|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Основний зміст матеріалів темиТема 2. Економічні потреби і виробничі можливості суспільства Питання що підлягають вивченню. 1. Сутність потреб, особливості їх розвитку та класифікацій. 2. Закон зростання потреб і соціально-економічна ефективність виробництва. 3. Взаємозв’язок потреб, виробництва і попиту. Рекомендована література для СК: (3) – 74-92. Основний зміст матеріалів теми. І. Сутність потреб найкраще проявляється у вислові, що приписують німецькому філософу ХІХ століття Г.В.Ф.Гегелю: «Найближчий погляд на історію переконує нас в тому, що дії людей виникають з їх потреб, пристрастей, їх інтересів …». Потреби – це категорія, що відкриває ставлення людей до умов їх життєдіяльності. Економічні потреби – це ставлення людей до економічних умов їх життєдіяльності, яке характеризується відчуттям нестачі певних благ, бажанням володіння ними, щоб подолати це відчуття. Отже потреби – це мотив людини, що спонукає її до діяльності, а тому потреби мають обєктивно-субєктивний характер. Потреби можна класифікувати за такими критеріями: 1) За суб’єктами потреби поділяються на: - індивідуальні, колективні, суспільні (громадські); - потреби домогосподарств, підприємств і держави; - потреби особливих суб’єктів економіки. 2) За об’єктами потреби класифікують як: - породжені існуванням людини як біологічної істоти; - породжені існуванням людини як соціальної істоти; - духовні; - матеріальні; - першочергові та другорядні. 3) Визнані фахівці у сфері виробництва і збуту товарів та послуг (маркетингу), насамперед англійські вчені Маслоу і Герцберг, встановлюють таку градацію людських потреб (їх ієрархію). Стосовно цієї градації потреб Герцберг зробив такий висновок: «Коли людина незадоволена результатами свого життя і діяльності, то більшу важливість для неї мають потреби первинні, а якщо задоволена – вторинні». 4) За ступенем реалізації потреби класифікуються на: - абсолютні – породжені сучасним рівнем цивілізації; - дійсні – відповідають рівню розвитку певної країни (регіону); - фактичні – залежать від платоспроможності окремої людини. ІІ. Закон зростання потреб – одне з фундаментальних положень економічної теорії, її ядра. Це перший економічний закон, який водночас визнається як головна рушійна сила соціально-економічного процесу (К.Маркс). У цьому плані слід розуміти, що таке «економічний закон» і «економічна категорія» взагалі. Економічний закон – це внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між економічними явищами і процесами, їх протилежними сторонами, а також їх елементами та властивостями. Економічна категорія – це теоретичний вислів, мислені форми виробничих відносин, економічних явищ і процесів, що реально існують (потреби, інтерес, ціна, прибуток, витрати, попит, пропозиція тощо.). Сутність закону полягає в тому, що людські потреби є безмежними і постійно зростають, а можливості їх задоволення, насамперед за рахунок природних ресурсів постійно знижуються, і у наслідок цього виникає та розвивається суперечність між потребами суспільства і можливістю їх задоволеності. Ця суперечність у вченому світі часто визнається як головне джерело розвитку суспільства та інших систем. Вперше, ця проблема була відокремлена англійським вченим Х ІІІ століття Т.Мальтусом. За його песимістичним прогнозом до початку 21 століття, суперечність між потребами і ресурсами поглибиться настільки, що суспільство опиниться на межі виживання (математична це як 256:9). Саме тому він бачив користь для людей у війнах, епідеміях, природних катаклізмах. Набагато оптимістичним виявилися прогнози Німецького вченого 19 століття, економіста і філософа К.Маркса, який вбачав вирішення даної суперечності можливим у разі сприянні розвитку науки і техніки. Так аналіз показує, що за останні 300 років приріст виробництва випереджав зростання населення. Головним засобом вирішення цієї суперечність є ефективність господарювання, яка математично має такий вигляд:
ІІІ. Взаємозв’язок між потребами і виробництвом характеризується насамперед такими відносинами: По-перше, виробництво разом із фантазією підприємця створює нові потреби, перетворює їх з одиничним на масові; виробництво створює споживчі блага, забезпечує задоволення потреб; По-друге, потреби характеризують спрямованість виробництва у будь-якому суспільстві; потреби стимулюють виробництво, а їх розвиток, багатство відображають рівень розвитку суспільства в цілому. Вивчення відносин між потребами і виробництвом має таке практичне значення: 1) Дослідження потреб широко використовується в менеджменті, розробці теорії мотивації споживачів; 2) Вивчення потреб дає можливість виробництву більш ефективно задовольняти індивідуальні потреби людей; 3) Потреби є вихідним пунктом розробок національних програм розвитку. IV. Зв'язок між людськими потребами і виробництвом розкриває також проблему можливостей виробництва задовольняти потреби, тобто можливості технології виробництва. Розглянемо цю проблему на прикладі. Нехай у виробництві використовують два ресурси: праця (L) і капітал (К), які мають граничні ціни () і (), а підприємство може затратити на придбання ресурсів праці і капіталу доход (М). Отже, підприємство може на доход (М) залучити лише фіксовану кількість праці (L) і капіталу (К), тобто і .
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |