Розділ 1. Основні положення

Фразеологія

Роботу виконала

Дмитрієва Юлія,

учениця 10 класу

Керівник Панченко

Людмила Василівна,

учитель української

мови та літератури,

вчитель-методист

м. Дніпродзержинськ-2014

Зміст

Вступ............................................................................................................................3

Розділ 1. Основні положення ………………………………………..…………….5

1.1. Загальна характеристика………………………………………………………..5

1.2. Історія виникнення фразеологізмів………………………………………….…8

1.3. Джерела української фразеології………………………………………………9

Розділ 2. Функції фразеологізмів ……………………….…………………….....11

2.1. Види функцій фразеологізмів………………………………………………....11

2.2. Оцінна функція фразеологізмів……………………………………………….12

2.3. Емоційно-експресивна функція фразеологізмів……………………………..14

2.4. Прагматична функція………………………………………………………….16

2.5. Функція відтворення внутрішнього стану персонажу…………………........17

2.6. Функція портретної характеристики……………………………………........18

2.7. Функція мовної характеристики персонажа……………………………........20

Розділ 3. Типи стійких словосполучень ……………………………………......21

3.1. Загальні різновиди…………………………………………………………......21

3.2. Фразеологічні зрощення…………………………………………………..…..22

3.3. Фразеологічні єдності………………………………………………………....23

3.4. Фразеологічні сполучення………………………………………………….....24

Висновки ………………………………………………………………… ……....25

Список використаної літератури ……………………………………………….28

Додаток 1. Функції ФО в художньому тексті

Додаток 2. Фразеологізм 1

Додаток 3. Фразеологізм 2

Вступ

За останні роки жодна галузь лінгвістичної науки не привертала до себе такої уваги українських мовознавців, як фразеологія – порівняно молода лінгвістична дисципліна, основні поняття, обсяг проблематики та об’єкт вивчення якої ще остаточно не визначені. Це пояснюється передусім великою семантичною, структурною і функціональною різноманітністю тих одиниць, що сприймаються як стійкі сполуки слів. Така специфіка об’єкта дослідження викликає труднощі у визначенні як місця фразеологічного рівня в ієрархії мовної структури, так і місця фразеології серед інших лінгвістичних дисциплін. Ось чому саме від з’ясування таких питань, як зміст фразеологічної одиниці, визначення її найхарактерніших диференційних ознак, вживання її в мовленні залежить вивчення фразеології загалом, а також окремих її аспектів. Становленню фразеології як галузі лінгвістики сприяло ґрунтовне дослідження семантичної природи словосполучень, а також висвітлення семантико-стилістичних особливостей стійких комплексів слів, здійснене у працях східнослов’янських мовознавців (М.В.Ломоносова, Ф.І.Буслаєва, О.О.Потебні, І.І.Срезневського, Ф.Ф.Фортунатова, О.О.Шахматова).

Розробка й обґрунтування теоретичних основ фразеології тісно пов’язані з іменами Є.Д. Поливанова, В.В. Виноградова, Б.О. Ларіна, С.І. Ожегова, О.І. Єфімова, Н.М. Амосової. Праці цих лінгвістів стимулювали дослідницьку роботу відомих сучасних фразеологів, а саме: М.М. Шанського, О.М. Бабкіна, О.С. Ахманової, Л.І. Ройзензона, О.В. Куніна, І.К. Білодіда, П.Й. Горецького, М.А. Жовтобрюха, В.С. Ващенка, І.Г. Чередниченка, Л.С. Паламарчука, Л.Г. Скрипник, А.П. Коваль та ін.

Пропонована наукова робота присвячена дослідженню фразеологічних одиниць та конструкцій, які виражають емоції та почуття людей.

Про фразеологізми, які становлять цілком нерозривне чи більш або менш константне за змістом поєднання слів, уже написано десятки й десятки монографій, об’ємних книг, навчальних посібників, не менше й словників, не одну тисячу статей, безліч тез доповідей. І ніби на диво, проблема фразеології розмовного мовлення й дотепер залишається актуальною. Зрештою, так буде й надалі. У писемному й усному мовленні фразеологізми використовуються з особливою комунікативною метою, слугують засобами висловлення одночасно і сконденсованого, і глибокозмістовного, колективно усвідомлюваного, й почуттєво-емоційного, сприяють увиразненню мови, її лексичному багатству, оригінальності та лаконічності думки тощо.

Розділ 1. Основні положення

Поиск по сайту: