АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Технологія й організація виробництва

Читайте также:
  1. Актуальність вивчення теми «Організація бізнесу»
  2. Аналіз обсягів виробництва продукції
  3. Аналіз обсягів виробництва та асортименту продукції
  4. Аналіз обсягу виробництва та реалізації основних видів продукції
  5. Аналіз організації виробництва і ефективної діяльності на підприємстві .
  6. Аналітичний контроль виробництва
  7. Аналітичний контроль виробництва
  8. Асортимент та обсяг виробництва кондитерських виробів по ВАТ «Іванківського хлібозаводу», 2010 рік, кг
  9. Атестація виробництва
  10. Аудит витрат виробництва (обігу) і валових витрат
  11. Беззбитковий обсяг виробництва і реалізації продукції
  12. Взаємодія України з міжнародними валютно-фінансовими організаціями.

У період другої технологічної революції значного розвитку набула хімічна промисловість. Хімічні методи обробки сировини використовували практично в усіх галузях. Почалося виробництво штучних (анілінових) барвників. У таких галузях, як машинобудування, електротехнічне виробництво, текстильна промисловість, застосовували хімію синтетичних волокон — пластмаси, ізоляційні матеріали зі штучних волокна й каучуку та ін. У 1869 р. американський хімік Дж. Хайєт отримав целулоїд, у 1906-му Л. Бакеланд добув бакеліт, потім винайшли карболіт та інші пластичні маси, котрі одразу впроваджували у виробництво. Основою для виробництва нітрошовку були розробки французького інженера Г. Шардона (1884). У результаті досліджень 1899—1900 рр. російського вченого І. Кондакова отримали штучний каучук із вуглеводів. Удосконалили нові ефективні технології одержання сірчаної кислоти, соди тощо, запропонували методи виготовлення аміаку — основи для азотних сполучень, необхідних у виробництві барвників, мінеральних добрив і вибухових речовин. У сільському господарстві широко застосовували мінеральні добрива.

Проблему задоволення зростаючих потреб у рідкому пальному на нових видах транспорту розв'язав крекінг-процес — метод розкладу нафти при високих тисках і температурах. Він забезпечив підвищений вихід бензину, і в 1916 р. у США процес впровадили в промислове виробництво. Ще в 1903—1904 рр. російський хімік О. Фаворський відкрив метод виробництва рідкого пального з твердого палива. Промислове виготовлення легкого пального з вугілля здійснив німецький інженер Ф. Бергіус, що мало важливе економічне й військове значення для Німеччини, в якої не було природних нафтових ресурсів.

У виробничу сферу проникала автоматизація виробництва в легкій, поліграфічній та інших галузях промисловості. Почали автоматизувати верстати, впроваджували в інші виробництва потокову систему, що виникла в консервному й сірниковому виробництвах. Особливо важливу роль у розвитку машинобудування відіграв винахід конвеєра. Завдяки його впровадженню вже в 1914 р. на заводах Дж.Р. Форда складання одного автомобіля тривало лише 1,6 години.

Потокове виробництво змінило характер заводського устаткування в машинобудуванні. Вводили в дію спеціалізовані верстати з метою виготовлення деталей — гвинтів, шайб, болтів тощо. У текстильній промисловості в 1890 р. з'явився автоматичний ткацький верстат.

Значний внесок зробили у військовому оснащенні: автоматизація стрілецької зброї та артилерії (1883 р. — кулемет Максимова, кілька типів автоматичних гвинтівок), виникнення бронеавтомобілів, виробництво вибухових засобів, широке використання засобів повітроплавання й авіації. З 1915-го літаки озброїли кулеметами, створили літаки-бомбардувальники, великі надводні кораблі (панцирники), стає реальним підводне плавання.

Під час Першої світової війни армія потребувала великої кількості зброї та оснащення. Якщо кількість винаходів періоду промислового перевороту виражалася двозначним числом, то в епоху технологічної революції — чотиризначним. Найбільше винаходів запатентував американець Т. Едісон (понад 1000).


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.002 сек.)