Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР )

Західноукраїнська народна республіка і події 1919 -1920 рр.

План.

1. Створення ЗУНР. Її соціально-економічна політика.

2. Польсько-українська війна. УГА. Спільні дії військ УНР та ЗУНР. Акт Злуки.

3. Трикутник смерті. Радянсько-польська війна.

4. Розгром Врангеля. Закінчення громадянської війни. Перемога радянської влади.

5. Другий Зимовий похід армії УНР. Поразка Української революції. Історичне значення визвольних змагань українського народу.

Створення ЗУНР. Її соціально-економічна політика.

Завдання.

Відповісти на запитання письмово.

· Коли і на якій території було проголошено ЗУНР?

· Охарактеризувати її внутрішню та зовнішню політику.

· До яких держав було приєднано Бесарабію, Північну Буковину та Закарпаття?

Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР)

Розпад Австро-Угорщини і утворення незалежних Австрії, Угорщини, Чехо-Словаччини та Югославії сприяли посиленню національно-визвольного руху в Західній Україні, яка також прагнула до незалежності й власної державності.

16 жовтня 1918 р. — маніфест австрійського імператора про перебудову держави на федеративних засадах, де «кожне плем'я та область, яку воно заселяє, творить свій власний державний організм».

18 жовтня 1918 р. у Львові українські політичні діячі Східної Галичини і Буковини створили Українську Національну Раду, яка заявила про прагнення об’єднати всі західноукраїнські землі в єдину державу. 1 листопада 1918 р. українські військові частини під командуванням Дмитра Вітовського взяли під свій контроль Львів, а наступного дня — інші міста Галичини. 11 листопада 1918 р. Українська Національна Радастворила виконавчий орган влади — Державний Секретаріат, який очолив Кость Левицький, а 13 листопада 1918 р. проголосила ЗУНР, президентом якої став Євген Петрушевич.

Основними напрямками внутрішньої політики ЗУНР були:

· ліквідація великого землеволодіння і передача земель малоземельним і безземельним селянам;

· встановлення державної монополії на продаж зерна, хліба, цукру, сірників, худоби;

· запровадження власної валюти — гривні;

· проголошення Акта злуки УНР і ЗУНР;

· створення Української Галицької армії (УГА) для захисту республіки.

· створено дієві органи влади як в центрі, так і на місцях (проведено місцеві вибори);

· запроваджено закон про громадянство;

· українська мова проголошена державною;

· національним меншинам надавалося право на культурну автономію;

· запроваджено державну символіку – синьо-жовтий прапор, герб – золотий лев на синьому тлі. В соціально-економічній сфері:

· В освіті: дано дозвіл на заснування приватних шкіл; національним меншинам надано право відкривати школи з рідною мовою навчання.

Проте реально ввести в дію більшість прийнятих законів завадила польська окупація. На відміну від східних українців галичани швидко зрозуміли необхідність створення сильної регулярної армії, що отримала назву Українська Галицька Армія (УГА). Загальна мобілізація дала результати, й до весни в УГА (командуючий М. Омелянович- Павленко) налічувалося 60-100 тис. чоловік, в тому числі 40 тис. боєздатних.

Поиск по сайту: