ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ СЛУЖБОВИХ ЧАСТИН МОВИ У ДІЛОВОМУ МОВЛЕННІ

При складанні службових документів особливо важливо стежити за правильністю вживання прийменників.

У діловому стилі є ряд особливо часто повторюваних усталених словосполучень дієслівного типу, де вибір прийменників неможливий. Так, лише таке вживання прийменників можливе:

витрати на...;

відрахування на...;

винагорода за...;

покладається на...

Можливість вибору прийменника використовується для підкреслення певного відтінку думки. Наприклад, напрям усередину чогось, перебування всередині чогось - при називанні транспортних засобів - позначається іменником в (у): їхати у вагоні, зайти в каюту; вид транспортного засобу позначається прийменником на або без прийменника: на літаку, літаком.

Деякі з паралельних конструкцій набувають специфічного значення саме в ділових текстах, наприклад:

за звітний період - за увесь час, взятий разом, як одне ціле;

у звітний період - протягом певного часу, за який звітуються.

Правильно вибрані прийменники створюють не тільки відтінки у значенні, але й надають тексту певного стилістичного забарвлення. Наприклад, прийменники по лінії, з боку, в напрямку, з метою широко використовуються в діловому стилі і мають канцелярське, офіційне, беземоційне забарвлення.

У переважній більшості випадків вибір прийменника визначається мовною традицією, а також зумовлений конкретним текстом (лексико-граматичними зв'язками окремих слів, які сполучаються).

Прийменник проти у діловому стилі має значення "порівнюючи з чимось" (збільшити обсяг виробництва у 2 рази проти минулого року). Якщо у реченні один із порівнюваних компонентів стоїть у вищому ступені, тоді прийменник проти не вживається.

Прийменник завдяки (він вживається з давальним відмінком: завдяки зусиллям колективу) має відтінок значення вдячності; тому коли йдеться про причини, що заважають чомусь, він замінюється прийменником через.

Прийменники в - на розрізняються не лише за змістовими відтінками, а й за традицією вживання.

Вчитися в школі, в інституті, в університеті;

вчитися на курсах, на відділені;

працювати в школі, в колгоспі;

працювати на заводі, на складі.

Прийменник всупереч вживається лише з давальним відмінком іменних частин мови, вживання цього прийменника з родовим відмінком іменних частин мови є незнанням граматичних норм.

Відсутність прийменника інколи створює двозначність, наприклад: лист організації - від організації? до організації?

Повторювані прийменники можуть пропускатися при однорідних іменниках, якщо останні мають однакову форму, близькі за змістом і не поширені означеннями. Проте повторювання прийменника обов'язкове, якщо однорідні слова з'єднуються неоднаковими прийменниками, якщо однорідні слова пов'язуються повторюваними або парними сполучниками.

В українській літературній мові існують усталені прийменникові конструкції ділового стилю, наприклад:

за наказом, згідно з наказом, відповідно до наказу;

поставити за приклад (не в приклад);

ввести до складу (не в склад);

за вказівкою (не по вказівці);

за всіма правилами (не по всіх правилах);

з ініціативи (не по ініціативі);

промова в питанні (не промова по питанню);

по закону, за законом, згідно з законом;

одержувати за рахунком, одержувати згідно з рахунком;

з нашої ініціативи, за нашою ініціативою;

заходи щодо, для, до.

Важкими для перекладу є, зокрема, російські конструкції з прийменником по, які в українській мові перекладаються цілим рядом прийменникових та безприйменникових конструкцій, наприклад:

конструкція з прийменником по: кампанія по виборах, черговий по вокзалу;

конструкція з прийменником за: за дорученням, за пропозицією, за освітою;

конструкція з прийменником з: з багатьох причин, дослідження з фізики, матеріали з питань економіки;

конструкція з прийменником на: називати на ім'я, на мою адресу, на вимогу;

конструкція з прийменником у(в): викликати у службових справах, в усіх напрямках;

конструкція з прийменником для: комісія для складання резолюції;

конструкція з прийменником через: через помилку, через непорозуміння;

конструкція без прийменника (з орудним відмінком іменника): повідомити телефоном, старий віком.

При виборі прийменника треба бути уважним, а у складних випадках звертатися до словника.

Вигук

Вигуки - це слова, що служать для вираження різних почуттів, не називаючи їх.

Вигуки не належать ні до повнозначних, ні до службових слів, бо вони не називають предметів, ознак чи дій і не виконують службових функцій, а лише виражають почуття.

За значенням вигуки поділяються на емоційні та волевиявлення.

Емоційні вигуки виражають різні почуття і переживання: задоволення, захоплення, радість, схвалення, скорботу, жаль, горе, переляк, незадоволення (ой! ах! жах! фу!). Вигуки волевиявлення виражають заклик до дії, наказ, сигнал, спонукання до мовчання, волевиявлення, згоди (годі! цить! на-на!).

До вигуків відносять також слова, словосполучення і речення, що виражають привітання, подяку, прощання, побачення, пробачення, лайку (Добрий день! Дякую! На добраніч!).

За походженням вигуки поділяються на непохідні (о, ой, ого), похідні, що утворилися з повнозначних частин мови (Лишенько моє! Прощавай!).

Близькими до вигуків є звуконаслідувальні слова, які не виражають почуттів і волевиявлення, а відтворюють звуки живої і неживої природі (гав-гав, хлюп-хлюп).

В офіційно-діловому стилі мови вживаються вигуки, що виражають етикет - вітання, подяку, побажання, вибачення, наприклад: добрий день, спасибі

Поиск по сайту: