ТЕМА 5. Міжнародна торгівля: динаміка та тенденції розвитку –8 год

Головні фактори зростання міжнародного товарообміну. Основні поняття та визначення в міжнародній торгівлі. Основні фактори конкурентноздатності та реалізація їх у зовнішній торгівлі. Вплив лібералізації торговельних режимів на динаміку світового товарообміну. Сутність, види та показники світової торгівлі. Абсолютні, структурні та підсумовуючі показники міжнародної торгівлі. Показники інтенсивності та зіставлення. Методи міжнародної торгівлі. Міжнародно-інформаційна складова світової торгівлі. Галузева та регіональна структура міжнародної торгівлі. Нерівномірність динаміки міжнародної торгівлі. Інтенсифікація обміну продукцією інтелектуальної праці (ліцензіями, «ноу-хау», інжиніринговими послугами). Зміни в товарній структурі світової торгівлі.

Зрушення в географічному розподілі товарних потоків. Розповсюдження сталих та довгострокових відносин між поста­чальниками та покупцями. Зростання питомої ваги внутрішньо-фірмових постачань у межах ТНК. Зростання ролі країн, що розвиваються, у світовій торгівлі. Послаблення позицій США, Великобританії, Франції, Італії при істотному зміцненні позицій Китаю та нових індустріальних країн. Посилення конкуренції між трьома центрами світового еконо­мічного розвитку: США, Японією та країнами ЄС. Посилення протекціоністських тенденцій у зовнішньо-торговельній політиці більшості країн. Поява тенденції до створення замкнутих економічних просторів. Сценарії формування оптимальної системи міжнародної торгівлі. Конвергентні функції світової торгівлі.

ТЕМА 6. Сутність та структура механізму регулювання міжнародних економічних відносин – 8 год.

Основні теоретичні концепції регулювання МЕВ. Об'єктивні можливості та межі регулювання. Поняття координації (узгодження) національних економічних політик. Об'єкти координації (цілі, інструменти економічної політики) та загальна характеристика їх.

Основні підходи до координації економічної політики – інституційний та дискреційний. Основні форми дискреційної взаємодії.

Мотиви участі окремих держав у процесі узгодження економічних інтересів. Масштаби координації (географічні межі, коло узгоджуваних проблем, отримання побічних результатів).

Переваги та недоліки інституалізованої взаємодії та дискреційного співробітництва. Взаємозв'язок двох підходів до координації економічної політики.

Двостороння взаємодія (білатералізм). Основні форми двостороннього співробітництва. Багатостороння взаємодія в системі регулювання міжнародних економічних відносин. Переваги та недоліки дво– і багатосторонньої координації економічної політики. Міжнародний режим та міжнародний інститут; загальна характеристика, основні складові елементи.

Суб'єкти міжнародних економічних відносин та їхня роль у регулюванні світогосподарських в'язків (держава, транснаціональні корпорації, міжнародні організації, об'єднання громадського характеру).

Сутність та основні складові елементи механізму регулювання світогосподарських зв'язків (принципи, методи та інструменти регулювання, інституційно-правові структури). Національна та міжнародна підсистеми регулювання МЕВ.

Основні критерії ефективності регулювання МЕВ (ефективність розподілу наявних економічних ресурсів, вплив системи на економічне зростання, досягнення повної зайнятості, розподіл доходів, стабільність цін, якість життя, економічна безпека).

Механізм регулювання міжнародних економічних відносин. Об'єкти та суб'єкти регулювання. Основні принципи, інструменти та методи. Рівні механізму регулювання: національний, міжнародний, наднаціональний. Сфери регулювання: макро–, мезо–, мікроекономічна. Ендогенна та екзогенна система регулювання МЕВ. Процес встановлення конкурентної рівноваги на міжнародних ринках. Передумови функціонування конкурентного механізму регулювання міжнародних економічних відносин.

Держава як регулятор МЕВ. Економічні цілі держав у регулюванні зовнішньоекономічних зв'язків. Характер та методи впливу держави на МЕВ. Структура сучасної системи регулювання МЕВ. Торговельно-політичне прикордонне регулювання. Форми впливу на пропорції міжнародного обміну: прямі та портфельні зарубіжні інвестиції; експорт–імпорт товарів та послуг; передача технології. Етно–, полі– та геоцентричні фірми. Поняття глобальної фірми.

Поиск по сайту: