Роль інтуїції в діловому спілкуванні

Інтуїція (від латинського – споглядання) – це здатність, подумки аналізуючи і розмірковуючи, миттєво приймати правильні рішення, оминаючи проміжні результати. Інтуїтивне рішення може виникнути як унаслідок напруженого міркування, так і без нього.

Платон стверджував, що споглядання ідей (прообразів речей чуттєвого світу) є видом безпосереднього знання, яке приходить як раптове осяяння, що передбачає тривалу підготовку розуму.

Однак інтуїція не є чимось нерозумним чи надрозумним. У процесі інтуїтивного пізнання не усвідомлюються всі ті ознаки, за якими робиться висновок, і ті прийоми, за допомогою яких він робиться. Інтуїція не є особливим шляхом пізнання відчуттів, уявлень та мислення. Вона являє собою своєрідний тип мислення, коли окремі ланки мисленнєвого процесу проносяться у свідомості більш або менш несвідомо, а гранично чітко усвідомлюється саме підсумок думки – істина.

Завдяки розумінню своєї інтуїції та душевного стану можна позбавити себе від професійних і особистих ускладнень і значно легше знаходити необхідні рішення.

„Чим божевільніші часи, тим важливіше для лідерів розвивати свою інтуїцію і довіряти їй”. Ці слова належать американському дослідникові Тому Петерсу. Інтуїцію має кожен з нас. Вона дається нам від народження, просто ми втрачаємо спроможність нею користуватись. Адже впродовж усього свідомого життя ми розвиваємо п’ять органів чуття, роблячи наголос тільки на них. «Шосте чуття» – це не фізичний дотик, не звук, не запах. Це навіть не зоровий образ. Це щось нематеріальне і водночас цілком реальне. Це тоненький голосок усередині нас, який радить нам покладатися на все те, що ми зустрічали в житті й випробували на собі. Наша інтуїція не є чимось дивним, що існує незалежно від нас, це радше частина нашої особистості, на яку можна покластися, якщо тільки ми дамо їй шанс.

Хоча ми й привчені покладатися на раціональне мислення, ми щодня використовуємо силу власної інтуїції, часом навіть не здогадуючись про це. А подеколи й просто ігноруємо її – собі на шкоду. Інтуїція є важливим компонентом прийняття рішень у повсякденному житті. Ми можемо звертатися до неї, приймаючи на роботу, обмірковуючи способи стимулювання співробітників, вибору партнерів і встановлення партнерських стосунків, обираючи стратегію і тактику перемовин, визначаючи й прогнозуючи тенденції суспільного розвитку, окремої галузі, ринку і т. ін.

У сучасному стрімкому діловому світі рішення слід приймати швидко та адекватно. Попри те, що багато хто намагається про це відверто не говорити, інтуїція є головною складовою успіху при виробленні рішень. Це секретна зброя дуже багатьох успішних лідерів. Вони описують її як безпосереднє пізнання чогось в обхід тривалого аналітичного процесу.

Здається, що інтуїція проявляється на підсвідомому рівні. Досвідчений керівник аналізує ситуацію і приймає рішення, використовуючи весь масив інформації, що зберігається у його пам’яті. Його мозок збирає ці дані і «фасує» їх у вигляді нових понять. Ця робота здійснюється у підсвідомості. Спочатку такий керівник вивчає можливі логічні варіанти вирішення проблеми, потім «прислуховується» до себе, чекаючи внутрішньої відповіді. Він комбінує логіку та інтуїцію.

Коли ми говоримо про логічне мислення, то маємо на увазі його (мислення) свідому, аргументуючу аналітичну частину, яка оперує фрагментами, робить висновки і розуміє надрукований текст. Це наше внутрішнє «Я». Вона містить у собі набутий нами за різних часів досвід. І ця наша інтуїтивна частина здатна розвиватися. Вона не є оцінювально-мислячою і перебуває у відокремленому стані. Вона постачає нас безкінечним за обсягом інформаційним матеріалом. Це та сфера, де знання вже існують у готовому вигляді Ми знаємо більше, ніж нам здається. І можемо знайти своїм знанням ширше застосування, ніж здатні собі уявити.

Інтуїція діє як дар, що дає нам змогу синтезувати ідеї. «До цих законів, – говорив Альберт Ейнштейн, – не існує логічних шляхів, їх може досягти лише інтуїція, спираючись на розуміння досвіду». Вчений часто робив, як він сам назвав його, «мислений експеримент», у якому візуалізував (подумки уявляв) себе у певній ситуації, а потім аналізував отриманий під час цього результат. Йому належить і висловлення: «Інтуїтивний розум – священний дар, раціональний – відданий слуга. Ми створили суспільство, яке шанує цих слуг, але забуваємо про такий дар».

Інтуїції приписують відкриття в різних наукових сферах. Відомий англійський економіст Джон Мейнард Кейнс розповідав про Ісаака Ньютона: «Інтуїцію він мав справді винятково екстраординарну. Здавалося, що він був щасливий від своїх здогадок тому, що добре знав: поки що він навряд чи має бодай якусь надію довести їх. Ці доведення вибудовувалися згодом, вони не були засобом для здійснення відкриттів».

Поиск по сайту: