Тривалість та розмір надання допомог по безробіттю

4. Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може
перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.

Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на
пенсію) тривалість виплати допомоги по безробіттю не може
перевищувати 720 календарних днів.

5. У разі чергового визнання в установленому порядку
застрахованої особи безробітною у межах двох років, протягом яких
виплачується допомога по безробіттю, тривалість її виплати
враховується сумарно.

6. У разі зміни застрахованою особою місця проживання виплата
допомоги по безробіттю продовжується після реєстрації її в
установленому порядку як безробітного за новим місцем проживання.

7. Допомога по безробіттю може виплачуватися одноразово для
організації підприємницької діяльності безробітними, які не можуть
бути працевлаштовані у зв'язку з відсутністю на ринку праці
підходящої роботи. Ця допомога виплачується особам, яким
виповнилося 18 років, за їх бажанням.

1. Застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті
22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у
відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної
відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати
(доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним
соціальним страхуванням (1266-2001-п), затвердженого Кабінетом
Міністрів України, залежно від страхового стажу:

до 2 років - 50 відсотків;

від 2 до 6 років - 55 відсотків;

від 6 до 10 років - 60 відсотків;

понад 10 років - 70 відсотків.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості
безробіття у відсотках до визначеного розміру:

перші 90 календарних днів - 100 відсотків;

протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків;

у подальшому - 70 відсотків.

2. Допомога по безробіттю особам, зазначеним у частині другій
статті 22 цього Закону, визначається у розмірі прожиткового
мінімуму, встановленого законом.

Допомога по безробіттю інвалідам із числа осіб, зазначених у
частині другій статті 22, не призначається.

3. Допомога по безробіттю особам, які звільнилися з
останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин,
призначається відповідно до частин першої та другої цієї статті, і
її виплата починається з 91-го календарного дня.

4. У середньомісячну заробітну плату (доход) для обчислення
допомоги по безробіттю враховуються всі види виплат, на які
нараховувалися страхові внески. Допомога по безробіттю не може
бути вищою за середню заробітну плату, що склалася в галузях
національної економіки відповідної області за минулий місяць, і
нижчою за прожитковий мінімум, встановлений законом.

5. Одноразова виплата допомоги по безробіттю для організації
безробітним підприємницької діяльності здійснюється у розмірі
допомоги по безробіттю, нарахованої відповідно до цієї статті, у
розрахунку на рік.

Поиск по сайту: