Пригоди під землею. Розділ 3

Пригоди під землею. Розділ 1

Були в селі два брати, і кожен з дитинства хотів пригод, відкрити щось нове.

Одного звали Петро, а другого Кирило. Першому було 10 років,а другому 12. Вони робили все однаково.

В бібліотеці вони взяли книгу «Робінзон Крузо», вона їм дуже сподобалась. Вони захотіли зробити щось подібне. Зібрали речі: взяли запас харчової води, консерви.І пішли подорожувати. Ішли вони лісом, дійшли до печери. Вона була страшна, але ніхто не знає, що в середині, от вони і пішли.

Спочатку було темно, страшно, багато павутиння, земля мокра, багато мокрих каменів, і часто чулись моторошні звуки.

Хлопці йшли печерою так довго,що ліхтарики перегоріли, а потім сталося диво: після темної, моторошної печери, почалася світла,суха і гарна.

Пригоди під землею. Розділ 2

Павло з закликом сказав:

- Кирило давай тут поїмо, поп'ємо,а головне, відпочинемо!

- Давай, – сказав Кирило.

З портфеля вони дістали пару спальних мішків, вмостили їх і заснули. Першим проснувсь Кирило, оставив записку на мішку,щоб Петро не хвилювався. Кирило пішов в малу ущелину, він навіть не підозрював, що в ній коїться. У ній він побачив дикунів. Хлопчик побіг будити Петра. Кирило розказав про те, що коїться. Вони знову заглянули в ту ущелину, а там вже не було нікого. Петрик почав сварити Кирила, щоб він більше так не жартував, а Кирило почав доказувати, що він дійсно когось там бачив, і там лежали свічки і книга, і тільки тому, що Кирило його брат,він йому повірив. Вони пішли далі.

Пригоди під землею. Розділ 3

Вони пішли по цікавим сходам вниз, почали горіти вогні, неначе це для них. Ох отут ще поручні з заліза зроблені недавно, бо ще теплі. Вогні запалили давно, бо вони вже майже догоріли. Тут не тепло, градусів 8 – 10 тепла. Тільки що потух вогник.

- Кирило, мені страшно! – сказав Петро…

- Мені теж….

- Може повернімося назад, га?

- Ні, до цього місця ще ніхто не доходив, а нам відступати не можна.

Здалеку почулися звуки тварини, і з кута вибіг пес. Хлопці сильно злякалися і почали тікати. Вибігли в тому місці, де й зайшли в печеру, це вони пояснить не могли. Пса вони забрали з собою і згодом приручили.

Написали вони про це книгу, а вчені й досі не можуть цього пояснити: чому це так. Пішли вони самі це пояснювати, але це зовсім друга, моторошна історія.

Поиск по сайту: