрини даних - множина тематичних БД, що містять інформацію, яка відноситься до окремих інформаційних аспектів наочної області. Ще одним важливим напрямом розвитку баз даних є репозиторії.

Репозиторій, в спрощеному вигляді, можна розглядати просто як базу даних, призначену для зберігання не користувацьких, а системних даних. Технологія репозиторіїв виникає із словників даних, які у міру збагачення новими функціями і можливостями набували рис інструменту для управління метаданими

Концептуальний рівень пов'язаний з особистим представленням даних групи користувачів у вигляді зовнішньої схеми, що об'єднуються спільністю використовуваної інформації.

(26) Сутність інформаційних систем, їх класифікація та види.

Система -сукупність взаємопов’язаних елементів функціонування яких спрямоване на досягнення конкретного результату.

Інформаційні системи – сукупність взаємопов’язаних елементів, методів, засобів, спеціалістів які беруть участь в процесі обробки інформації будь якого характеру.

Автоматизована інформаційна система – сукупність інформації, методів технічних засобів,спеціалістів для обробки інформації та прийняття управлінських рішень.

В залежності від ступеня (рівня) автоматизації виділяють ручні, автоматизовані й автоматичні інформаційні системи.

За місцем діяльності ІС

- наукові ІС — призначені для автоматизації діяльності науковців, аналізу статистичної інформації, керування експериментом.

- ІС автоматизованого керування — призначені для автоматизації праці інженерів-проектувальників і розроблювачів нової техніки (технології).

- ІС організаційного керування — призначені для автоматизації функції адміністративного (управлінського) персоналу.

- ІС керування технологічними процесами — призначені для автоматизації різноманітних технологічних процесів (гнучкі виробничі процеси, металургія, енергетика тощо).

За функціональним призначенням: Керувальні; Проектувальні; Наукового пошуку; Діагностичні, моделювальні; Систем підготовки прийняття рішення.

(27) Структура інформаційної системи.

Компоненти інформаційних систем:

Інформація – нові знання,які отримує споживач у результаті сприйняття і переробки повних відомостей.

Інформаційні технології – сукупність методівв-х процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, опрацювання, зберігання, розповсюдження показу і використання інформації в інтересах її користувачів.

Організаційні одиниці управління – це структурні підрозділи, користувачі, які виконують функції управління з використанням засобів інформаційних технологій АІС (автоматизована ІС)

Функціональні компоненти – система функцій управління, комплекс взаємопов’язаних у часі і просторі робіт щодо управління, необхідних для досягнення поставлених цілей.

(28) Основні етапи розвитку інформаційних систем.

1) найпростішими були механічні машини з ручним набором вихідних даних (1641 машина Пасаля до кінця 19ст.)

2) з’явились дані які могли вводитися в персональні обчислювальнімашини при допомозі перфокарт. З 20ст. ПОМ

3) Комплексна організація облікових і планових робіт (50-60 р. 20ст.ЕОМ)

4) АСУ – автоматизовані системи управління – системи організаційного управління.

5) використання засобів обчислювальної техніки. Перехід від централізованої до персональної обробки даних.

6) використання безпровідних технологій мобільних пристроїв, хмарні технології.

(29) Перспективні засоби і напрямки розвитку інформаційних систем. Перспективи розвитку інформаційних систем лежать в області інтеграції рішень, заснованих на використанні сховищ даних і доставці інформації користувачам із застосуванням WEBтехнологій.

Найбільш активно використовуються інформаційні служби Всесвітньої Павутини (World Wide Web – WWW), що підтримують розподілені гіпертекстові структури. Web-браузери надають зручний і легко освоюваний інтерфейс. Базова мова розробки Web-сторінок HTML у сукупності з протоколом взаємодії Web-сервера і Web-клієнта HTTP забезпечують, зокрема, можливості заповнення форм на стороні клієнта і передачі заповнених форм серверу.

Інший перспективний напрямок розвитку інформаційних систем – застосування аналітиками і керівниками корпорацій систем оперативної аналітичної обробки (On-Line Analitical Processing – OLAP), які є подальшим розвитком технологій експертних систем. Для побудови таких систем потрібно використання дуже об'ємних, що накопичуються протягом довгого часу, звичайно збережених у декількох різнорідних базах даних складів даних (datawarehouse).

(30) Принципи створення та функціонування АІС.

1) принцип системності передбачає встановлення структурних зв’язків між елементами системи та елементами інших систем.

2) розвитку – можливість поповнення та оновлення функцій системи та її складу.

Сумісності.

4) стандартизації – програма повинна відпов. держ. стандартам.

5) ефективності – раціональне співвідношення між витратами на створення АІС і цільовими ефектами.

Нових задач.

7) надійності – система функціонує навіть при виході з ладу деяких із технічних засобів.

8) єдиної інформаційної бази – застосування єдиної системи класифікації і кодування одних і тих самих структурних одиниць.

(31) Загальна структура ІС.

Загальну структуру інформаційної системи можна розглядати як сукупність підсистем незалежно від сфери застосування.

Компоненти інформаційних систем:

Інформація – нові знання,які отримує споживач у результаті сприйняття і переробки повних відомостей.

Інформаційні технології – сукупність методівв-х процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, опрацювання, зберігання, розповсюдження показу і використання інформації в інтересах її користувачів.

Організаційні одиниці управління – це структурні підрозділи, користувачі, які виконують функції управління з використанням засобів інформаційних технологій АІС (автоматизована ІС)

Функціональні компоненти – система функцій управління, комплекс взаємопов’язаних у часі і просторі робіт щодо управління, необхідних для досягнення поставлених цілей.

(32) Функціональна та забезпечувальна частини АІС для потреб комерційної діяльності.

Будь-яка АІС поділяється на функціональну та забезпечувальну частини (ФЧ та 3Ч), які, у свою чергу, поділяються на простіші елементи — підсистеми, котрі також припускають подальший поділ

До ФЧ належать ті елементи системи, які визначають її функціональні можливості, а саме: призначення, виконувані управлінські функції та функції з обробки інформації.

До ЗЧ системи належать об'єкти (матеріальні та інші засоби, інструментарій), з допомогою яких виконуються функції системи, тобто реалізується функціональна її частина.

(33) Стадії та етапи розробки АІС.

Поиск по сайту: