АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Розвиток міста і торгівля

Читайте также:
  1. БРАТСТВА І РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ
  2. Виникнення держави і розвиток економіки
  3. Виникнення і розвиток вищих навчальних закладів у світі. Поява університетів.
  4. Виникнення і розвиток грошових відносин
  5. Виникнення і розвиток Економічної теорії
  6. Виникнення міста в Європі
  7. Виникнення міста Рима та правління царів
  8. Виникнення та розвиток документаційної науки у 20 ст.
  9. ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК ПИСЕМНОСТІ
  10. Відбудова і розвиток народного господарства
  11. Вказати риси пристосованості земноводних до водного(на прикладі пуголовка) і наземного способу життя.Розмноження і розвиток земноводних.
  12. ВНЕСОК КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ У РОЗВИТОК ОСВІТИ УКРАЇНИ

Інтенсивний процес відокремлення ремесел від сільського господарства привів до того, що в містах зосереджувалися широкі кола ремісників, котрі виготовляли речі не тільки на замовлення, а й для продажу. Збільшення чисельності постійних жителів зумовило зростання протоміст і перетворення їх на міста (гради). На Русі град — укріплене поселення, огороджене місто. Вперше вони виникли наприкінці V — у першій половині VI ст. Протягом наступних століть сформувалися великі міста. УIX—X ст. нараховували 25 міст, а перед монголо-татарською навалою уже близько 300.

Змінювалася не лише кількість міст, а й власне міста. Ще в IX—X ст. вони були фортецями. Створення міста як центру ремісників і торговців тільки планували. Проте в цей період виникають самостійні поселення. Спочатку вони не належали до града, а з кінця X ст. перетворилися на його частину — посади з ремісничим і торговим населенням, які, з огляду на заняття, розміщувалися не на горі, де розташовувалася фортеця, а внизу — біля річки, на подолі. Площа укріпленої частини (дитинець) Києва становила 90 га, а разом з ремісничо-торговими посадами — 380; дитинець Галича займав більш як 50 га, а площа стародавнього Чернігова — понад 200 га.

Соціально-економічний, політичний і культурний розвиток Київської Русі відбувався у містах. Переважна більшість їх мешканців — ремісники різноманітних спеціальностей, які об'єднувались у корпорації на зразок західноєвропейських цехів. Багато городян займалося торгівлею. Міські ринки були водночас головними площами, на яких вирувало життя. У Києві діяло вісім ринків, на кожному з яких продавали визначені товари. Через місто проходив водний шлях "із варяг у греки". Дніпровим шляхом із Візантії на Русь везли дорогі тканини, книги, ікони, вина, фрукти, овочі та прянощі, скляні й ювелірні вироби. Із північних районів переправляли Дніпром ліс, мед, хутро, віск. Велику торгівлю здійснювали також із країнами Поволжя. Постійно Русь підтримувала торгові зв'язки з Німеччиною, Угорщиною, Чехією, Польщею.

Купці об'єднувались у корпорації, завдання котрих полягало в торгівлі певними товарами з тими чи іншими країнами. У Києві, Галичі, Володимирі-Волинському та в інших великих містах функціонували колонії іноземних купців, для яких будували торгові двори. На Русі власники підприємств займалися не тільки торгівлею, але й були першими промисловцями, організаторами підприємств у реальній економіці. їх вважали першими засновниками розсіяних мануфактур на території України. Така мануфактура відігравала незначну роль, оскільки вона не могла конкурувати з казенними централізованими мануфактурами. Останні створювали приватно для потреб армії. У XVII ст. в Україні виникли мануфактури, засновані на роботі кріпаків. Застосування на великих промислових підприємствах примусової праці було унікальним виявом національної історії.

Головні платіжні засоби внутрішньої та зовнішньої торгівлі IX—XI ст. — іноземні монети — переважно арабські срібні куфічні дирхеми. Також використовували, хоч і в меншій кількості, візантійські міліарісії, а в Північно-Західній і Північно-Східній Русі з XI ст. — західноєвропейські динари. Близько 990 р. Володимир Святославич викарбував на честь хрещення Русі перші руські монети: злотники й срібники. Однак їх виробляли в невеликому обсязі, користувалися ними не стільки у процесі торгівлі, скільки вони були своєрідними візитними картками князів, пропагуючи давньоруську державу та її володарів. Злотники й срібники не мали значного впливу на грошовий обіг Київської Русі та сусідніх країн.

Під час великих платіжних операцій у середньовічній Русі застосовували срібні злитки. На території староруської держави в обігу перебували злитки різних видів і ваги, але головну роль відігравали так звана київська (злиток шестигранної форми вагою майже 160 г) і новгородська (паличка-брусок вагою близько 200 г) гривні. Серед менших одиниць розрахунків вирізняли ногати, куни, різани, вивериці. Гривня дорівнювала 20 ногатам чи 50 різанам. Вивериця — найменша одиниця розрахунку.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)