Основні види Обсяг прав акціонерів

Згідно з чинним законодавством число привілейованих акцій не повинно перевищувати 10% загальної емісії. Їх розміщення, як правило, розраховане на прискорення процесу збільшення власного капіталу без загрози переходу контролю над управлінням AT до рук власників нових акцій і для реалізації великомасштабних проектів.

Водночас власник привілейованої акції є інвестором, але не господарем AT і не бере участі в управлінні ним. За умов ефективної діяльності AT власник привілейованої акції може перебувати у програшному становищі. Ось чому емітентові важливо чітко з´ясувати особливості емісії простих і привілейованих акцій. Практичний розрахунок емісії акцій здійснюється на основі «Положення та типового плану розміщення акцій звичайного відкритого AT».

Для врегулювання інтересів усіх учасників корпоратизації Положення передбачає наступне:

а) визначає загальний обсяг первинної емісії акцій. Мінімально він обмежується сумою 1250 необкладуваних податком мінімумів заробітної плати, а максимально - величиною статутного фонду підприємства;

б) встановлює номінальну вартість однієї акції і надає розрахунок їх кількості для первинної емісії (К):

Приміром, якщо статутний фонд становить 10 млн. грн., а номінальна вартість акції прийнята за 50 грн., то кількість емісії акцій становить:

в) надає механізм розрахунку очікуваного річного приросту чистого прибутку від корпоратизації підприємства. Він розраховується за формулою:

де ДП- річний приріст чистого прибутку; А1, А2 - річний обсяг реалізації продукції до і після корпоратизації підприємства; С1, С2 - витрати на 1 грн. реалізації продукції до і після корпоратизації; П1 - чистий прибуток підприємств до корпоратизації.

Різновидом привілейованих акцій стали конвертовані акції, які можуть випускатися відзивними (зворотними) і з плаваючим розміром дивідендів, розмір яких встановлюється в залежності від рівня інфляції або ж від величини банківських ставок. Їх випуск також випливає з потреб збільшити попит і водночас зменшити ризики інвестора, який може сумніватися, що в найближчий час прості акції стануть приносити достатній дивіденд. Якщо ж за простими акціями буде сплачуватися необхідної величини і стабільний прибуток, то інвестор прийме рішення про конвертування привілейованих акцій у прості того ж емітента.

Положення про конвертацію акцій емітент заздалегідь включає у проспект емісії і стимулює продаж, особливо за умов збільшення курсової вартості простих акцій. Загалом, конвертовувані акції приносять їх власникам фіксований вищий дохід, ніж прості, але він нижчий, ніж від просто привілейованих акцій. При цьому конвертація акцій може передбачатися лише для якоїсь частини емісії або для визначеної категорії акціонерів. Сучасною практикою напрацьовано також зворотні процедури конвертації простих акцій у конвертовані. Студентам важливо з´ясувати суть і механізми реалізації ринкової (курсової) ціни, роль номінальної, емісійної і балансової або книжкової ціни.

Акціонерне товариство — господарське товариство, статутний капітал якого не може бути меншим ніж 1250 мінімальних заробітних плат і який поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями. Акціонерні товариства створюються в формі публічних або приватних товариств. Основним актом законодавства, який регулює діяльність акціонерних товариства, є Закон «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 р.

ипи акціонерних товариств

В залежності від здатності акцій товариства вільно обертатися (тобто змінювати власника без згоди інших акціонерів або товариства) акціонерні товариства поділяються на публічні та приватні. Здатність акцій вільно обертатися не є єдиною особливістю цих типів товариств. Статус товариства як публічного або приватного відбивається на можливості залучення товариством капіталу на фондових ринках, ступені захисту прав міноритарних акціонерів товариства, стабільності відносин власності і контролю у товаристві, гнучкості інструментів корпоративного управління товариством. Акціонери не мають абсолютної свободи при виборі типу товариства, оскільки приватна форма товариств може бути використана лише для тих товариств, число акціонерів в яких не перевищує певну величину.

До реформи законодавства про акціонерні товариства (2009-2011 роки) акціонерні товариства поділялись, відповідно до Закону «Про господарські товариства», на відкриті і закриті, при чому кількість акціонерів закритих товариств законодавчо не обмежувалась. Основний критерій для поділу товариств на відкриті і закриті був той самий — здатність акцій вільно обертатись. Акції закритого товариства не могли розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі. Акціонери закритого товариства мали переважне право на придбання акцій, що продавалися іншими акціонерами товариства (стаття 81.3 Господарського кодексу України в редакції до 30 квітня 2009 р.). Відсутність у законодавстві обмежень щодо кількості акціонерів в закритих товариствах давала підстави для їх характеристики як «рецидиву кріпацтва у 21 столітті», який забезпечує можливість керівникам закритих товариств із великою кількістю акціонерів-робітників, позбавлених права продати свої акції, «беззастережно експлуатувати ці підприємства, легко придушуючи спроби «повстання» неорганізованих «рабів» без найменшого ризику втратити контроль внаслідок недружнього поглинання».[10]

Станом на початок 2010 р. в Україні зареєстровано 20.4 тисячі закритих (приватних) акціонерних товариств, що складає дві третини від загальної кількості зареєстрованих в країні акціонерних товариств.

Аноні́мне акціоне́рне товари́ство — акціонерне товариство з акціями на пред'явника.

Поиск по сайту: