Мобільна торгівля (m-commerce)

Мобільна торгівля — закупівля й продаж товарів і послуг через бездротову технологію, тобто, кишенькові пристрої типу мобільних телефонів і особистих цифрових помічників.

-бізнес для бізнесу (В2В) - це електронна комерція між компаніями.

-бізнес для споживача (В2С) - торгівля між компаніями й споживачами

-бізнес для адміністрації (В2А)

-споживач для адміністрації (С2А)-

-споживач для споживача (С2С)- торгівля між приватними індивідуумами або споживачами. Цей тип електронної комерції характеризований ростом електронних ринків і мережних аукціонів, особливо у вертикальних галузях промисловості

(65). Система платежів для електронної комерції

Платіжна система в Internet (e-payment system) - це система здійснення розрахунків і платежів між комерційними структурами, фінансовими установами та користувачами мережі в процесі купівлі - продажу товарів та послуг через Internet.

Платежі в мережі Internet повинні здійснюватися за дотримання ряду умов: - конфіденційність

- цілісність - інформацію про купівлю ніхто не в змозі змінити;

- збереження таємниці

- автентифікація - і продавці, і покупці повинні мати гарантію, що всі сторони, які беруть участь в угоді, є дійсно тими за кого себе видають;

- авторизація - авторизація дозволяє визначити наявність коштів у покупця;

- багатоваріантність засобів оплати - покупець може оплатити придбання товару або послуги будь-якими доступними йому платіжними засобами;

- гарантії ризиків продавця

- мінімізація плати за транзакцію - плата за обробку трансакції замовлення і оплати товарів входить у вартість товару, тому зниження ціни трансакції збільшує конкурентоспроможність продавців.

Основними учасниками платежів та розрахунків у мережі Internet є:

- продавець - покупець - банк-емітент

(66). Типи та призначення електронних грошей

Типи:

Електронні гаманці (WebMoney).
· Цифрові сертифікати.
· Цифрові чеки.
· Smart-картки.

Електронні гроші (e-money, e-гроші, електронна готівка, електроні обміни, цифрові гроші, цифрова готівка чи цифрові обміни) – означення грошей чи фінансових зобов'язань, обмін та взаєморозрахунки з яких проводяться за допомогою інформаційних технологій.

Електронні гроші є наступною сходинкою розвитку грошей як засобу платежу. При транзакціях з їхнім використанням інформація про обсяг коштів у закодованому вигляді може бути записана на смарт-картку[1] з вбудованим мікропроцесором або зберігатися на жорсткому диску комп'ютера.

Термін ”електронні гроші” використовується до широкого спектра різних платіжних інструментів, що ґрунтуються на інноваційних технічних рішеннях у сфері роздрібних платежів.

(67). Смарт-картки та їх використання

Старт-картка (smart - інтелектуальна, або розумна) - це звичайна пластикова картка з вбудованою мікросхемою. Ступінь "інтелектуальності" мікросхеми може бути дуже різним - від найпростішого контролера читання/ запису даних в електронну пам'ять картки, до мікропроцесора, що мас розвинуту систему команд, вбудовану файлову систему і т.п. Смарт-картка здатна виконувати складні операції по обробці Інформації та зберігати ЇЇ. Звідси і назва - Smart (інтелектуальна) картка.

Смарт-картки використовуються в різних фінансових додатках, забезпечуючи збереження, цілісність і конфіденційність інформації. Технології інтелектуальних карток достатньо різноманітні, і можливості застосування цих карток багато в чому залежать від вибраної технології і програмно-апаратних рішень. Один з найпоширеніших додатків смарт-карток - їх використання як електронних гаманців. Електронні гаманці дозволяють берегти в своїй пам'яті певну суму, витрачати яку можна без авторизації.

(68). Національна система масових електронних платежів України

Націона́льна систе́ма ма́сових електро́нних платежі́в (НСМЕП) — це внутрішньодержавна банківська багатоемітентна платіжна система масових платежів, в якій розрахунки за товари та послуги, одержання готівки та інші операції здійснюються за допомогою платіжних смарт-карток за технологією, що розроблена Національним банком України.

Метою створення НСМЕП є розроблення та впровадження в Україні відносно дешевої надійно захищеної автоматизованої системи безготівкових розрахунків, яка в основному розрахована на роботу в режимі «off-line».

З упровадженням НСМЕП громадяни України матимуть змогу оплачувати товари і послуги у безготівковій формі за допомогою смарт-карток, а також зберігати і накопичувати заощадження у банках на поточних і карткових рахунках. Таким чином, можна очікувати не лише значного розширення можливостей банківської системи України завдяки додатковому залученню коштів населення, а й забезпечення завдяки роботі НСМЕП додаткових прибутків громадян у вигляді відсотків за залишком на їхніх банківських рахунках.

(69). Картки та платіжні інструменти.

Нещодавно розробниками технології НСМЕП було створено нову картку НСМЕП. Програмне забезпечення фінансових додатків УкрКоїн V2.0 забезпечує повну сумісність з попередньою версією УкрКоїн V1.02 і дозволяє створювати на одному й тому ж чіпі (в процесі його ініціалізації) такі типи карток НСМЕП:

- платіжні картки;

- модулі безпеки платіжних терміналів;

- картки доступу банківські;

- картки доступу до термінального обладнання;

- трансферні картки.

При здійсненні платежів використовують різні платіжні інструменти: готівку, картки, платіжні доручення, векселя тощо.

(70). Інтерактивне банківське обслуговування.

Дистанційне банківське обслуговування - це технологія, в якій проведення банківських операцій не вимагає візиту в банк. Усе, що не виконується безпосередньо в офісі банку, має здійснювати система дистанційного банківського обслуговування.

Дистанційне банківське обслуговування передбачає роботу не лише з клієнтами банку, а й з банками-кореспондентами і підрозділами банку - філіями, відділеннями, віддаленими касами, обмінними пунктами тощо. Послуги ДБО охоплюють як найпростіші інформаційні сервіси, скажімо, отримання інформації про залишок коштів на рахунку, до найскладніших форм обслуговування, таких, як отримання кредиту в режимі віддаленого доступу або розміщення заявок брокерові під час операцій на фондовому або валютному ринку.

(71). Реклама у глобальній мережі.

Рекламна кампанія в інтернеті повинна базуватися на серйозних дослідженнях, одне з яких — вивчення цільової аудиторії. Для ефективної співпраці з клієнтом, компанії, що прагнуть продати рекламне місце, мають розробити медіа-план, який повинен включати таку інформацію:

— місце розміщення реклами та періодичність її транслювання;

— формати реклами (графіка, текст);

— текст рекламних модулів;

— сподіваний ефект від запланованих заходів.

Сам факт просування бренду в інтернет працює на імідж: споживачі знають, що саме прогресивні, динамічні, сучасні компанії активно використовують ресурси та інструменти глобальної мережі.

Перевагою інтернет-реклами є доступність публікацій у мережі в порівнянні з друкованоми ЗМІ або телебаченням. Наприклад, якщо тиражування буклета може обійтися в сотні доларів, то розміщеня сайту нічого не коштуватиме.

Але головною перевагою розгортання рекламної кампанії в інтернеті є можливість фіксування кожного кроку користувача, автоматично накопичувати ці дані (наприклад, заносити до корпоративної бази даних), автоматично їх обробляти й аналізувати. Такий підхід дозволяє отримати ефект не тільки від реклами, а й використовувати отримані дані для різних маркетингових досліджень. Приблизно у 90 % випадків об'єктом реклами в інтернеті виступають не товари або послуги, а сайт, що їх рекламує. Від його стану залежить успіх або занепад рекламної кампанії. Сайт повинен містити докладну інформацію про фірму, в зручній формі розповідати про товар, бути якісно оформленим, враховувати психологію користувача інтернету.

(72). Використання інтерактивного та багатоканального маркетингу.

Internet-маркетинг - це комплекс соціальних та управлінських процесів, які спрямовані на якнайповніше задоволення потреб споживачів у мережі Internet при формуванні пропозиції і системи обміну товарів і послуг за допомогою інформаційних комунікаційних технологій.

Інтерактивність - споживач має можливість взаємодіяти з продавцем, попередньо ознайомлюватися з товаром;

Багатоканальний маркетинг – це маркетинг, при якому організація застосовує два й більше маркетингових канали для впливу на клієнтів.

Є кілька поширених каналів інформації які не варто забувати при розробці рекламної кампанії в Інтернеті: телебачення, радіо, телемаркетинг, преса,смс-розсилка,опитування прямі продажі.

(73). Правові аспекти бізнесу в Internet

Взагалі Internet як нова територія для ведення бізнесу надає широкі можливості відображення реальної економіки держави у віртуальному всесвіті. Бурхливий розвиток E-commerce (електронної комерції) відкриває нові перспективи для ведення бізнесу.

На мій погляд, можливо виділити декілька проблемно - правових аспектів бізнесу в Internet:
1. Відсутність правової культури в населення - це є глобальна і найактуальніша проблема для всього світового суспільства.
2. Правова помилка користувачів у тому, що Інтернет знаходиться поза всякою юрисдикцією, поза межами окремої держави, і щодо відношень в Інтернеті не можна застосовувати законодавство якої-небудь окремої держави.
3. Усім відомо, що в Інтернет - за придбаний товар треба розплачуватись кредитною карткою або електронними грішми, тому це питання у принципі, також може підштовхувати до думки, деякі прошарки суспільства, що Інтернет тільки для забезпечених хто має кредитні картки.
4. Проблема віртуальної торгівлі та соціального захисту покупця (повернення неякісного товару) при здійсненні покупки в Інтернеті.

(74). Безпека і захист інформації в Internet.

Мережева безпека починається з аутентифікації, що зазвичай включає в себе ім'я користувача і пароль. Коли для цього потрібно тільки одна деталь аутентифікації (ім'я користувача), то це називають однофакторною аутентифікацією. При двофакторній аутентифікації, користувач ще повинен використати маркер безпеки або 'ключ', кредитну картку або мобільний телефон, при трьохфакторній аутентифікації, користувач повинен застосувати відбитки пальців або пройти сканування сітківки ока.

Встановлення рівнів безпеки мережі надає Вам можливість доступу до цінної ділової інформації з будь-якого місця, де є доступ до мережі Інтернет, а також захищає її від загроз.Система безпеки мережі:

- Захищає від внутрішніх та зовнішніх мережних атак. Небезпека, що загрожує підприємству, може мати як внутрішнє, так і зовнішнє походження. Ефективна система безпеки стежить за активністю в мережі, сигналізує про аномалії та реагує відповідним чином.

- Забезпечує конфіденційність обміну інформацією з будь-якого місця та в будь-який час.

- Контролює доступ до інформації, ідентифікуючи користувачів та їхні системи. Ви маєте можливість встановлювати власні правила доступу до даних. Доступ може надаватися залежно від ідентифікаційної інформації користувача, робочих функцій, а також за іншими важливими критеріями.

- Забезпечує надійність системи. Технології безпеки дозволяють системі запобігти як вже відомим атакам, так і новим небезпечним вторгненням.

(75) Автоматизація обробки інформації прогнозування попиту населення на товари.

Для того Щоб виробництво товарів розвивалося відповідно до потреб суспільства, необхідна тісна взаємодія торгівлі з промисловістю і планування виробництва товарів на основі систематичного, всебічного вивчення й прогнозування попиту населення..

Вивчення попиту — це збір, обробка й опали інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень щодо розвитку виробництва товарів народного споживання і комерційних рішень щодо закупівлі й продажу товарів.

Основним завданням вивчення попиту є виявлення тенденцій і закономірностей розвитку:

- загального обсягу попиту й обсягу попиту на окремі групи і види товарів;

- внутрішньо-групової асортиментної структури попиту за розмірами, ростами, кольорами, фасонами і т.д.;

- структури попиту на однойменні товари різних підприємств;

- структури попиту на однойменні товари, що різняться за видом упаковки й розфасуванням;

- у сезонних коливань попиту на окремі товари;

- ступеня задоволення попиту на окремі види товарів і їх різновиди, тобто виявлення товарів і їх різновидів, попит на які не задовольняється, і на які пропозиція перевищує попит;

- можливостей збільшення попиту на товари, запаси яких значно перевищують нормативи;

- вимог покупців до якості й оформлення товару.

Робота з вивчення попиту повинна давати таку інформацію, що дозволяє робити правильні прогнози розвитку попиту.

Інформація про процеси формування і розвитку попиту населення необхідна всім комерційним працівникам, оскільки на її основі приймається більшість комерційних рішень щодо виробництва і купівлі-продажу товарів. Тому робота з вивчення попиту — це організація зворотного зв'язку між попитом і пропозицією, а в кінцевому рахунку — між виробництвом і споживанням.

(76) Автоматизація розрахунків із бізнес-планування.

По виконанні розрахунків із бізнес планування вихідні даних може бути згруповані в звіти, серед найбільш важливі такі:

1. Звіт про потоці коштів (>Cash-flow), який відбиває реальний потік грошей

2. Звіт прибутки і збитках (>Income) – це аналог бухгалтерського звіту про фінансові результати підприємства.

3. Балансовий звіт (>Balance) відбиває структуру активів і пасивів підприємства з інтервалам планування.

З іншого боку, внаслідок розрахунків визначаються показники ефективності і коефіцієнти фінансової оцінки.

Показники ефективності йдуть на визначення вигідності вкладення коштів й дозволяють порівнювати різні варіанти їх використання. До них належать:

1. Чиста справжня вартість (>NPV – NetPresent Value) – сума чистих грошових потоків, визначених в таблиці Cash-flow наведеного на даний момент початку планування з допомогою процедури дисконтування.

2. Внутрішня норма дохідності (>IRR –InternalRate ofReturn).Значення ставки дисконтування, у якомуNPV стає рівної нулю. Проекти зIRR нижче, ніж ставка дисконтування, є невигідними для інвестування.

3. Термін окупності (>РВР –PaybackPeriod) – точка на обрії планування, у якій грошові потоки стає позитивним і залишається таким протягом усього до закінчення проекту. Розрізняють простий ідисконтированний терміни окупності,рассчитиваемие відповідно по чистому і чистому дисконтированному потокам коштів. Коефіцієнти фінансової оцінки покликані охопити майже всі аспекти функціонування підприємства.

(77) Автоматизація розрахунків з комерційної діяльності на прикладі програми «1С:Підприємство»

В даний час розрахунки з КД на підприємствах усіх форм власності стають все більш автоматизованими. Система програм фірми «1С» надає широкі можливості ведення автоматизованого обліку на підприємствах, в організаціях і установах, незалежно від їх виду діяльності та форми власності, з різним рівнем складності обліку. Також вона дозволяє організувати ефективний бухгалтерський, кадровий, оперативний торговий, складський і виробничий облік, розрахунок заробітної плати, а також податковий облік. Програма «1С:" - Це універсальна програма масового призначення для автоматизації бухгалтерського і податкового обліку, включаючи підготовку обов'язкової (регламентованої) звітності, У програмі "1С: Управління торговим підприємством" автоматизовано розрахунок собівартості продукції і послуг, що випускаються основним і допоміжним виробництвом, облік переробки давальницької сировини. Протягом місяця облік випущеної готової продукції ведеться за плановою собівартістю. В кінці місяця розраховується фактична собівартість випущеної продукції і наданих послуг. Моніторинг і аналіз діяльності підприємства в Конфігурації "Управління торговим підприємством для України " включає потужну і гнучку систему звітів, яка дозволяє оперативно аналізувати і безперервно контролювати практично всі аспекти діяльності підприємства, У конфігурацію вбудовані засоби роботи з електронною поштою, які дозволяють значно підвищити оперативність роботи, в першу чергу підрозділів, відповідальних за роботу з клієнтами та постачальниками, збут, закупівлі і маркетинг. Поштовий клієнт володіє звичним інтерфейсом і зручний в роботі.

(78) Запуск програми. Головне вікно програми 1С:Підприємство. Структура меню. Панелі інструментів. Довідкова система. - «1С підприємство» може бути запущена Пуск/Програми/1С Підприємство,або на робочому столі.

- у вікні запуску натиснути кнопку Додати - з'явиться вікно реєстрації інформаційної бази;

-Структура головного меню традиційна для Windows-орієнтованих про­грам. Щоб вибрати один з пунктів головного меню, достатньо клацнути на ньому мишкою. У більшості випадків після цього з'явиться спадне меню, що містить список доступних команд пункту. Список команд окремого пункту може бути різним залежно від того, який журнал відкрито, який до­кумент редагують або який звіт формують. Якщо команда спадного меню супроводжується піктограмою, то її можна виконати і натисканням на кнопку панелі інструментів з такою ж піктограмою.

- У програмах 1C є декілька панелей інструментів; вони мають різну кількість кнопок. Головне їхнє призначення - швидкий доступ до часто уживаних команд програми. Панелі ін­струментів можна розміщувати не тільки у верхній частині головного вікна, а й ліворуч та праворуч, і міняти їх місцями. Ці дії виконують простим переміщенням панелей у потрібне місце

- довідкові системи використовують гіпертекстові вказівки. Вікна довідкової системи відкриваються з меню Допомога. Такою ж командою цього меню відкривається головне вікно довідкової системи. Довідка - інформація про версію програми.

(79) План рахунків. Дії в Плані рахунків. Календар та калькулятор. Їхні особливості.

плану рахунків - списку рахунків бухгалтерського обліку, який визначає структуру бухгалтерського обліку організації; зміна властивостей рахунків, що входять в конфігурацію, може вплинути на формування регламентованих звітів, поставляються фірмою "1С".

Особливістю калькулятора програми є те, що у випадку перевищення зна­чення операції розрядності калькулятора або при виконанні неприпустимих операцій (наприклад, ділення на 0), на дисплеї буде відображатись 0. Кальку­лятор може викликатись під час роботи з довідниками, документами, опера­ціями, звітами при введені реквізитів числового типу

Для зручності роботи з датами в програмі можна використовувати календар, який відкривається після вибору пункту “Календарь” головно­го меню “Сервис” або натиску відповідної кнопки панелі інструментів,він призначений для настроювання дати та встановлення дати при роботі з різними операціями в 1с п-ство.

(80) Напрями використання інформації, яка зберігається в константах „1С:Підприємство”.

Констант- в них зберігається інформація про підприємство і навколишнє середовище яке рідко змінюється. Зручність використання констант полягає у тому, що в них один раз заноситься будь-яка інформація, яка потім може багаторазово використовуватись при проведенні розрахунків, формуванні документів і різноманітних звітів.

Огляд списку констант. Викликати список констант на екран можна через Операции – Константы головного меню або кнопкою в панелі інструментів 1С, якщо вонає.

Вікно списку констант являє собою таблицю, яка складається з трьох граф:

Код – код константи (коротке найменування константи), використовується при програмування в 1С;

Наименование – повне найменування константи (її «фізичний» зміст);

Значение – значення константи, яке використовується при веденні бухгалтерського обліку в 1С.

У режимі «1С: Підприємство» можна редагувати тільки значення констант безпосередньо у списку, всі інші зміни виконуються у режимі конфігурації. Бухгалтер, який працює в режимі «1С: Підприємство», не має можливості змінювати кількість констант, код й найменування наявних констант.

Робота з програмою починається з введення відомостей про організацію у передбаченому для цього діалозі. Відомості про організацію включають інформацію про реєстраційні дані організації, банківські реквізити, окремі елементи облікової політики.

Редагування значення констант. Для редагування значення константи необхідно двічі натиснути лівою кнопкою миші на значення константи чи виділити його, потім натиснути клавішу Enter; після редагування можна зберегти зміни, натиснувши клавішу Enter, чи кнопку Сохранить на панелі інструментів. Для відміни змін треба натиснути клавішу Esc з клавіатури.

Для заповнення та коригування основних констант існує вбудована основна програма Помощник заполнения констант, яка запускається з меню Помощь. Ця програма натиском кнопки Дальше, допомагає заповнити відомості про організацію, а також встановити різноманітні параметри, від яких залежить поведінка типової конфігурації у процесі експлуатації.

(81) Довідники, типи довідників, дії в довідниках.

Довідник – це об’єкт системи, який призначений для зберігання відомостей про сукупність однотипних об’єктів для ведення аналітичного обліку та заповнення документів.

Програма має набір довідників, в яких знаходяться папки та картки з інформацією: назва організації, її реквізити, списки співробітників, найменування основних засобів, матеріалів, продукції, товарів, валют, шаблони текстів, які визначають призначення платежів тощо.

Більшість довідників мають піктограму у вигляді шафки коричневого кольору, але деякі довідники мають особливі піктограми..

Якщо довідник містить велику кількість інформації, його форма може мати кілька сторінок, а сторінка – кілька табличних частин. У такому випадку кожна таблична частина має свою панель інструментів.

При роботі з довідниками можна виконувати операції, які доступні в меню Дії, контекстному меню довідника, меню кнопок на панелі інструментів довідника

Робота з довідниками може здійснюватись у двох режимах:

o режим огляду та редагування;

• режим вибору елементу довідника.

Система1С:Предприятие дозволяє вести практично необмежена кількість необхідних довідників. Кожен довідник є список однорідних об'єктів: співробітників, організацій, товарів хороших і т. буд. Кожен такий об'єкт називається елементом довідника.

Робота з довідниками може відбуватися у двох режимах:

Ø перегляду та редагування, при цьому у форму субконто або групи субконто заносяться реквізити;

Ø вибору елемента довідника, в якому користувач бачить лише назви субконто та груп субконто.

Деякі довідники можна заповнити вибором записів із класифікаторів (довідники Банки, Валюти, Класифікатор країн світу, Класифікатор одиницьвиміру) або вибором зі списку (довідники Підстави звільнень з організацій, Податкові інспекції)

(82) Введення початкових залишків в інформаційній системі 1С:Підприємство. Розрахунок бухгалтерських підсумків.

Введення початкових залишків здійснюється в 3 етапи:

> спочатку необхідно ввести в довідники ті об'єкти аналітичного обліку, які вже відбиті в аналітичному обліку підприємства (співробітники, контрагенти, основні засоби, ТМЦ і тому подібне - порядок заповнення довідників, і дії з ними були нами розглянуті раніше;

> потім потрібно задати значення деяких констант, які впливають на введення залишків (на сьогоднішньому занятті ми, безумовно, приділимо їм увагу);

і нарешті, необхідно ввести власне залишки по рахунках/субрахунках плану рахунків і об'єктах аналітичного обліку.Початкові залишки зазвичай формуються за допомогою ручнихоперацій. Порядок їх введення такий. Через меню «Операции» або «Журналы» відкриваємо «Журнал операций» при відкритому журналі в меню «Действия» вибираємо команду «Новая» і на екрані з'являється вікно діалогу для введення нової операції.

Розрахунок підсумків може здійснюватися в двох режимах:

• розрахунок після вводу кожної проводки - при цьому після вводу, знищення або коректування будь-якої проводки, програма автоматично коректує підсумки по рахунках та об'єктах аналітичного обліку для біжучого кварталу, а також для наступних кварталів, якщо для них здійснювався підрахунок підсумків;

• розрахунок по запиту - в цьому режимі розрахунок підсумків проводиться тільки при звертанні до вихідних документів, які включають підсумки (оборотно-сальдова відомість, шахматка і т. д.), а також на запит користувача (режим "Розрахунок підсумків" розділу "Звітність" головного меню).

Програма має два способи розрахунку підсумків: основний та тимчасовий.

(83) Ручне введення господарських операцій в ІС „1С:Підприємство”. Журнал операцій та проведень, повний журнал. Типові операції. Коректні проведення. Дії в журналах.

Для ручного введення операцій в ІС створено спеціальний вид документа Операція, який використовується лише як «носій»інформації, введеної вручну.

Для того щоб уведена операція викликала зміни в бухгалтерських підсумках, вона обов’язково має містити проведення. Проведення — це єдиний елемент даних в компоненті, спромож­ний змінити стан засобів, які відображаються в бухгалтерському обліку.

Журнал операцій призначений для роботи зі списком операцій.

Головна особливість та, що він ніби розділений на два вікна. В одному з них відображено список операцій із зазначенням номера, назви документа, дати, суми, автора операції (хто зі співробітників виконав) та її стислого змісту. Друге вікно містить список проведень, що належить операції, на якій розміщений курсор. Для роботи журнал операцій можна викликати командою Журнал операций/Журнал операцій з пункту Журналы/Журнали головного ме­ню або натисканням на відповідну кнопку панелі інструментів.

Журнал проведень дозволяє переглядати господарські операції у формі єдиного списку.Він має режим перегляду - із розподіленням операцій за номерами журналів. При цьому документи групуються в окремі журнали. Журнал проведень має такі ж поля, як і журнал операцій у режимі введення чи редагування операції.Але його основне призначення - переважно перегляд проведень.

Повний журнал містить усі введені документи; його можна порівняти з великою шухлядою, куди зібрано всі документи з папок із зарплатні, складсь­кого обліку, банку, каси, основних засобів та ін. У цьому журналі можна відшукати (а та­кож і створити) будь-який документ неза­лежно від розділу обліку, до якого він нале­жить.

Механізм " Коректні проведення " (пункт голов­ного меню "Операции"), що призначений для контролю правильності запов­нення операцій з точки зору методології ведення бухгалтерського обліку.

(84) Облік касових операцій. Касова книга.

Касові операції (надходження готівки до каси і видача з неї)
здійснюються на підставі положення від 15.12.2004 р. № 637 «Про
ведення касових операцій у національній валюті в Україні», яке
регламентує вимоги до організації готівкових розрахунків, порядок
оформлення касових операцій, порядок ведення касової книги, обов'язки
касира та порядок здавання готівкової виручки і розрахунку ліміту каси. Усі підприємства залежно від виду діяльності та форми власності повинні використовувати такі документи для обліку касових операцій:
· ф. № КО - 1 «Прибутковий касовий ордер»;
· ф. № КО - 2 «Видатковий касовий ордер»;
· ф. № КО - 3 «Журнал реєстрації прибуткових та видаткових
касових документів»;
· ф. № КО - 4 «Касова книга»
Надходження готівки безпосередньо у касу підприємства
оформляється прибутковим касовим ордером. При прийомі грошей в касу підприємства видається квитанція за підписами головного бухгалтера і касира. Прибутковий касовий ордер і квитанції до них, а також видаткові документи мають бути заповнені бухгалтерією тільки чорнилом темного кольору. Видача готівки з каси оформляється видатковим касовим ордером. У прибуткових і видаткових касових ордерах зазначається
підстава для їх складання і перелічуються додані до них документи. Після оформлення прибуткові та видаткові касові ордери реєструються в Журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів, де їм присвоюються порядкові номера.
Усі надходження і видачі готівки за прибутковими і видатковими касовими ордерами обліковуються у касовій книзі.
Аркуші касової книги мають бути пронумеровані, прошнуровані та
скріплені відбитком печатки підприємства (юридичної особи). Кількість аркушів у касовій книзі засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства (юридичної особи). Записи у касовій книзі здійснюються за кожним прибутковим і видатковим ордером.

Записи у касовій книзі здійснюються через копіювальній папір, тобто у двох примірниках (другий примірник є звітом для касира).
Наприкінці робочого дня касир підбиває підсумки оборотів за надходженням і видачею грошей та виводить залишки на наступний день. Перші відривні аркуші, що є звітом касира, разом з прибутковими і і
видатковими ордерами й доданими до них виправдними документами касир передає бухгалтерії під розписку у касовій книзі.

Для зберігання грошей в банку підприємство може відкривати декілька видів рахунків: банківські чекові рахунки, простий банківський рахунок, рахунок для розрахунків з персоналом, а також рахунки для кредитних ліній та ін. Всі ці рахунки поділяються на два типи - поточні і депозитні. Перші з них використовуються для здійснення щоденних банківських операцій та знімання готівки на поточні потреби, другі - для розміщення на визначений строк тимчасово вільних коштів з метою отримання доходів (відсотків).

Відкриття депозитних рахунків відбувається шляхом виписування на кожен депозит депозитного бланка у двох примірниках: один - для банку, другий - для депозитора. У депозитному бланку записується сума внеску готівкою, перераховуються внески чеками та проставляється загальна сума депозиту.

Один раз на місяць банк надсилає вкладникові банківський звіт (виписку з його рахунка), де вказує суму грошових надходжень і перерахувань та залишок на рахунку після щоденних операцій з прикладенням первинних документів (табл. 3.3). Крім цього до звіту можуть додаватися меморандуми (авізо), які пояснюють інші записи по дебету та кредиту рахунка (наприклад, списання грошей за банківські послуги).

Операції з надходження грошових коштів відображаються по дебету рахунка "Грошові кошти" ("Рахунки в банках") і кредиту різних рахунків. Кількість рахунків, що дебетуються, залежить від характеру операцій, які здійснюються на конкретному підприємстві.

(86) Фінансові результати та звітність у програмі.

Для формування фінансових результатів діяльності підприємства слугує документ Финансовые результаты. Цей документ дозволяє закрити залишки на рахунках доходів (витрат) на відповідні субрахунки рахунку 79 «Фінансові результати», а саме:

- закрити рахунки обліку витрат по елементах (рахунків класу 8 «Витрати за елементами»);

- закрити рахунки обліку загальновиробничих витрат (рахунку 91 «Загальновиробничі витрати»);

- закрити рахунки обліку доходів і витрат (рахунків класів 7, 8, 9).

Кожна з перелічених операцій відповідає етапу визначення фінансових результатів підприємства (режиму роботи документа) та задається безпосередньо в реквізитіЭтап определения финансовых результатов діалогової форми.

(87) Автоматизація обліку розрахунків з контрагентами з використанням „1С:Підприємство”.

Розрахунки з контрагентами мають на увазі розгляд операцій оплати покупок, продажів та відвантажень товарів і послуг у розрізі формувань авансів і заборгованостей як з оплати, так і відвантаження.

Тому до переліку документів меню «Продаж» і «Покупка» включено документи, що використовуються для відображення розрахунків з контрагентами.

Ведення бухгалтерських операцій за розрахунками з контрагентами передбачає облік:

- без використання рахунків авансів (361, 362, 631, 632);

- звикористанням рахунків авансів (361, 362, 681, 685; 631, 371).

Для організації автоматичного заповнення рахунків розрахунків і авансів у первинних документах можна заповнити регістр відомостей «Рахунки розрахунків з контрагентами» (Контрагенти - Перейти).

Визначення стану взаєморозрахунків – це констатація в обліку багатьох операцій. Так, надходження товарів від постачальника формує перед ним заборгованість організації. Оплата товару погашає цю заборгованість. Якщо оплата повна – розрахунки на такій операції завершуються, у разі часткової оплати заборгованість може перейти на наступні періоди, надходження товару може поновитися, розрахунки необхідно зробити наново тощо.

У конфігурації у багатьох випадках усі зміни розрахунків простежуються автоматично.

(88) Автоматизація розрахунків із руху товарно-матеріальних цінностей на складах і в магазинах з використанням „1С:підприємство

Система програм «1С: Підприємство 8» включає в себе платформу та прикладні рішення, розроблені на її основі, для автоматизації діяльності організацій та приватних осіб. Сама платформа не є програмним продуктом для використання кінцевими користувачами, які зазвичай працюють з одним із багатьох прикладних рішень (конфігурацій), розроблених на даній платформі. Такий підхід дозволяє автоматизувати різні види діяльності, використовуючи єдину технологічну платформу.

Гнучкість платформи дозволяє застосовувати 1С: Підприємство 8 у найрізноманітніших областях та напрямках діяльності компаній:

• автоматизація виробничих і торгових підприємств, бюджетних і фінансових організацій, підприємств сфери обслуговування і т.д.;

• підтримка оперативного управління підприємством;

• автоматизація організаційної і господарської діяльності;

• ведення бухгалтерського обліку з кількома планами рахунків і довільними вимірами обліку, регламентована звітність;

• широкі можливості для управлінського обліку і побудови аналітичної звітності, підтримка багатовалютного обліку;

• вирішення завдань планування, бюджетування і фінансового аналізу;

• розрахунок зарплати і управління персоналом;

• інші області застосування.

Наш досвід впровадження прикладних рішень на платформі 1С: Підприємство 8 показує, що система дозволяє вирішувати завдання різного ступеня складності - від автоматизації одного робочого місця до створення інформаційних систем масштабу великого холдингу.

Поиск по сайту: