Поняття та види страхових допомог за законодавством України

Серед видів соціального забезпечення важливе місце зай­мають страхові допомоги. До них належать виплати з фондів соціального страхування, що надаються з компенсаційною чи іншою метою особам у разі настання для них страхового' ризику.

Система страхових ризиків, що є підставою для виникнен­ня права на страхові допомоги, доволі широка. Найбільш по­ширеними вважаються тимчасова непрацездатність, вагіт­ність та пологи, народження дитини та догляд за нею, без­робіття, часткове безробіття, смерть особи, нещасний випа­док на виробництві та професійні захворювання. Всі ці об­ставини спричиняють повну або часткову втрату заробітку чи іншого доходу та позбавляють людину фінансової основи її життєдіяльності, а тому можуть поставити на межу фізіо­логічного виживання. З метою запобігання цим негараздам законодавство передбачає надання допомог за кошти страхо­вих фондів.

Існують три таких фонди у системі соціального страхуван­ня, які виплачують страхові допомоги. Це — Фонд соціаль­ного страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонд соціального страху вання від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Кожен із названих фондів соціального страхування надає різні за цільовим призначенням допомоги, що можуть відрізнятися колом одержувачів, умовами надання та розмірами виплат. Але важливо зазначити, що ці допомоги надаються у грошовій формі.

У науці права соціального забезпечення немає єдиних підходів саме стосовно форми допомог. Одні вчені вважають, що допомоги необхідно надавати лише грошима, інші допус­кають можливість поєднання при цьому грошової та нату­ральної (одяг, продукти харчування тощо) форми допомог¹.

З останньою пропозицією важко погодитися хоча б тому, що страхові допомоги є одним із видів соціального страху­вання, а воно зазвичай зорієнтоване на надання саме грошо­вих виплат. Крім того, уся система соціального страхування створена і діє з метою акумулювання та розподілу через стра­хові фонди коштів на потреби соціального забезпечення. То­му, щоб легалізувати натуральні допомоги, необхідно було б реформувати органи соціального страхування, наділивши їх невластивими тепер функціями збору та розподілу натураль­них видів забезпечення. Все це вимагатиме додаткових і не­бажаних витрат, які можна, наприклад, спрямувати на підвищення розмірів вже існуючих видів страхових допомог.

Не зайвим буде нагадати й те, що страхові допомоги для більшості громадян України є заміною втраченого з поваж­них причин заробітку. А тому вони становлять матеріальну основу життєзабезпечення особи й гарантують їй належний рівень споживання матеріальних благ та послуг. Якщо при цьому врахувати, що кожна людина — це особистість з інди­відуальною системою смаків та уподобань, то закономірно, що лише грошові допомоги дозволяють їй вільно розпоря­джатися наявними у неї ресурсами, купувати одяг і харчу­вання, які найбільш необхідні для неї чи для її сім'ї.

Грошова форма страхових допомог сприяє незалежності їх отримувачів від органів соціального захисту і, крім того, знімає будь-яку відповідальність з держави за забезпечення особи всім необхідним з метою підтримки рівня її життя.

Створена в Україні система страхових допомог є доволі розгалуженою та неоднорідною. Існують різні за своєю при­родою та призначенням грошові виплати, що можуть бути класифіковані за багатьма критеріями. Найпоширенішим вважається поділ страхових допомог за фондами їх надання. При цьому важливо наголосити, що кожен зі страхових фондів здійснює виплату декількох видів страхових допомог.

Так, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності надає:

— допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю
(включаючи догляд за хворою дитиною);

— допомогу по вагітності та пологах;

— допомогу при народженні дитини;

— допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею три­річного віку;

— допомогу на поховання, яка, щоправда, не надається на поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві.

Фонд загальнообов'язкового державного соціального стра­хування України на випадок безробіття передбачає виплату:

— допомоги по безробіттю, у тому числі одноразову її випла­ту для організації безробітним підприємницької діяльності;

— допомоги по частковому безробіттю;

— матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного;

— допомоги на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України виплачує:

— допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до
відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

— одноразову допомогу у разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;

— щомісячну грошову суму у разі часткової або повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;

— допомогу дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;

— виплату потерпілому у розмірі його середньомісячного заробітку при тимчасовому переведенні його на легшу роботу;

— виплату потерпілому під час його професійної реабілітації;

— одноразову допомогу у разі смерті потерпілого;

— витрати на поховання потерпілого;

— щомісячну страхову виплату особам, які мають на неї право у разі смерті потерпілого.

Іншим критерієм, що зазвичай використовуються для класифікації страхових допомог, є тривалість їх виплати. На відміну від пенсій, страхові допомоги мають короткотерміно­вий характер, а тому поділяються на:

— одноразові допомоги. Тривалість їх виплати вичер­
пується разовим наданням грошових коштів застрахованій
особі. Прикладом може бути допомога на поховання;

— періодичні допомоги. Вони надаються протягом певно­
го періоду (допомога по безробіттю).

Існує класифікація страхових допомог і за колом одержу­вачів. За цією ознакою вони поділяються на такі, що нада­ються застрахованим особам, та особам незастрахованим у системі соціального страхування. Наприклад, Законом Ук­раїни «Про загальнообов'язкове державне соціальне страху­вання на випадок безробіття» передбачено виплату допомоги по безробіттю не лише застрахованим особам, а й особам, які шукають роботу вперше, та іншим незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними. Розмір до­помоги у цьому випадку визначено на рівні прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За підставами виникнення права на страхові допомоги виділяють допомоги у зв'язку з настанням ризику безробіт тя, часткового безробіття, тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів тощо.

Поиск по сайту: