Передумови промислового перевороту. Часткова ліквідація феодального режиму на селі стала передумовою промислового перевороту

Часткова ліквідація феодального режиму на селі стала передумовою промислового перевороту. Першого удару феодальному режиму на селі завдали Французька революція 1789—1794 рр. та Наполеонівські війни. Займаючи німецьку територію, французи скасовували феодальні привілеї та звільняли селян від виконання феодальних повинностей. Відобразилися на феодалізмі аграрні реформи початку XIX ст., що пришвидшило розвиток капіталістичних відносин у сільському господарстві.

Важлива умова промислового перевороту — ліквідація економічної роздробленості. У 1833 р. Пруссія домоглася організації Митного союзу, що об'єднав 18 держав Північної Німеччини, територія яких становила 77 тис. км кв., на ній проживало 23 млн осіб. Усі митні застави, збір акцизів та внутрішніх мит на кордонах між цими державами відмінили. Створення союзу сприяло формуванню загальнонімецького внутрішнього ринку і прискоренню економічного розвитку, насамперед машинного виробництва. Після введення загальних грошових одиниць і метричної системи в 1871 р. завершився процес політичного об'єднання Німеччини. Міжнародні позиції Митного союзу досить швидко посилювалися, про що свідчить укладання торгових договорів з Нідерландами, Грецією, Туреччиною, Англією та Бельгією.

Ще однією важливою перешкодою для економічного розвитку був брак розвинутих шляхів сполучення. їх почали прокладати після утворення Митного союзу. У1835 р. з'явилася перша залізниця між Нюрнбергом і Фюртом, завдовжки лише 12 км. У 1848-му протяжність залізниць становила вже 2363 км. Перший німецький локомотив збудували в 1838 р. під Дрезденом. За протяжністю залізниць Німеччина на середину XIX ст. посідала одне з перших місць у світі (16 % світових залізниць). Високими темпами споруджували шосейні дороги. У1816— 1823 рр. в країні ввели в дію перші пароплави, проте економічного значення вони набули тільки з початком масових перевезень.

Розвиток капіталізму в сільському господарстві, зростання мануфактурної промисловості, утворення Митного союзу, посилення процесів первісного нагромадження капіталу, можливість використання іноземної техніки пришвидшили початок промислового перевороту.

Визначають три етапи промислового перевороту в Німеччині:

1) 30 ті — 40-ві роки — період підготовки. Переворот відбувався переважно в текстильній промисловості;

2) 60—60-ті роки — розвиток у промисловості, пов'язаний із поширенням важкої промисловості;

3) після утворення у 1871-му Німецької імперії спостерігався тісний взаємозв'язок розвитку фабричної промисловості з формуванням монополій.

Феодальні пережитки в 30—40-х роках не дали змоги досягти високого рівня промислового розвитку. Обсяг виробництва найважливіших товарів був нижчий, ніж в Англії та Франції. Німецькі вироби зазнавали сильної конкуренції з боку англійських навіть на внутрішньому ринкові. У цих умовах промисловий переворот міг відбуватися тільки шляхом особливо інтенсивної експлуатації робітників. Низька заробітна плата і подовження тривалості робочого дня були найважливішими джерелами нагромадження капіталу.

Значне промислове піднесення відбулося в 50—60-х роках. За 50-ті роки XIX ст. обсяг промислового виробництва подвоївся, а за 60-ті — зріс ще в 1,5 разу. Випереджаючими темпами розвивалися галузі важкої промисловості. Будівництво залізниць сприяло становленню фабричної промисловості, що зумовило великий попит на вугілля, рейки, паровози, вагони. Активно функціонували нові галузі промисловості, насамперед хімічна індустрія. Відкриття анілінових барвників (1856) було покладено в основу виробництва не тільки фарб, а й фармацевтичної продукції, вибухових речовин, каучуку. Збільшувалися потужності фабрик із виробництва калійних і фосфорних мінеральних добрив. Хімічна промисловість посіла третє місце серед галузей німецької промисловості, а за часткою у світовому виробництві — друге місце після США. Значного розвитку набула електротехніка, про що свідчить винахід Е.В. Сіменсом (1867 р.) динамо-машини. Створення генератора для вироблення електричного струму означало перші кроки електротехнічної промисловості. Цей період промислового перевороту вирізняється ще й тим, що німецька індустрія механізувалася на основі розвитку вітчизняного машинобудування. Виникли великі машинобудівні заводи. Наприклад, у 1866 р. на локомобільній фабриці Борзіга працювало 1600 робітників. Аналогічні підприємства споруджені в Хемніці, Касселі та інших містах.

Отже, структура галузей важкої промисловості Німеччини була значно ширшою, ніж в Англії та Франції. Нові підприємства у цій промисловості — справжні індустріальні гіганти, обладнані найсучаснішим устаткуванням, з передовими технологіями.

Поиск по сайту: