АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Основи господарства

Читайте также:
  1. Визначення осідання грунту основи масивних ГТС.
  2. Відбудова і розвиток народного господарства
  3. Відродження післявоєнного господарства
  4. ҐРУНТОВО-КЛІМАТИЧНІ УМОВИ ТА ОРГАНІЗАІДЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА
  5. Економічні основи переходу від споживацького до виробляючого господарств
  6. Етапність формування світового господарства
  7. За якою формулою визначаються додаткові вертикальні напруження в ґрунті основи від дії зосередженої сили, що прикладена на поверхні ґрунту?
  8. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОСТУПАЛЬНОГО І ПРОПОРЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ГОСПОДАРСТВА СВІТУ.
  9. Законодавчі основи забезпечення життєдіяльності осіб похилого віку
  10. Закономірності розвитку світового господарства
  11. Заняття 14. Правові основи рекламної діяльності (Семінар-дискусія).
  12. Змістовий модуль 2. Організаційно-правові основи підприємницької діяльності

Господарство українських земель ґрунтувалося на орному землеробстві. У землеробстві практикували перелогову систему, за якої поле використовували доти, доки ґрунт залишався родючим. У V—VII ст. вже застосовували рало із залізним наральником, а потім плуг із череслом і лемешем. Розвивалося тваринництво. Допоміжну роль у господарстві відігравали полювання та рибальство.

Значних успіхів досягли у розвитку ремесел. У VH—VIII ст. функціонували спеціалізовані центри з виплавлення заліза біля села Гайворон на Південному Бузі, поблизу сіл Григорівна на Вінниччині та Рудники на Львівщині. Незважаючи на брак сировини кольорових металів, осередком бронзоливарного та ювелірного ремесел у VI—VII ст. було Зимівське городище. У басейні Південного Бугу діяв ремісничий центр із видобування вулканічної породи — туфу, з якого виготовляли жорнові камені. Спеціальні породи каменю, сланець із району Овруча та марганець використовували для виточування пряслиць — тягарців для веретен. У VIII ст. слов'янські племена опанували гончарський круг. Розвивалися обмін і торгівля.

Протягом VI—VIII ст. у східних слов'ян відбувався інтенсивний розпад родоплемінної організації, утворювалися перші територіально-політичні об'єднання — основи держав. Головною організаційною формою суспільства поступово ставала сільська громада, найбільш відома під назвою верв. Виокремлення сім'ї, розвиток приватної власності зумовили виникнення майнової нерівності. Влада переходила від племінного зібрання до окремих вождів, значення яких поступово збільшувалося. Такі явища спричинювали формування міцної феодальної держави у східних слов'ян — Київської Русі (IX ст.).

З утворенням держави відбувається становлення системи її взаємовідносин із населенням, що передбачала виробництво продукції, збір податків, несення військової служби. Перша форма панування і підлеглості виявлялася у збиранні данини на користь держави — так званого полюддя (данина з людини), що виражало верховне право князя на землю і встановлювало поняття підданства.

Першим намаганням регламентувати повинності залежного населення стала податкова реформа княгині Ольги: встановили "уроки" — норми данини, а також час і місце її збору — в укріплених пунктах — становищах. Це були пункти, де відбувалася торгівля. Ввели одиницю обкладання: в одних місцях — дим (сім'я), в інших — плуг або рало, коли обкладали окреме господарство. Кілька димів становили дворище. Іноді використовували полюддя. Створили також так звані устави, котрі застосовували княжі дружинники, збираючи данину, виконуючи адміністративні й судові функції.

У міру розвитку великого землеволодіння та зміцнення держави форми підлеглості змінювались і диференціювалися— в одних випадках данина перетворювалася на подать, яку вилучали на користь князя, держави, в інших — на феодальну ренту, що сплачували феодалу.

Давньоруська держава виникла в дофеодальну добу й існувала аж до періоду князювання (969—1015) Володимира Святославича. Проте тоді власність на землю залишалася колективною. Земля належала панівному класові загалом, князеві з дружиною й боярами, переважна більшість яких також входила до складу дружини.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.002 сек.)