Проведення свята

С Ц Е Н А Р І Й

“Подорож до країни Казкарія”

Ведучий: Сьогодні ми побуваємо діти, в гостях у казки, у чудовій країні “Казкарія”. Виникла вона дуже давно. Колись люди не вміли ні читати, ні писати. Вони не знали, що таке телевізор, літак, машина. Але мріяли літати високо, бачити одне одного здалеку. Про всі мрії вони і складали розповіді, які називались казками. Послухайте вірш і скажіть про що в ньому йдеться:

Казок чимало є на світі

І веселих, і сумних.

Хіба зможемо прожити ми без них?

Казка стукає у двері привітаємо її.

І щоб нам не говорили ми впізнаємо її.

Отож, про що говориться у вірші?

--Правильно, про казку.

(До залу заходить помічник казкаря –чарівника)

--Добрий день, діти! Коли Я йшов до Вас, то зустрів листоношу, яка передала все це для Вас. Казки-книжки – це від доброї феї з країни “Казкарнії”, загадки –з країни “Загадкарії” від бабусі-загадусі, а лист –від чарівника обох країн. Давайте прочитаємо листа від чарівника.

“Дорогі діти! Сьогодні Я хочу перевірити, чи знаєте Ви добре казки.

Сьогодні Я завітаю до Вас, чекайте. Чарівник!”

(Заходить Чарівник, несе скриньку).

--Діти! Привітайте Дідуся!

--Добрий день! Я радий, що не спізнився.

-- А що у Вас у скриньці?

--Щоб дізнатися, треба відгадати телеграми.

1. Від дідуся втік, від бабусі втік, скоро буду у Вас. (Колобок)

2. Ходи мишко, не лежи, нам її вирвати поможи. (Ріпка)

3. Принесли козенята ножиці і голку з ниткою. (Вовк і семеро козенят).

4. Не послухав брат сестричку і напився води з копитця. (Сестриця Оленка і братик Іванко).

5. Мій котику мій братику! Несе мене лисиця за крутії гори, за бистрії води. (Котик і півник).

6. Дівчинка бачить: у хаті не прибрано, холодно. Взяла віник, підмела хату, прибрала, затопила. (Морозенко).

--Ви добре виконали це завдання. Ну що, ж тепер подивимось, що в тій скриньці заховано. (Відкриває і показує: червону шапочку, рукавичку, яйце, насіння, колосок).

-- А з яких казок ці предмети? (діти відповідають).

--А зараз, діти, побуваємо в чудовій країні у хатинці на курячих ніжках і Ви там дещо побачите. (Іграшкового кота, сани, гарбуз, мишей, голубів, бичка, чаплю). Відберіть діти речі з різних казочок і дайте відповіді на запитання, що лежить у горщику у печі.

1. Хто живе у цій хатинці? – Баба Яга.

2. Чиї це речі? –Баби Яги, Попелюшки, кота в чоботях, Морозенка, Івасика –Телесика.

Яку пісню співали колобок? Мати Івасика-Телесика? Коза-Дереза? Півень?

-- Молодці! А зараз сідаймо до Івасикового човника і попливемо до країни “Казкарії” із девізом “Загадкарія –Казкарія”. Будемо згадувати дійових осіб із Казок. Отож, попливли. (На стінах, підлозі лежать фантастичні квіти, а на звороті загадки).

1.Крихітне дівчатко, в квітці народилось.

Як зраділа жінка, серцем звеселилась.

Якось серед ночі, дівчинки не стало

Бо нахаба-жаба з ліжечка украла. (Дюймовочка)

2.Вилізши з-за братики ледачі

Хоч так пахли пиріжки, рум’яні гарячі.

Що півник став братам казати?

Як же цю казку нам назвати. (Колосок)

3. Зажерлива баба на діда сердита

Лишилася знову з стареньким коритом.

Назвіть хором казку відому оту.

Яка? (Про золоту рибку)

4. Боялася сонечка, дощику раділа

Жила собі в діда й баби

Мов лілея біла.

Коли Весна –красна прийшла

В ліс з дівчатами пішла

Через вогонь стрибала, хмаринкою стала. (Снігуронька)

5. Зажурився коток, взяв бандуру й молоток

Та й пішов співати в Лиски біля хати.

Для чого ж молотка він брав?

Як півника порятував? (Котик і півник)

6. Підробив він голосок, діткам став співати.

Розгадали діти—Вовк, це не наша мати.

(Вовк і семеро козенят)

7.На веселі іменини, він спустивсь на павутині,

До красуні господині.

І почав її терзати, а вона давай кричати,

Просить друзів виручати,

Але друзі всі злякались і сховались.

Тут ліхтарик заблищав, хтось а ворога напав.

Павутиння розрубав, Полонянку врятував.

Хто світив –ліхтарик. Хоробрий –комарик.

А хто ж та крикуха? (Муха—Цокотуха)

--А зараз, діти, Ми підпливемо до країни “Загадкарії”

Розповідь Чарівника.

Загадка з’явилась ще в сиву давнину. З давніх-давен – вона живе в народі, адже завдяки загадкам Ми розвиваємо свою увагу, кмітливість. Загадка—короткий твір, в якому навмисно приховано значення якогось явища, предмета, події. А зараз, діти, Ми підемо у поле.

(На дошці виставлено великий малюнок літнього поля чи луг).

-- Я буду розповідати Вам Казку-загадку, а Ви шукатимете відгадки на предметних малюнках і виставлятимете їх на літнє поле.:

От же слухайте:

Жили собі (Малюнок) дід та баба. Бабуся носила часто два скельця, три дужки а ніс і за вушка (Окуляри). Була у них (внучка), яка дуже любила гратися з тим, хто “ спить і вдень і вночі на печі і в кожусі” (Кіт). Завжди з ними бігав той, хто “гавкає, кусає і в дім не пускає” (Собака). Дівчинка –Галинка разом з собакою ходила часто на луг, пасти ту, що “голодна—мукає, сита—жує, всім дітям молоко дає” (корова). На лузі дівчинка рвала квіти, бігала, гралася! Галинка була помічницею стареньким. Вона, окрім корівки, ще ганяла на річку, крилатих, горластих, на ногах ласти. (Гусей). Часто вона бачила біля річки дітей, які ловили те, що крила має, не літає, без ніг, а не здоженеш. (Риба). А одного разу на болоті Галинка побачила те, що “Має довгі ноги, довгий ніс, по болоті ходить скрізь” (Чапля). Довгоноса чапля, походжаючи по болоті ловила тих, що у зеленому жакеті, голосують в очереті (жаба), хоч і плавати мастак а не риба і не рак (Вуж). Дівчинка дуже любила ліс. Вона часто ходила туди зі своїми друзями. Якось вони пішли позбирати “ солодку Гапочку в червоній шапочці” (суниця). Збирали довго—ще й ласували нею. Потім назбирали тих, що “ стоять при дорозі на одній нозі” (Гриби). Аж раптом з-за куща вискочив “ довгі вуха, куций хвіст невеличкий він на зріст” (Заєць). А за ним викотився “Клубочок в сто голочок”(Їжачок). Вони напевне тікали від “Рудастої, хвостастої, хутро золотисте”. (Лисиця).

На квіточці сиділо, щось незвичайне “живе улітку він, шовкові крила має із квіточки на квіточку, перелітає” (Метелик). Але його налякав звірок який “живе в густому лісі, ласує на горісі, як намисто оченята, що за звір такий пухнастий” (Білочка).А ось перед дітьми “гарне дерево, міцне, листя різьблене, а на гілочках крислатих буде жолудів багато” (Дуб). А на дереві сидів “ той що має носик—долото, ним комах з кори виймає про здоров’я лісу дбає” (Дятел).

Діти нюхали гілочки тих дерев, що “зимою і літом одним кольором” (Ялинка). Потім діти помандрували додому через поле. Дорогою вони побачили, що біг великий і красивий, яка пишна грива, копитами туп-туп-туп, по камінню цок-цок”. (Кінь). А тим часом по полю ходив “з краю в край, різав чорний коровай” (трактор). Не помітили діти, як за лісом сховалося “тепле, гарне, на людей дивиться на людей дивиться а на себе дивитись не дозволяє” (Сонце). Веселі поверталися діти до дому. До хати вони прийшли тоді, коли зійшов той, що “ Ходить у дорозі і пильнує в небі зорі, з висоти розсипає дрібне—срібне сяйво”. (Місяць).

--Ну, як, діти, сподобалась моя казочка-загадочка.

А тепер назвіть відомі Вам казки де є ці герої.

1.Ходить лісом дід патлатий,

Одягнувся в кожушину,

Мед шукає і ожину.

Літом любить полювати

Поиск по сайту: