АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Основний зміст матеріалів теми

Читайте также:
  1. II. Мовленнєва змістова лінія
  2. III. Мовна змістова лінія
  3. IV. Настільні видавничі системи.
  4. IV. Оформлення матеріалів про правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху
  5. IІІ. Діяльнісна змістова лінія
  6. V. Діяльнісна змістова лінія
  7. V. Зміст теми заняття.
  8. VI. Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 124 КУпАП
  9. Агентський договір: зміст, виконання та припинення
  10. Аграрні відносини, їх зміст та особливості.
  11. Адміністративно-правова наука: поняття, предмет, зміст та система.
  12. Актуальність теми.

Тема 2. Економічні потреби і виробничі можливості суспільства

Питання що підлягають вивченню.

1. Сутність потреб, особливості їх розвитку та класифікацій.

2. Закон зростання потреб і соціально-економічна ефективність виробництва.

3. Взаємозв’язок потреб, виробництва і попиту.

Рекомендована література для СК: (3) – 74-92.

Основний зміст матеріалів теми.

І. Сутність потреб найкраще проявляється у вислові, що приписують німецькому філософу ХІХ століття

Г.В.Ф.Гегелю: «Найближчий погляд на історію переконує нас в тому, що дії людей виникають з їх потреб, пристрастей, їх інтересів …».

Потреби – це категорія, що відкриває ставлення людей до умов їх життєдіяльності.

Економічні потреби – це ставлення людей до економічних умов їх життєдіяльності, яке характеризується відчуттям нестачі певних благ, бажанням володіння ними, щоб подолати це відчуття. Отже потреби – це мотив людини, що спонукає її до діяльності, а тому потреби мають обєктивно-субєктивний характер.

Потреби можна класифікувати за такими критеріями:

1) За суб’єктами потреби поділяються на:

- індивідуальні, колективні, суспільні (громадські);

- потреби домогосподарств, підприємств і держави;

- потреби особливих суб’єктів економіки.

2) За об’єктами потреби класифікують як:

- породжені існуванням людини як біологічної істоти;

- породжені існуванням людини як соціальної істоти;

- духовні;

- матеріальні;

- першочергові та другорядні.

3) Визнані фахівці у сфері виробництва і збуту товарів та послуг (маркетингу), насамперед англійські вчені Маслоу і Герцберг, встановлюють таку градацію людських потреб (їх ієрархію).

 
 

Стосовно цієї градації потреб Герцберг зробив такий висновок: «Коли людина незадоволена результатами свого життя і діяльності, то більшу важливість для неї мають потреби первинні, а якщо задоволена – вторинні».

4) За ступенем реалізації потреби класифікуються на:

- абсолютні – породжені сучасним рівнем цивілізації;

- дійсні – відповідають рівню розвитку певної країни (регіону);

- фактичні – залежать від платоспроможності окремої людини.

ІІ. Закон зростання потреб – одне з фундаментальних положень економічної теорії, її ядра. Це перший економічний закон, який водночас визнається як головна рушійна сила соціально-економічного процесу (К.Маркс).

У цьому плані слід розуміти, що таке «економічний закон» і «економічна категорія» взагалі.

Економічний закон – це внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між економічними явищами і процесами, їх протилежними сторонами, а також їх елементами та властивостями.

Економічна категорія – це теоретичний вислів, мислені форми виробничих відносин, економічних явищ і процесів, що реально існують (потреби, інтерес, ціна, прибуток, витрати, попит, пропозиція тощо.).

Сутність закону полягає в тому, що людські потреби є безмежними і постійно зростають, а можливості їх задоволення, насамперед за рахунок природних ресурсів постійно знижуються, і у наслідок цього виникає та розвивається суперечність між потребами суспільства і можливістю їх задоволеності. Ця суперечність у вченому світі часто визнається як головне джерело розвитку суспільства та інших систем.

Вперше, ця проблема була відокремлена англійським вченим Х ІІІ століття Т.Мальтусом. За його песимістичним прогнозом до початку 21 століття, суперечність між потребами і ресурсами поглибиться настільки, що суспільство опиниться на межі виживання (математична це як 256:9). Саме тому він бачив користь для людей у війнах, епідеміях, природних катаклізмах.

Набагато оптимістичним виявилися прогнози Німецького вченого 19 століття, економіста і філософа К.Маркса, який вбачав вирішення даної суперечності можливим у разі сприянні розвитку науки і техніки. Так аналіз показує, що за останні 300 років приріст виробництва випереджав зростання населення. Головним засобом вирішення цієї суперечність є ефективність господарювання, яка математично має такий вигляд:

ІІІ. Взаємозв’язок між потребами і виробництвом характеризується насамперед такими відносинами:

По-перше, виробництво разом із фантазією підприємця створює нові потреби, перетворює їх з одиничним на масові; виробництво створює споживчі блага, забезпечує задоволення потреб;

По-друге, потреби характеризують спрямованість виробництва у будь-якому суспільстві; потреби стимулюють виробництво, а їх розвиток, багатство відображають рівень розвитку суспільства в цілому.

Вивчення відносин між потребами і виробництвом має таке практичне значення:

1) Дослідження потреб широко використовується в менеджменті, розробці теорії мотивації споживачів;

2) Вивчення потреб дає можливість виробництву більш ефективно задовольняти індивідуальні потреби людей;

3) Потреби є вихідним пунктом розробок національних програм розвитку.

IV. Зв'язок між людськими потребами і виробництвом розкриває також проблему можливостей виробництва задовольняти потреби, тобто можливості технології виробництва. Розглянемо цю проблему на прикладі.

 
 

Нехай у виробництві використовують два ресурси: праця (L) і капітал (К), які мають граничні ціни () і (), а підприємство може затратити на придбання ресурсів праці і капіталу доход (М). Отже, підприємство може на доход (М) залучити лише фіксовану кількість праці (L) і капіталу (К), тобто і .

 


Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)