АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Давньоіндійська література

Читайте также:
  1. AГIOГРАФІЧНА ЛІТЕРАТУРА
  2. V. РЕКОМЕНДОВАНІ НОРМАТИВНІ АКТИ І ЛІТЕРАТУРА
  3. Американська література 20 ст.
  4. Апокрифічна та есхатологічна література раннього Середньовіччя.
  5. Базова література
  6. Базова література
  7. Використана література
  8. Використана література
  9. Використовувана література
  10. Давньоіндійська етика
  11. Джерела та література

Архітектура та мистецтво в Стародавній Індії

Найвизначнішими пам'ятками Стародавньої Індії були ступи – куполоподібні споруди, в яких зберігались буддійські святощі (частини тіла Будди та його послідовників). В Санчі в III ст. до н.е. було побудовано ступу Вона оточена круглою огорожею, в центрі якої збудовані ворота "Торана". На них багатофігурні зображення, пройняті почуттям любові до природи.

У Стародавній Індії будували печерні храми – чайтьї. Їх вирубували в скелі: спочатку робилося приміщення, а потім скульптурні зображення Будди та святих. В чайтьї в Карлі (на південний схід від Бомбея) збереглось багато скульптурних пам'яток. Над входом зроблено арку, якою денне світло потрапляє в храм. Зміна світла (вдень сонячне, а вночі лампове) створюють великий ефект, змінюють вигляд статуй, що відбиваються на стелі.

Великий інтерес становить скульптура Стародавньої Індії. До нас дійшли від часів держави Маур'я витесані з кам'яної брили колони. На одній з них стояло чотири кам'яні леви, що дивилися на чотири сторони світу, ніби охороняючи кордони царства.

Дуже багато до нас дійшло статуй і скульптурних зображень Будди та інших божеств. Так, стіни печерного храму в Елефанті оздоблені статуями, бюстами, пейзажними мотивами, побутовими сценами з життя індійського народу.

Стародавні індійці винайшли гру в шахи. Вона називалася "чотири роди військ" і була задумана як битва між двома арміями. Пішаки служили за піхоту. В центрі другої лінії перебували цар і його радник – ферзь, обабіч них – слони, а на флангах – кіннота. Завершували шикування війська кораблі та колісниці.

 

 

Давньоіндійська література

З творів давньоіндійської літератури можна дізнатися багато цікавого про життя, вірування і погляди народів Стародавньої Індії. Винятковою популярністю у країні користувалися великі епічні поеми "Махабхарата" та"Рамаяна".

"Махабхарата" ("Велика оповідь пропотомків Бхарати") є найбільшим твором індійської літератури.

Вона складається з 18 книг і містить 200 тисяч віршів.

У поемі розповідається про боротьбу між двома ворогуючими родами – Куру і Панду. "Рамаяна" складається з семи книг. У ній розповідається про поневіряння і подвиги царевича Рами.



Популярними в Індії були повчальні історії, притчі, казки, байки. В них індійський народ висміював дурощі, лестощі, жадібність.

В одній з байок розповідається, як шакал побачив ворону. Вона сиділа на дереві і держала в дзьобі поживу. Хитрий шакал почав вихваляти її голос і попросив, щоб вона заспівала. Ворона на це спокусилась і голосно каркнула. А в цей момент ласий шматок їжі випав з її дзьоба і дістався шакалові.

У казці "Про крокодила і мавпу" розповідається, як крокодилихазахотіла поласувати серцем мавпи. Вона просить свого чоловіка-крокодила, щоб той піймав їй мавпу. Тоді крокодил підплив до берега і запропонував одній з мавп перевезти її на інший берег річки. Не підозрюючи нічого лихого, мавпа сіла на його спину. Коли вони відпливли від берега, крокодил розказав мавпі, яка доля її очікує. Хитра мавпа не розгубилася. Вона говорить крокодилу, що залишила своє серце на березі і їй потрібно повернутись на берег, щоб узяти його. Крокодил повірив словам мавпи і поплив назад до берега. А мавпа швидко залізла на дерево і почала глузувати з одуреного крокодила. Багато літературних творів Стародавньої Індії ще в далеку давнину були перекладені на мови багатьох народів світу і збагатили їх літературу. Стародавні індійці поряд з іншими народами Стародавнього Сходу внесли величезний вклад у скарбницю світової культури.

 

 

Мистецтво

Всі релігії впливали не тільки на літературну традицію, але і на архітектуру і образотворче мистецтво. Спочатку арійські племена використовували для будівництва майже винятково дерево. Кам'яні палаци замість дерев'яних споруд стали зводитися в період царювання імператора Ашоки з династії Маур'їв. Відомий його палац в Паталіпутрі - столиці Магадхи. Повсюдно ставилися стамбхи - кам'яні стовпи з буддійською символікою або зображеннями тварин і висіченими на них написами (наприклад, Левова капітель із Сарнатха, зведена на місці першої проповіді Будди, що стала гербом сучасної Індії). У цей же час з'являються і перші ступи - культові споруди напівсферічної форми, в яких зберігаються реліквії, пов'язані з Буддою. За переказом Ашока звів 84000 ступ.

Прекрасні архітектурні пам'ятники дійшли до наших днів з часів Кушанської імперії. Це передусім чайтьї - печерні храми, зведення яких стає традицією (наприклад, печерні комплекси в Каркі і Еллорі). Унікальний храм в Кайласі з'єднав в собі образи і мотиви з індуізму, джайнізму і буддизму. Найвідоміший скельний храмовий комплекс знаходиться в Аджанті. Її печерні храми зберігли єдині в своєму роді багатобарвні фрески. Реалістичними і в той же час стилізованими розписами покрито все: і стіни, і стелі, і колони.

До Кушанської епохи в образотворчому мистецтві Індії Будда зображався тільки у вигляді символів, тепер з'являються його зображення у вигляді людини. Його часто оточуютьбодхисаттви, як, наприклад, на стіні з Катри.

Найпоширенішим напрямом в мистецтві цього часу стає гандхарське, назване так на ім'я місцевості Гандхарі на північному заході Індії. Воно з'єднало в собі традиції середньоазіатської, іранської, індійської і елліністичної культури. Прикладами можуть служити статуя Будда з Хоті-Мардана і сидячий Будда з Тахті-Бахі. Зображення в гуптскому мистецтві стають менш сухими, вишуканішими і чуттєвішими. Будда зі знаменитої статуї з Сарнатха IV ст. з'являється як ідеальна людина, що досягла стану нірвани.

Загалом імператори з династії Гуптів всіляко протегували художній творчості. На основі древнього вигляду театрального мистецтва - пантоміми - виникає драматургія. При дворі Чандрагупти II (380-415 рр.) жили найкращі поети його часу. Найбільш відомий з них Калідаса (353-420). До нас дійшли три його драми, найдовершенішою з яких є «Шакунтала». Існував і народний театр, що з'єднував музику і пластику танцю. Індійці дуже любили логічні ігри. Одна з них - чатуранга (шатрандж) - дійшла і до нас у вигляді сучасних шахів.

Досягають високого рівня наукові знання. Однією із загадок для сучасних вчених залишається неіржавіюча залізна колона в Поділи. Математика вже знала витягання квадратного і кубічного коренів. Астрономи встановили, що Земля обертається навколо своєї осі, і що Місяць запозичає своє світло у Сонця. У середні віки ці знання, як і індійські цифри, перейняли араби.

Релігія

Завдяки Ведам дуже добре відомі релігійні вірування аріїв, що так тісно пов’язані з ведичною літературою. Само давньоіндійське слово бог - Дева відповідає давньослов’янському Дів і яскраво підтверджує індоєвропейське походження арійських племен.

Найдавніші з богів відомі під тими ж іменами і мають ті ж функції, як і боги інших індоєвропейських народів і сягають доби індоєвропвйської мовної єдності. Це: Дьяус - бог неба /відповідає давньогрецькому Зевсу/; Сурья - бог сонця /відповідає давньогрецькому Геліосу/; Варуна - бог нічного неба /давньогрецький Уранос/; Парджанья - бог дощу /споріднений слов’янському Перуну/ та ін.

Число богів ведичного пантеону досить велика. Верховним божеством часто називається Індра, якого особливо шанували кшатрії, проте у ведичному пантеоні не було одного загальновизнаного верховного бога.

Арійські племена не мали храмів, не було в них і ідолів - статуй богів. Валичезну роль в їх релігії відігравав культ вогню, пов’язаний з побутом патріархальйої сім’ї. Бог вогню - Агні - вважався посередником між людьми і богами і жертви, що йому віддавалися, спалювалися на вогні. 3 культом вогню був пов’язаний культ предків, що здійнювався главою сім’ї - патріархом /гріхапаті/.

У пізньоведичному пантеоні з’являється бог Праджапаті, творець світу, "володар живих істот", що свідчить про виникнення елементів монотеїзму. Пізніше він стає одним з головних богів індуїстського пантеону під іменем Брахма.

Ведичний пантеон загнав значних змін в більш пізній час. Два божества - Рудра і Вішну, що відігравали у Ведах незначну роль -стають головними богами пізнішого індійського пантеону. Рудра, бог зимового муссону, набуває широке поширення під іменем Шіви. Навколо Вішну - первісно бога весняного сонця - складається обширна міфологія. Брахма, Шіва і Вішну стають згодом /поч. I тис. н.е./ трьома найважлившими богами індуїстського пантеону.

Піднесення брахманами жертвоприношення у вищу мету релігіі, що зиайшло своє відбиття у пам'ятках пізньоведичного періоду /"Брахманах"/, викликало протидію з боку кшатріїв у середовищі яких почав розвиватися рух, відомий нам з Упанішад, - який відкидав жертвопри-ношення і проголосив нову мету буття: світ представляє єдність - брахман, тотожну окремому індивідууму - атману. Ця боротьба завершилася компромісом: створенням вчення про чотири стадії життя, де жертвоприношення є обов’язком індійця на другій стадії життя, що охоплює середній вік людини.

Міцна брахманська каста створила особливу брахманську ідеологію, згідно якій лише брахмани могли вчити людей релігії.

Проти брахманської релігії і системи каст виступив буддизм, що винник у VІ ст. до Р.Х. і отримав широке розповсюдження у ІІІ ст. до Р.Х. /цар Ашока був палким прихильником буддизму/. Засновник буддизму - Гаутама /623-544 рр. до Р.Х./, що був сином правителя племінної держави Шакья, відкидав всю існуючу релігійну систему. Особливо гостро виступав буддизм проти касти брахманів, визнання кожної людини, народженої у цій касті, жерцем. Ранні буддисти проповідували рівність людей поза залежyістю від того, до якої касти вони належать. Первісні положення раннього буддизму - це ідеї тотожності між буттям і стражданням, рівності людей у праві на спасіння. Засобом для досягнення вищого ідеалу оголошувалось: не заподіювати зла живим істотам; ненасилля; загальний мир; ведення монашого способу життя.

Релігійні течії Індії значною мірою вплинули на давньоіндійський епос, легенди, літературу.

 


1 | 2 |



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.008 сек.)