Типологія країн за рівнем соціально-економічного розвитку

Загальна характеристика господарства Європи

У міжнародному географічному поділі праці (МГПП) країни Західної Європи представлені передусім галузями наукомісткого машинобудування (автомобільним, електронним та електротехнічним, авіабудуванням, виробництвом побутової техніки, точних приладів — годинників, оптики тощо), хімічною промисловістю (переважно галузями оргсинтезу та тонкої хімії), окремими галузями легкої (виробництво елітних тканин, одягу, взуття) та харчової промисловості (м'ясопереробною, молочною, сироробною, пивоварною, виноробною галузями тощо). У сільському господарстві західноєвропейських країн переважають галузі інтенсивного тваринництва (молочно-м'ясне скотарство, свинарство та птахівництво), в землеробстві — вирощування кормових, технічних (картопля, цукровий буряк, соняшник), зернових культур (пшениця, кукурудза), овочів, фруктів, винограду, квітів. Країни Західної Європи мають високорозвинуту нематеріальну сферу, надають різноманітні послуги: банківські, страхові, рекламні тощо. Західна Європа є одним з провідних у світі туристсько-рекреаційних регіонів.

типологія країн за рівнем соціально-економічного розвитку

Ця класифікація країн світу є одним з найважливіших завдань суспільно-географічних досліджень світу та його регіонів. Здійснення її надає можливість згрупувати країни за особливостями та рівнем їх соціально-економічного розвитку, виявити характерні риси, визначити їх місце у світовому господарстві й міжнародному географічному поділі праці, а також визначити вірогідні перспективи розвитку. Класифікація має й велике практичне значення для пізнання багатовимірності й закономірностей сучасного світу.

Для визначення певних типів країн за рівнем соціально-економічного розвитку використовують різноманітні критерії, основними з яких є:

— макроекономічні показники (ВНП або ВВП, національний прибуток на душу населення, особисте споживання на душу населення);

— рівень життя населення (дитяча смертність, забезпеченість продуктами харчування, житлом, медичними послугами, предметами першої необхідності);

— структура економіки (переважання промислового або сільськогосподарського виробництва, галузева структура промисловості: переважання видобувних чи обробних галузей);

— структура експорту (переважання в ньому сировини або готової продукції);

— продуктивність праці;

— самозабезпеченість країни продуктами харчування;

— рівень стабільності політичної системи, дотримання прав людини;

— гострота соціальних проблем та ін.

У сучасній науковій літературі існують різноманітні варіанти типології країн світу за рівнем соціально-економічного розвитку, які різняться теоретико-методичними підходами, критеріями, ознаками тощо.

Типологія країн за рівнем ВНП. Головним критерієм цієї класифікації є показник внутрішнього національного продукту (ВНП), абсолютний рівень якого відображає економічний розвиток країни та її питому вагу у світовому економічному просторі. 00Н проводить межу між розвинутими країнами і країнами, що розвиваються, за рівнем ВНП на душу населення в розмірі 6000$. З урахуванням цього у 1997 р. Південна Корея, Сінгапур і Тайвань були переведені 00Н до категорії розвинутих країн. Першу десятку могутніх держав світу утворюють країни, що належать до різних типів: високо- й середньорозвинуті, ті, що розвиваються, та країни з рисами планової економіки. Починає її США, економічний потенціал яких становить 20 % ВНП світу. Оскільки абсолютний рівень економічного потенціалу певною мірою залежить від чисельності населення, то в першу десятку країн світу з максимальними показниками ВНП увійшли Китай і Бразилія. Крім абсолютного рівня ВНП, важливим показником соціально-економічного розвитку країн є ВНП у розрахунку на душу населення. Більшість дослідників вважають саме цей показник найбільш об'єктивним критерієм соціально-економічного стану будь-якої держави. За останні 50 років ВНП на одного мешканця зріс більш ніж утричі. До першої десятки найрозвинутіших країн світу належать вісім європейських країн, Японія і США. Найбідніші країни світу мають низькі доходи на душу населення, у них частка обробної промисловості в структурі господарства становить менше 10 %, кількість неписьменних серед дорослого населення — понад 80 %. Нині існує багато варіантів типологій країн за рівнем соціально-економічного розвитку. Використовують різні методики та різноманітні критерії об'єднання країн у типологічні групи. До науково обґрунтованих класифікацій країн за рівнем соціально-економічного розвитку належать типології, запропоновані В. Вольським, Б. Зіміним, П. Масляком, Я. Олійником, А. Степаненком, В. Максаковським, В. Дроновим, В. Ромом та ін.

8 Загальні ознаки ЕГП країн Азії

Загалом Азія високогірна частину світу - 3/4 площі зайнято горами і плоскогір'ями, але є і рівнини, величезні, неозорі, як, наприклад, Західно-Сибірська, а є глибокі западини, дно яких лежить нижче рівня моря. У центральній частині Азії в середньому на 4-5 км здіймається плоскогір'я Тибет. За його південному краю піднімаються гори Гімалаї з найвищою вершиною на Землі - Джомолунгмою (або Еверестом, Сагарматхой), що піднімається майже на 9 км над рівнем моря. Так як Азія простяглася на величезну відстань з півночі на південь і з заходу на схід, то розходження в кліматі в різних місцях цієї частини світу дуже великі. На Крайній Півночі довга зима, багато місяців лежить сніг, хуртовини метуть, дують крижані вітри, стоять люті морози, палахкотять полярні сяйва в темному нічному небі. За Полярним колом взимку не буває сонця, але зате навесні і влітку воно заходить за горизонт лише на кілька хвилин, і тоді день триває круглі добу. Більшу частину північного краю Азії займає тундра. Тут немає високих дерев, що ростуть тільки трава, заквітчана безліччю квітів, та низенькі карликові берізки та верби. Водяться в тундрі білі песці та малі зверюшки - лемінги. На південь від тундри величезні азіатські простору займають дрімучі хвойні ліси, звані тайгою, де зростають модрина, сибірський кедр. Тут живуть ведмеді, вовки, лисиці, по гілках скачуть моторні білки і в пухнастою хвої ховаються красені соболі. Ще південніше розташовуються напівпустелі і жаркі пустелі Середньої і Центральної Азії, розділені високими горами Паміру, Тянь-Шаню, Алтаю. Гімалаї та інші високі гори, що оздоблюють Центрально-азійський плоскогір'я, закривають південні частині Азії від холодних північних вітрів. На берегах, омиваних теплим Індійським океаном, панує вічне літо. Тут дуже спекотно. На більшій частині материка і на островах, яких тут багато - і великих і маленьких, випадає багато дощів і ростуть густі вічнозелені ліси. На південь від Гімалаїв є саме дощове місце на Землі -- Черапунджі. Якщо б там залишалася вся випала за рік волога, вона утворила б шар заввишки з чотириповерховий будинок.

В Азії живуть слони, тигри, носороги, мавпи, крокодили і багато красивих райських птахів. На південно-заході Червоне море омиває Аравійський півострів, також відноситься до Азії. На цьому півострові дуже жаркий клімат. Там пекуча Аравийская пустеля, а в оазисах ростуть фінікові пальми, апельсинові та лимонні дерева. Як сотні років тому, по пустелі ходять каравани верблюдів. Півострів дуже багатий нафтою, її тут добувають у великих кількостях і відправляють у всі частини світу.

На сході все азіатське узбережжя омиває найбільший і найглибший Тихий океан. Близько берегів багато вулканічних островів, часто бувають виверження вулканів, землетрусу, а поряд з високими вулканами розташовано кілька глибоководних океанічних западин, або, як кажуть вчені, жолобів. В одному з них -- Маріанської - відзначена найбільша глибина Світового океану: 11022 м. У Тихому океані часто виникають страшні урагани - тайфуни, які утворюють величезні хвилі. Тайфуни мчать на сушу з шаленою швидкістю, руйнуючи все на своєму шляху і приносячи сильні зливи.

В Азії багато великих повноводних річок, тут знаходяться найбільше озеро на земній кулі -- Каспійське море - і найглибше озеро Байкал. Багато азіатські річки течуть з високих гір з танучих льодовиків. Вони багатоводні круглий рік, на них зручно будувати гідроелектростанції. Річки течуть з гір у різних напрямах і впадають у Північний Льодовитий, Індійський і Тихий океани. У надрах Азії відкриті величезні запаси різноманітних корисних копалин, особливо нафти, газу, кам'яного вугілля, кольорових металів, дорогоцінних каменів. В Азії живуть понад 2 млрд. чоловік, це люди трьох рас: білої - європеоїдної, жовтою - монголоїдної, чорної -- негроїдної-австралоідной. Вони діляться на безліч різних народів.

В Азії розташована велика частина території нашої країни. Її південна межа проходить від Тихого океану до Чорного моря. Найбільші держави Азії: Китай, Індія, Індонезія, Монголія, В'єтнам, Лаос, Пакистан, Афганістан та ін

9 Характеристика міжнародних організацій Міжнародні міжурядові організації (англ. International Intergovernmental Organization (IGOs)), найчастіше асоціюються із терміном Міжнародні організації — об'єднання трьох або більше незалежних держав, їхніх урядів, інших міжурядових організацій, спрямоване на вирішення певних спільних питань чи організації проектів. Уряди діють від імені своєї держави і представляють її інтереси, дотримуючись поваги її суверенітету.

Міжнародні міжурядові організації часто називають міжнародними організаціями, хоча останніми можуть називатися також і міжнародні неурядові організації (INGOs), такі як міжнародні неприбуткові організації, чи мультинаціональні корпорації. Міжнародні міжурядові організації є важливим суб'єктом в публічному міжнародному праві, починають діяти після підписання певного взаємного договору, ратифікованого державами-учасниками. Ознаки членство 3 і більше країн; наявність установчого міжнародного договору; постійні органи і штаб-квартира; повага суверенітету членів-держав; невтручання у внутрішні справи; встановлення порядку прийняття рішень і їх юридичної сили;

Поиск по сайту: