Аналіз обсягів виробництва продукції

Аналіз звичайно починають з оцінки того, як виконано план виробництва в цілому по підприємству і в розрізі його основних ви-
робничих одиниць, які були рівні виконання по місяцях і кварталах звітного періоду, визначають причини можливих невдач і винних у цьому осіб.
Враховуючи складне економічне становище в країні, повсюдний спад виробництва, доцільно особливо уважно вивчити динаміку
обсягів випуску продукції на нашому підприємстві. При цьому використання натуральних вимірників обсягів випуску продукції найбільш доречне, оскільки дозволяє запобігти перекручень, які заподіює інфляція. Якщо ці вимірники не можна використати, то обсяги вимірюють у незмінних цінах.

Аналіз асортименту і структури випуску продукції
Одним із важливих напрямів деталізації обсягу випуску продукції є вивчення його в асортиментно-структурному розрізі. Під асортиментом розуміють перелік вироблюваних видів продукції із зазначенням обсягів випуску. Більш вузьким поняттям є номенклатура випуску, яка характеризує тільки кількість, різноманітність продукції, що виробляється. І нарешті, структура — це співвідношення окремих виробів у загальному обсязі виробництва, вираженому здебільшого у відсотках. Зміна асортименту в порівнянні з планом призводить до асортиментних, а структури випуску — структурних зру­шень. Взагалі ці явища тісно пов’язані один з одним і тому ми маємо єдині асортиментно-структурні зрушення у випуску продукції.
Завершуючи аналіз, слід дати оцінку проведеної роботи щодо підготовки нових зразків продукції для виробництва і взагалі стану науково-дослідних і конструкторських розробок, які можуть бути запорукою майбутніх успіхів підприємства.

18. Аналіз якості продукції
Аналіз якості продукції грунтується на системі численних показників, серед яких слід виділити загальні й часткові, прямі й побічної дії. Найбільш узагальнюючий характер мають питома вага продукції зі «знаком якості», або атестованої державою як продукція вищої якості (зараз це не робиться), питома вага продукції, яка одержала товарні знаки, в загальному обсязі випуску. Своєрідним знаком якості є
фірмовий знак всесвітньовідомих корпорацій, які вибороли славу виробників якісної продукції. Нарешті, достатньо надійним показником якості може бути відповідність міжнародним стандартам. Крім того, використовують такі загальні об’єктивні показники якості:
— сортність (легка, харчова, хімічна та інші галузі промисловості);
— марочність (харчова, промисловість будівельних матеріалів);
— вміст корисних речовин або шкідливих домішок (% до загального обсягу або ваги);
— строк служби (ресурс) і надійність;
— призначення одного з часткових показників якості як єдиного провідного (міцність металів, калорійність харчів, теплотворність палива тощо).
В процесі аналізу вивчають і такі побічні показники якості продукції:
— гарантійний термін роботи, кількість і вартість гарантійних (безкоштовних для споживачів) ремонтів у розрахунку на один виріб;
— наявність рекламацій, їх кількість і вартість;
— відсоток браку;
— пониження у сортності продукції за межами підприємства;
— відсоток повернення продукції на виправлення дефектів;
— відповідність моді;
— наявність і рівень попиту на даний виріб тощо.
Оцінюючи зміну якості продукції на підприємстві, слід надавати перевагу об’єктивним і кількісним показникам якості, які забезпечують належну точність визначення стану якості продукції. Найбільш вдалою ілюстрацією цього може бути аналіз показника сортності продукції.
Сортність використовують щодо продукції, в якій допускаються певні несуттєві відхилення деяких ознак і якостей від діючих стандартів і технічних вимог. Зважаючи на кількість передбачених сортів і співвідношення їх у загальному обсязі виробництва, визначають середній показник сортності як за планом, так і фактично. Конкретні дані для аналізу сортності наводяться в табл. 6.
Виконання плану за сортністю можна визначити трьома основними способами:

• Спосіб першосортних одиниць.
• Спосіб порівняння середньовиважених цін.
• Спосіб порівняння процентів виконання плану у вартісному й натуральному вираженні.

19. Аналіз ритмічності та якості виробництва
Ритмічність виробництва — це насамперед чітка, стійка й збалансована діяльність підприємства, яка дозволяє рівномірно випускати продукцію і виконувати свої зобов’язання перед споживачами. Ритмічна робота — це випуск продукції рівними частками за будь-які однакові проміжки робочого часу.
Відрізняють два поняття ритмічності:
— ритмічність випуску продукції (товарної);
— ритмічність виробництва (як завершеного, так і незавершеного).
Існує багато способів розрахунку показників ритмічності (аритмічності) роботи підприємства, але й найпростіші з них надійно характеризують це явище. На підставі даних табл. 7 проведемо розрахунок коефіцієнта ритмічності способом найменшого числа.

Неритмічність роботи притаманна багатьом підприємствам. Тому треба ретельно вивчати не лише причини цієї хронічної виробничої «хвороби», але й наслідки, а саме:
— збільшення кількості браку і відходів сировини й матеріалів;
— погіршення якості продукції;
— подорожчання собівартості продукції;
— порушення у ритмі відвантаження, а отже — затримки реалізації продукції;
— посилення плинності кадрів;
— виникнення інших небажаних проблем.

Ритмічність тісно пов’язана з комплектністю виробництва. Це поняття може бути визначено як пропорційність, збалансованість виробництва окремих деталей, вузлів, напівфабрикатів. Комплектне виробництво забезпечує нормальний процес зборки готових виробів і запобігає затримкам у зв’язку з відсутністю якихось деталей. Засобом, який забезпечує необхідний темп збірних робіт при деяких неузгодженнях поточного виробництва деталей, є незавершене виробництво. Тому при аналізі комплектності виробництва треба звертати увагу і на комплектність залишків деталей і вузлів у незавершеному виробництві. Водночас треба пересвідчитись, наскільки фактична наявність деталей відповідає даним обліку і плановій потребі.

20. Аналіз попиту, стану ринку і обсягу реалізації
продукції
Розпочинаючи вивчення матеріалу цієї теми, треба передусім усвідомити значення показника обсягу реалізації для підприємства в сучасних складних умовах господарювання. Якщо обсяги реалізації продукції мають тенденцію до постійного зниження через відсутність належного попиту на неї, то слід уважно проаналізувати всі обставини й фактори, що формують цей попит. Необхідно також з’ясувати основні засади маркетингової політики підприємства: чи вона достатньо гнучка і активна, чи практикуються відмінні підходи на різних ринках тощо.
Далі треба ознайомитися з практикою бартерних угод і комерційного кредиту. Бартеризація економіки — тимчасовий крок, але це явище, здається, увійшло в наше життя надовго і скрізь. Тому при аналізі виконання плану з реалізації продукції треба приділити належну увагу доцільності бартерних поставок на підприємстві, правильності їх відображення в
обліку на рахунках 46 і 48 згідно з новими рекомендаціями Міністерства фінансів України. Нарешті, необхідно з’ясувати, чи мають місце тривалі поставки продукції тим підприємствам, які вже заборгували значні суми і не мають жодної можливості розрахуватися за боргами.
При аналізі обсягу реалізації треба вивчити її динаміку за кілька років, а також по кварталах і місяцях звітного року. Необхідно дати оцінку виконання плану по обсягу реалізації в цілому, в розрізі окремих груп видів продукції, зон реалізації тощо.
Обов’язково слід зіставити обсяги виробництва, відвантаження і реалізації, визначити основні причини можливих розходжень цих показників
І. Група виробничих факторів

Рівень виконання плану виробництва товарної продукції
Якість продукції
Асортиментно-структурні зрушення у випуску продукції
Ритмічність випуску продукції

ІІ. Фактори, пов’язані з роботою відділу збуту і складів

Рівень забезпеченості кадрами, устаткуванням і відповідними складськими приміщеннями
Загальний рівень організації роботи з маркетингу (в т. ч. її ритмічність)
Величина портфеля замовлень
Стан і комплектність залишків готової продукції на складі
Забезпеченість тарою та упаковкою
Наявність договорів на поставку і дотримання їх умов при відвантаженні продукції покупцям
Дотримання умов співпраці з транспортними установами

ІІІ. Фактори, пов’язані з транспортуванням продукції

Відповідність кількості і видів транспортних засобів потребам підприємства (зроблених замовлень і договірних домовленостей)
Ритмічність подачі транспортних засобів
Придатність наданих транспортних засобів для завантаження відповідних видів продукції
Дотримання термінів перевезень та інших договірних умов

ІV. Фактори, пов’язані з роботою фінансового та інших підрозділів підприємства

Вибір форм розрахунків з покупцями
Своєчасність і якість оформлення платіжних документів, а також стан контролю за їх сплатою
Вивчення платоспроможної здатності покупців і можливих форм співпраці з ними
Своєчасність та якість оформлення санкцій за порушення зобов’язань по сплаті боргів покупцями та іншими установами

V. Інші чинники

Терміни документообігу, якість опрацювання документів в установах банку
Зміна цін і кон’юнктури ринку, рішення арбітражних судів щодо позовів
Зміни митних правил і загального законодавства тощо

Поиск по сайту: