 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Морфологічні й синтаксичні особливості тексту
КОМПЛЕКСНИЙ АНАЛІЗ МЕДІАТЕКСТУ
«ЧИМ ВІДПОВІСТИ НА АНЕКСІЮ»
ПІДГОТУВАВ СТУДЕНТ IV КУРСУ
ІНСТИТУТУ ЖУРНАЛІСТИКИ
КИЇВСЬКОГО МІЖНАРОДНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
БІКБАЄВ ІГОР ВІКТОРОВИЧ
КИЇВ — 2014
У даному дослідженні здійснено аналіз медіатексту «Чим відповісти на анексію», що був опублікований в електронній версії газети «День» від 20 березня 2014 року в розділі «Блоги». Матеріал, використаний для аналізу, можна переглянути на офіційному сайті видання за посиланням: http://www.day.kiev.ua/uk/blog/politika/chim-vidpovisti-na-aneksiyu
1. Характеристика заголовкового комплексу
До заголовкового комплексу даного тексту входять: власне заголовок, підзаголовок та епіграф за авторством Вінстона Черчилля. Основний заголовок публікації «Чим відповісти на анексію» є інформаційним. Назва публікації відразу розкриває всю суть статті. Заговок привартає до себе увагу, тому ще його тема наразі напрочуд актуальна для українців, адже відображає нинішню ситуацію у країні.
У підзаголовку автор статті уточнює, що хоче не лише проаналізувати актуальні проблеми, а й дати конкретні поради, щодо їх найшвидшого розв’язання.
Аналізований матеріал увійшов до газетної тематичної підрубрики «Блоги», де кореспонденти газети висловлюють думки на різноманітні теми, які не ввійшли до інших рубрик. Тема публікації пов’язана із складним політичним становищем України.
Структура, композиція, жанр твору
Текст складають три основні частини: вступ, основний і заключний підрозділи. У вступі автор порівнює міжнародну політику Росії із загарбницькою політикою нацистської Німеччини: «Коли в захваті від розгрому Франції фюрер у липні 1940 року запропонував Британії мир, то на його подив отримав тверду відмову з Лондона» та розповідає про події в Криму. Таким чином вступна частина готує підґрунтя до прочитання подальшого матеріалу.
В заключній частині тексту йдеться про методи розв’язання конфлікту в Криму. — Автор наводить цілих вісім пунктів, які, на його думки, мають допомогти Україні повернути анексовану територію і вийти з економічної кризи.
Аналізована публікація є проблемною, чи то практично-аналітичною статтею й містить майже 8,000 знаків. Стаття ставить за мету звернути увагу читача до методів вирішення складної політичної та економічної кризи в Україні.
У публікації відсутні світлини.
Лексична характеристика тексту
У даному тексті, перш за все, наявна велика кількість слів, що стосуються законодачої та політичної тематики. Серед таких: консолідація, референдум, анексія, парламентарій, легітимний тощо. У співвідношенні питомої та запозиченої лексики в тексті переважає остання.
У тексті трапляються абревіатури; серед вживаних — ЄС, США, НАТО, ООН, ВМС. Всі вони є загальновживаними.
Текст не характеризується високим рівнем вжитку фразеологізмів чи штампів, написаний простою, доступною мовою.
Морфологічні й синтаксичні особливості тексту
Найбільш уживаними типами речень у даному тексті є складні, складнопідрядні; підрядна частина здебільшого є означальною, пояснювальною (зокрема, мети) й уточнюочою. У тексті не порушуються правила узгодження підмета з присудком. У публікації не використовуються питальні чи окличні речення. Пряма мова не вживається зовсім.
Словоспосполучення, вживані у тексті, здебільшого утворені способами узгодження та керування.
Поиск по сайту: