Підстави та умови надання допомог по безробіттю

ЗУ «Про загальнообов'язкове дер­жавне соціальне страхування на випадок безробіття»

Стаття 4. Особи, які підлягають страхуванню на випадок
безробіття

1. Страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які
працюють на умовах трудового договору (контракту),
цивільно-правового договору, включаючи тих, які проходять
альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють
неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших
підставах, передбачених законодавством про працю,
військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби),
особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи
- підприємці.

1. Право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття
(далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані
особи.

2. Право на забезпечення та соціальні послуги за цим Законом
мають також незастраховані особи, які вперше шукають роботу, інші
незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку
як безробітних.

3. Члени особистого селянського та фермерського господарства,
якщо вони не є найманими працівниками, громадяни України, які
працюють за межами України та не застраховані в системі
соціального страхування на випадок безробіття країни, в якій вони
перебувають, мають право на забезпечення за цим Законом за умови
сплати страхових внесків, якщо інше не передбачено міжнародним
договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною
Радою України.

5. Працюючі пенсіонери у разі звернення до державної служби
зайнятості за сприянням у працевлаштуванні мають право на
соціальні послуги щодо пошуку підходящої роботи, перенавчання та
підвищення кваліфікації, а також на інформаційні та консультаційні
послуги, пов'язані з працевлаштуванням профілактичні заходи
відповідно до статті 7-1 цього Закону.

1. Застраховані особи, визнані у встановленому порядку
безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку
безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня
(тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові
внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від
страхового стажу.

Право на допомогу по безробіттю зберігається у разі настання
перерви страхового стажу з поважних причин, якщо особа протягом
місяця після закінчення цієї перерви зареєструвалась в
установленому порядку в державній службі зайнятості як безробітна.
Поважними причинами є:

навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах,
клінічній ординатурі, аспірантурі, докторантурі з денною формою
навчання;

строкова військова служба;

здійснення догляду непрацюючою працездатною особою за
інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 18 років, а також
за пенсіонером, який за експертним медичним висновком потребує
постійного стороннього догляду;

інші поважні причини, передбачені законодавством України.

2. Особи, визнані в установленому порядку безробітними, які
протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали
менше 26 календарних тижнів, а також особи, які бажають відновити
трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви, та
застраховані особи, звільнені з останнього місця роботи з підстав,
передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями
41 і 45 Кодексу законів про працю України (322-08), мають право
на допомогу по безробіттю без урахування страхового стажу.

8. Умовою для призначення допомоги по безробіттю є готовність
особи до участі в загальнодержавних оплачуваних громадських
роботах, якщо така робота для них є підходящою.

9. У разі відмови особи від участі у загальнодержавних
оплачуваних громадських роботах, якщо така робота є для неї
підходящою, без поважних причин розмір допомоги по безробіттю,
передбачений статтею 23 цього Закону, зменшується на 50 відсотків
строком до трьох місяців.

Поиск по сайту: