АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Кафедра міжнародної економіки

Читайте также:
  1. Аналіз класичних теорії міжнародної торгівлі.
  2. Аналіз моделі IS-LMдля відкритої економіки при фіксованому обмінному курсі.
  3. Асиметрія стану і розвитку сучасної світової економіки
  4. В державному та комунальному секторах економіки
  5. В. Органи державної виконавчої влади, що здійснюють управління у сфері економіки, складають четвертий вид суб’єктів господарювання.
  6. Виникнення держави і розвиток економіки
  7. Вплив держави на економічну рівновагу. Модель економічної рівноваги за методом “витрати-випуск” для змішаної закритої економіки.
  8. Головним напрямком розвитку МПП стало розширення міжнародної спеціалізації і кооперації виробництва.
  9. Грошово-кредитне регулювання економіки за умови гнучкого обмінного курсу та високої мобільності капіталу.
  10. Грошово-кредитне регулювання економіки за умови фіксованого обмінного курсу та високої (низької)мобільності капіталу.
  11. Грошово-кредитне регулювання економіки.
  12. Грошово-кредитне регулювання економіки.

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний торгівельно-економічний університет

Кафедра міжнародної економіки

 

Фактори внутрішнього і зовнішнього середовища

для SWOT – аналізу Подільського регіону

 

Виконали: Студенти 1 курсу,

11 групи,ФЕМП

Флуд Катерина

Левченко Ілона

Тіщенко Олександр

 

 

Київ 2012

Фактор Переваги Недоліки
Економіко-географічне положення За розмірами території район посідає четверте місце серед економічних районів України, що впливає на можливості його комплексного економічного і соціального розвитку. розташований на Правобережній Україні, на заході лісостепової зони, охоплюючи Вінницьку, Тернопільську та Хмельницьку області. Площа: 60,9 тис. км2 Населення: 4,6 млн. осіб. Подільський економічний район (див. картосхему на с 307) має зручне економіко-географічне положення, зокрема такі його характеристики, як централізованість, сусідство з відносно розвиненими Столичним і Західним економічними районами, вигідне транспортно-географічне положення. Подільський район розташований далеко від зародків сировини.
Природно-ресурсний потенціал Кліматичні умови цієї території сприятливі для ведення господарства. Середні температури найхолоднішою місяця близько -5°С, найтепліша - 20°С. Опадів буває 500 - 600 мм. У районі густа річкова сітка і багаті земельні ресурси (чорноземи і сірі лісові ґрунти). Тут є значні поклади будівельного і оздоблювального каменю. Вздовж річок Случі та Південного Бугу трапляються родовища гранітів і гнейсів. У Шепетівському районі - поклади цінного червоного граніту. На півдні Хмельницької області в Кам'янець-Подільську районі на поверхню виходить мармур. Хмельницька область багата на вапняки, центральна і північна частина Тернопільської області багаті на крейду. Покади пісковиків виявлено у Вінницькій та Тернопільській областях. Великі запаси гіпсу розвідані вздовж Дністра в Хмельницькій та Тернопільській областях. В усіх трьох областях району є мергель - сировина для виробництва цементу, каоліну. Родовища трепелу і опоки залягають у Хмельницькій та Вінницькій областях. Багато родовищ цегельно-черепних і гончарних глин та пісків. У районі, особливо у Хмельницькій та Вінницькій областях, виявлено різноманітні за складом мінеральні лікувальні воді. До енергетичних ресурсів належать запаси бурого вугілля в усіх областях. У Придністров'ї трапляються родовища горючих сланців.   Оскільки в геологічному відношенні територія досліджена недостатньо, корисні копалини економічного району в основному обмежуються сировиною для промисловості будівельних матеріалів, особливо в районі Українського кристалічного щита. Недостатноьо забезпечений водними і лісовими ресурсами. Зниження родючості грунтів; високе промислове забруднення в окремих промислових центрах, особливо поблизу Хмельницької АЕС; замулювання і пересихання малих річок, інтенсивні ерозійні процеси та ін.
Планування території Економічний район поділений на 64 адміністративно-територіальних райони, які мають свої особливості для комплексного економічного і соціального розвитку, зумовлені як природними, так і соціально-економічними факторами. Тут є 46 міст, 73 селища міського типу та 1709 сільських Рад. Не вирішено питання збереження і поліпшення родючості сільськогосподарських угідь, активізації великої кількості малих міст і селищ міського типу, зокрема віддалених від великих міст району та ін.
Споживчий ринок У структурі експорту переважають цукор, деревина, навпів фабрикати з деревини,овочеві, м'ясні, фруктові консерви, інструменти, підшипники, фосфатні добрива, миючі засоби, штучна шкіра, бавовняні і шерстяні тканини, будівельні матеріали, продукція целюлозно-паперової промисловості.  
Рекреаційний і історико-культурний потенціал Із загальної земельної площі (6096 тис. га) 80,6 % становлять землі сільськогосподарських підприємств, орендарів та інших землекористувачів, на яких ведеться сільське господарство. Найвища частка таких земель у південній і південно-східній частинах економічного району - 91-93 %, а найнижча на півночі та крайньому заході - 74-78 %. Сільськогосподарські угіддя становлять 71 % земельної площі. структурі сільськогосподарських угідь району частка орних земель становить 84,4 %, що є одним з найвищих показників серед економічних районів України. Частка пасовищ і сіножатей є найвищою у північній частині економічного району. В умовах високої розораності, значного розчленування поверхні території зростає кількість еродованих земель. У деяких місцях району, особливо на заході, показник еродованості доходить до 60 %, що зменшує збирання сільськогосподарських культур на 15-50 %. Територія Подільського економічного району характеризується помірно-континентальним кліматом з великим впливом циклонів в усі пори року і з найбільшою кількістю опадів у травні - липні. Джерела мінеральних лікувальних вод відомі у Гусятинському (Тернопільська обл.), Сатанівському, Полонському (Хмельницька обл.), Хмільницькому, Козятинському, Липовецькому, Немирівському (Вінницька обл.) районах. Мінеральні ресурси Поділля є основою розвитку промисловості будівельних матеріалів міжрайонного значення. За останнє десятиріччя частка сільськогосподарських угідь поступово знижувалася за рахунок зростання площ під лісами. Також спостерігається недостатня забезпеченнісь водними ресурсами ті забрудненість наявних водойм. Ерозійні процеси, втрачення родючості земель внаслідок їх виснаження та нераціонально використання. Зниження родючості грунтів; високе промислове забруднення в окремих промислових центрах, особливо поблизу Хмельницької АЕС; замулювання і пересихання малих річок, інтенсивні ерозійні процеси та ін.
Демографічна ситуація Подільський район є одним з найменш населених районів України. Станом на 1 січня 1996 р. на його території проживало 4560,2 тис. чол. (шосте місце в країні). Сучасна чисельність населення досі нижча від довоєнного рівня, що є наслідком значних втрат у роки Другої світової війни, а також післявоєнних міграційних процесів. За останні десять років вона зменшилася на 1,3 %, що визначається демографічними процесами, які характеризуються поступовим зниженням темпів природного приросту населення. Тепер Подільський економічний район належить до районів з від'ємними показниками природного приросту населення. Високий рівень зайнятості жінок у суспільному виробництві, зростання кількості розлучень, недостатні житлово-побутові умови молодих сімей, їх невисокі доходи тощо. Висока смертність та інтенсивні процеси старіння у сільських населених пунктах впливають на сукупність соціально-економічних умов; для міських поселень ще характерний додатний приріст населення. Досі основні потоки мігрантів, особливо молоді, формуються на селі, що сприяє підвищенню темпів його депопуляції. Значними є маятникові міграції, чому сприяє недостатній вибір професії, низький рівень механізації виробництва, порівняно низький рівень розвитку соціальної сфери в селах тощо.
Трудові ресурси Рівень зайнятості трудових ресурсів становить приблизно 87 %. Це майже закономірно, оскільки певна частина працездатного населення зайнята в домашньому та присадибному господарстві або перебуває на утриманні інших осіб. Загальну чисельність населення, зайнятого в економіці району. Найбільше зайнятих (65,9 %) працює у промисловості й державних установах та організаціях. Понад 10 % працездатного населення працює в сільському господарстві і майже 1/3 трудових ресурсів економічного району - в невиробничій сфері. Аналіз зайнятості трудових ресурсів свідчить про те, що в економічному районі, насамперед у містах, особливо малих, є певні надлишки працездатного населення, що призводить до безробіття. Ці проблеми можна вирішити відповідними соціальними заходами. Основна частина населення (53,3 %) проживає в сільській місцевості. Разом з тим Подільський економічний район є одним з найменш урбанізованих районів країни. Сезонність у використанні трудових ресурсів.
Виробничий потенціал Машинобудування і металообробка району спеціалізується на виробництві технологічного устаткування для харчової промисловості, приладів, інструментів, сільськогосподарських машин. Розвинута електротехнічна промисловість. Машинобудування зосереджено в промислових центрах, а також у Кам'янець-Подільському, Могилеві-Подільському, барі, в малих містах Тернопільської області. Промисловими вузлами Подільського економічного району є: - Вінницький (найбільший), - Хмельницький, - Тернопільський, - Кам'янець-Подільський, - Шепетівський. В економічному районі діють 64 цукрових заводи, серед яких найбільші Гайсинський, Кирнасівський-2, Бершадський, Погребищенський (Вінницька обл.), Теофіпольський, Кам'янець-Подільський, Волочиський (Хмельницька обл.), Кременецький, Чортківський (Тернопільська обл.). Відходи цукроваріння використовують 23 заводи спиртово-горілчаної промисловості. M’ясна промисловість представлена Вінницьким, Тростянецьким, Гайсинським, Тульчинецьким (Вінницька обл.), Хмельницьким, Кам'янець-Подільським і Шепетівським (Хмельницька обл.), Тернопільським і Чортківським (Тернопільська обл.) м'ясокомбінатами, а також птахокомбінатами у Барі, Козятині (Вінницька обл.), с. Великі Гаї (Тернопільська обл.). Молочна промисловість є практично у кожному адміністративному районі. В районі діють 10 підприємств сухого знежиреного молока, сім з яких розташовані у Вінницькій області. У Подільському економічному районі вирощують також овес, просо, гречку, соняшник, картоплю, тютюн тощо. Серед кормових культур поширені конюшина, люцерна, однорічні та багаторічні трави. Розвинені садівництво (яблуні, груші, сливи, вишні) та ягідництво; у Придністров'ї - виноградарство. У тваринництві переважає молочно-м'ясне скотарство і свинарство. Відносно розвинені птахівництво, ставкове рибництво та бджільництво. Виробництво промислової продукції з розрахунку на 1 чол. відстає від середнього показника в Україні на 37,2 %, а сільськогосподарської перевищує цей показник на 44,5 %. Головною проблемою є низький рівень промислового розвитку. Значно відстає у виробництві тваринної продукції. Сучасний стан промисловості Подільського економічного району потребує суттєвої структурної перебудови в напрямі конверсії оборонних підприємств, розвитку тих галузей, які використовуватимуть місцеву сировину. Оптимальний напрям - це розвиток електронної техніки, точного приладобудування, побутової електронної техніки. Проте при цьому потрібні надійні постачальники сировини, матеріалів, комплектних деталей і ринків збуту.
Транспорт, стан дорожньої системи Подільський економічний район має досить густу мережу залізничних, автомобільних шляхів сполучення. Експлуатаційна протяжність залізниць загального користування становить 2536 км. Основні лінії: Київ - Одеса (через Козятин і Жмеринку); Київ - Львів; Вапнярка - Знам'янка; Козятин - Бердичів; Вінниця - Гайворон; Київ - Шепетівка - Тернопіль - Чернівці та ін. Основні залізничні вузли: Тернопіль, Жмеринка, Козятин, Вапнярка, Вінниця, Чортків, Гречани, Шепетівка. Автошляхів з твердим покриттям 17,4 тис. км. Основні з них: Луцьк - Тернопіль - Чернівці; Львів - Тернопіль - Хмельницький - Київ. Судноплавство здійснюється Дністром та Південним Бугом. В обласних центрах функціонують аеропорти. Через територію економічного району проходять газопроводи "Союз", Уренгой - Помари - Ужгород та ін. У подільському районі промислове і сільськогосподарське виробництво розвиваються на значній енергетичній базі. Тут працює Хмельницька АЕС, Ладижинська ДРЕС і Дністровська ГЕС. Транспорт і зв'язок забезпечують 8% валового продукту галузі.  

 

Список літератури:

1. http://ostriv.in.ua/ - Економіко-географічна характеристика Подільського економічного району

2. http://www.zp.ukrstat.gov.ua

3. http://www.5dp.com.ua/component/ - Подільський економічний район, дипломна робота

 

 


Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)