АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Соціальна стратифікація: поняття та види

Читайте также:
  1. Адміністративна відповідальність: поняття, мета, функції, принципи та ознаки.
  2. Адміністративно-правова наука: поняття, предмет, зміст та система.
  3. Адміністративно-правовий статус громадян: поняття, ознаки, елементи та види.
  4. Адміністративно-правові норми: поняття, ознаки, види та особливості структури.
  5. Акціонерне товариство: поняття і види.
  6. Апарат держави: поняття та структура
  7. Артефакт: поняття і сутність. Коллекція документів як артефакт.
  8. Безробіття, його сутність і види. Закон Оукена.
  9. Бідність, її причини та показники. Соціальна політика держави як політика регулювання доходів.
  10. Біржові контракти та їх види.
  11. Вибори як основне поняття соціології виборчого процесу
  12. Види непрямих податків. Специфічні та універсальні акцизи, їх види.

Якщо великі соціальні групи в суспільстві розташувати по вертикалі і поставити їх за ступенем нерівності (неоднакові доходи, різний доступ до влади, різний рівень освіти і престиж), то отримаємо ще одне поняття: соціальна стратифікація яка скла­дається з тих же статусів, але згрупованих за іншими критеріями і роз­ташованих по "поличках" (стратах) зверху вниз. Зразок стратифікації — класове розшарування суспільства. Соціальний статус — це родове по­няття, а його різновидами виступають: демографічні (національність, раса, стать, вік); сшейио-родипиі (чоловік, дружина, син, дочка, батько, племінник, тітка, тесть, свекруха, кузина, зведений брат, вдова, холостяк, незаміжня, наречена і т.д.); економічні (підприємець, власник, найма­ний робітник, капіталіст, бізнесмен І т.д.); професійні (інженер, водій, шахтар, банкір і т.д.); релігійні (священик, парафіянин, віруючий і т.д.);політичні (ліберал, демократ, виборець і т.д.); територіально-поселен­ські (городянин, селянин, тимчасово прописаний) й інші групи соціаль­них статусів.

Суспільство є складною соціальною системою, структурно організованою цілісністю, яку утворюють різні елементи та групи, що відрізняються об`єктивно за своїм положенням в системі соціальних зв`язків, тобто завжди існувала нерівність. Існуючу в суспільстві в цілому, а також у спільнотах і групах нерівність між індивідами та об`єднаннями індивідів, що виявляється в неоднаковому доступі до основних соціальних благ і ресурсів та володіння ними, в соціології називають стратифікацією (соціальним роз-шаруванням). Стратифікація означає ієрархічний, вертикальний розподіл індивідів та груп відповідно до міри володіння й розпорядження певним благом.

Соціальна стратифікація – це ієрархічно організована структура соц. нерівності, яка існує в певному суспільстві в даний історичний проміжок часу. Таку побудовану структуру соц. нерівності можна уявити як розподіл суспільства на страти.

Особливості стратифікації:

- стратифікація являє собою рангове розшарування, коли вищі верстви знаходяться у більш привілейованому стані, ніж нижчі (стосовно ресурсів і можливостей розвитку);

- верхні верстви, як правило, значно менші за кількістю членів суспільства.

 

Соціальна стратифікація – необхідне, неминуче і універсальне явище, пов’язане з природною різноманітністю функцій соціальних ролей.

 

Соцальна стратифікаці означає як сам процес, що безперервно триває в суспільстві, так і його результат.Вона засвідчує не просто різне становище в суспільстві індивідів, родин чи цілих країн, а саме їх нерівне становище. Вона є не лише методом віявлення верств конкретного суспільства, а й портретом цього суспільства. Простратифікувавши населення країни, можна виділити страти (верстви), з яких воно складається. Тому стратифікація – риса будь – якого суспільста. Англійський соціолог Е.Гідденс розрізняє чотири основні історичні типи стратифіковоного суспільства: рабство, касти, стани і класи.

Конкретні іпостасі соціальної стратифікації багаточисельні, все це розмаїття

П. Сорокин зводить до трьюх основних форм: економічної, політичної та профессійної стратифікації.Найчастише, люди що належать до вищої верстви в одному відношенні, зазвичай належать до тієї ж верстви за іншими параметрами. Але взаємозв`язок всіх трьох форм далекій від досконалості, через неповне співвпадання різних верств кожної форми один з одним.

Сучасні дослідники при розгляди цього питання беруть до уваги не тільки економічний капітал,вимірюваний в категоріях власності й доходу, а й культурний (освіта,особливі знання, вміння.стилі життя), соціальний (соціальні зв`язки), символічний (авторитет, пристиж, репутація). Якщо за попередніх типів стратифікації достатньо було одного параметра, то до сучасного суспільства застосовується сукупність параметрів:

Критерії стратифікації:

- дохід, освіта, влада, престиж.

 

Якщо суспільство у побудові старифікційної системи орієнтується на приписний статус особистості, то в результаті формується жорстка система старифікації, обмежується доступ до привілейованих груп нових членів. Таке суспільство можна визначити як закрите: -рабовласницьке; -феодальне; -кастове суспільство.

 

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)