Підстави та умови відповідальності за порушення договору про надання медичних послуг

Кошель Надія Миколаївна

студентка І курсу ОКР «Магістр» 5 групи заочної форми навчання

Підстави та умови відповідальності за порушення договору про надання медичних послуг

Договір про надання медичних послуг є однією з найважливіших підстав виникнення правовідносин у сфері надання медичних послуг та виконує роль основного правового механізму реалізації прав та інтересів його учасників. Саме тому актуальності набирає питання відповідальності за порушення такого договору, а також визначення підстав та умов такої відповідальності. На договір про надання медичних послуг поширюються загальні положення цивільного права про правочин та договір, а також положення гл. №63 Цивільного Кодексу України «Послуги. Загальні положення».[1]

Юридичної підставою цивільно – правової відповідальності є норма закону або іншого акту цивільного законодавства, а фактичною - склад правопорушення (що складається з таких елементів, як протиправна поведінка, завдання шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина). Відповідно зазначені елементи і є умовами (підставами) такої відповідальності. [2]

Щодо договору про надання медичних послуг, то підставою виникнення цивільної відповідальності є: Протиправність тобто порушення чужого суб’єктивного права шляхом недотримання стороною умов договору про надання медичних послуг (невиконання таких умов або їх неналежне виконання), яка може полягати як у дії так і бездіяльності. [3] Наявності шкоди завданої невиконання умов договору (матеріально, до якої зокрема належить фізична шкода здоров’ю та моральної). Фізична шкода здоров'ю визначається відповідно до Правил судово‐медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року. Інші матеріальні збитки визначаються в результаті підрахунків втраченого заробітку, витрат на лікування,додаткове харчування, придбання ліків. Ці обставини повинні бути підтверджені документально. Наявняість причинно-наслідкового зв’язку між протиправністю діяння та настанням шкідливих наслідків, полягає у встановленні реального зв'язку між діями лікаря і настанням негативних наслідків. Складність встановлення причинно‐наслідкового зв'язку полягає у тому, що за наявності певного захворювання у пацієнта, до його лікування як правило причетні кілька лікарів. беруть участь медична сестра (яка виконує призначені лікарем процедури), працівники лабораторій(які здійснюють дослідження крові та інших біологічних рідин людини), працівники спеціалізованих кабінетів (фізіотерапевтичного, рентгенографічного, комп'ютерної томографії та ін.). Якщо ж розглядати хірургічного хворого, то до його лікування причетні і хірург, який робив операцію, і анестезіолог, і операційна сестра. Важливість цих обставин полягає у тому, що кожен із вказаних спеціалістів може тією чи іншою мірою вплинути на заподіяння шкоди пацієнтові, що зумовлює труднощі встановлення причинного зв'язку. Нерідко для встановлення причинного зв'язку вдаються до допомоги судово‐медичної експертизи; коли мова йде про заподіяння смерті людини, то проведення експертизи обов'язкове.

Щодо умов відповідальності медичного закладу, то такими є порушення суб’єктивних прав пацієнта як споживача. До такої відповідальності буде застосовуватись Закон України "Про захист прав споживачів", який регулює майнову відповідальність медичних закладів зарахунок норм про якість послуги, права споживача на безпечність послуги, компенсації моральної шкоди та ін. Останнє свідчить, що відповідно до законодавства, пацієнт сьогодні ‐ це споживач медичної послуги, в той час, як медичний заклад в особі його персоналу ‐ виконавець медичних послуг.

Остання умова ‐ вина заподіювана шкоди — також характеризується особливостями, притаманними медичній діяльності. Згідно з цивільним законодавством діє принцип презумпції вини заподіювана шкоди при наданні медичної допомоги, тому відсутність вини доводиться особою, яка вчинила правопорушення, а шкода, заподіяна життю й здоров’ю громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, що заподіяла шкоду (медичним закладом), якщо він не доведе, що неналежне виконання договору сталося внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.[4]

Існують обставини, що виключають протиправність діяння. До них у даному контексті може бути віднесена крайня необхідність, під якою розуміється заподіяння меншої шкоди з метою запобігання більшого. Важливо і те, що у разі заподіяння шкоди при проведенні операції з метою порятунку життя пацієнта відповідальність можлива. Виняток становлять нещасні випадки, коли медичний персонал не міг і не повинен був передбачати можливість шкідливих наслідків своїх дій з урахуванням анатомічних особливостей організму пацієнта або атипового перебігу хвороби. У той же час проведення операції для врятування життя людини, що знаходився в. несвідомому стані, не може розцінюватися як заподіяння шкоди здоров'ю, оскільки лікар, навіть не володіючи згодою пацієнта на таке медичне втручання, шляхом заподіяння меншої шкоди (застосування загального наркозу, післяопераційні рубці, більш-менш тривалий період реабілітації і т. д.) прагнув запобігти незрівнянно більший (смерть).

Виключається протиправність діянь, якщо вони охоплюються поняттям «обґрунтований професійний ризик», що може бути спричинений неможливістю гарантування позитивного результату лікування внаслідок об’єктивних причин (відсутність необхідних наукових розробок, зокрема вакцини) так і через особливості організму (алергія на препарати, вплив на захворювання інших захворювань).

[1] Р. Майданик «Договір про надання медичних послуг». Медичне право 5(1) 2010. – с. 52-66.

[2] Науково – практичний коментар Цивільного Кодексу України: У 2т. За ред.. О.В. Джери (кер.авт.кол.) – К.:Юрінком Інтер, 2005. – Т.2 – 1088 с.

[3] Мещерякова Н. «Чи завжди правий клієнт?». Юридичний вісник України. – 2004 - №48.

[4] С.Г. Стеценко, В.Ю. Стеценко, І.Я. Сенюта. «Медичне право України» Підручник. Київ. – Всеукраїнська асоціація видавців «Правова Єдність» – 2008. – 507 с.

Поиск по сайту: