|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Сукупність великих соціальних груп дає соціальний склад населення
Так. Ні.
5. Мала соціальна група являє собою:
1) будь-яке короткочасне скупчення людей, в якому вони тим чи іншим чином взаємодіють один з одним; 2) сукупність індивідів, що пов’язані між собою родинними узами; 3) певна кількість людей, що вступають між собою у постійні безпосередні контакти; 4) групу індивідів, що мають однакові або близькі соціальні статуси.
6. Найбільш тривалою за часом свого розвитку є:
1) аграрна революція; 2) індустріальна революція; 3) науково-технічна революція; 4) інформаційна революція.
7. Найбільша кровно-родинна група людей, що пов’язані єдністю походження, - це:
1) сім’я; 2) клан; 3) рід; 4) плем’я.
8. Емпірична соціологія – це наукова дисципліна, основна функція якої полягає в:
1) теоретичному осмисленні і узагальненні соціальних фактів; 2) виведенні загальних законів, за якими розвиваються соціальні спільності; 3) описі механізмів поведінки великих груп людей; 4) пошуку джерел емпіричної соціальної інформації, її збиранні, обробці і аналізу. 9. Сукупність всіх суспільних відносин – ідеологічних, політичних, релігійних тощо, - що залишаються «за вирахуванням» виробничих:
1) надбудова; 2) базис; 3) локальна цивілізація; 4) ресоціалізація. 10. Характер поведінки, що очікується від власника того чи іншого соціального статусу:
1) соціальний характер; 2) конформність; 3) соціальна дія; 4) соціальна роль.
Варіант 6.
1. Суспільний прогрес, за О. Контом, є предметом вивчення:
1) соціальної статистики; 2) соціальної динаміки; 3) соціальної фізики; 4) соціометрії.
2. Соціальним статусом називається:
1) ступінь поваги до людини з боку оточуючих; 2) позиція людини в суспільстві з певним набором прав і обов’язків; 3) досягнутий рівень просування по службовим сходинам; 4) характер почуттів (симпатій або антипатій), що мають по відношенню до людини друзі, родичі, службовці.
3. Історично першою системою соціальної стратифікації є:
1) страти; 2) касти; 3) класи; 4) стани.
4. Чи є правильним дане судження:
В соціальній стратифікації всі статуси рівні і пов’язані між собою функціонально.
Так. Ні.
5. Соціальні приписи – це:
1) засоби заохочення; 2) засоби покарання; 3) заборона або дозвіл зробити будь-що; 4) формальні негативні санкції.
6. Первинною називається мала група:
1) що утворює ядро вторинної групи; 2) що відрізняється найбільш високою частотою і щільністю між її членами; 3) що формується раніше вторинної за часом; 4) система цінностей і норм якої є для її членів своєрідним еталоном.
7. Сукупність індивідів, що володіють однаковими чи близькими за значенням координатами в соціальному просторі:
1) страта; 2) клас; 3) соціальна група; 4) мала група.
8. Поняття, що позначає процес, у ході якого індивід вивчає і сприймає як обов‘язкові соціальні цінності і норми, переводячи їх на «внутрішній» рівень:
1) конформність; 2) інтерналізація; 3) ресоціалізація; 4) інституціоналізація.
9. В індустріальному суспільстві головним об’єктом власності є:
1) земля; 2) капітал; 3) люди; 4) знання.
10. Найбільш розповсюдженим методом збору соціальної інформації є:
1) спостереження; 2) аналіз документів; 3) опитування; 4) експеримент.
Варіант 7. 1. Центральним поняттям «розуміючої» соціології Макса Вебера є:
1) соціальний факт; 2) закон інтелектуальної еволюції; 3) соціальна дія; 4) спосіб виробництва.
2. Хто з соціологів пропонував спиратися на соціальні факти і вивчати їх статистично: 1) О. Конт; 2) К. Маркс; 3) М. Вебер; 4) Е. Дюркгейм.
3. Чи можна погодитись з тезою:
Суспільний розподіл праці – похідний від статусів і ролей.
Так. Ні.
4. Прикладом висхідної соціальної мобільності є:
1) звільнення за скороченням штатів; 2) зміна громадянства; 3) вступ у шлюб; 4) підвищення посади. 5. Вторинна соціалізація – це:
1) процес «перенавчання» соціальних ролей, коли людина потрапляє в середовище з іншими умовами життя; 2) період соціалізації, який співпадає з отриманням формальної освіти; 3) процес закріплення соціальних навичок, які отримуються в процесі первинної соціалізації; 4) соціалізація, яка здійснюється за межами класної кімнати, студентської аудиторії.
6. Сутність соціальної революції полягає в:
1) переході до іншого типу світогляду; 2) зміні способу політичного устрою суспільства; 3) корінному перевороті у більшості сфер суспільної життєдіяльності і у способі життя населення; 4) вдосконаленнях, що здійснюються в будь-якій сфері суспільної життєдіяльності.
7. Група, що включає в себе в якості складових частин первинні малі групи:
1) вторинна група; 2) референтна група; 3) формальна група; 4) група впливу.
8. Процес безперервного економічного зростання, що є наслідком прикладення неодушевлених джерел енергії до механізації виробництва:
1) соціальна мобільність; 2) революція; 3) індустріалізація; 4) інституціоналізація.
9. Поняття, що характеризує конкретний вид виробництва, що здійснюється в межах історично визначених суспільних відносин; сукупність базису і надбудови:
1) локальна цивілізація; 2) економіка харчування; 3) виробничі відносини; 4) спосіб виробництва.
10. До числа динамічних процесів в малій групі відносяться:
1) збори групи; 2) сварка між членами групи; 3) структурування; 4) спільний відпочинок.
Варіант 8.
1. Суспільство на думку Спенсера, - це:
1) випадкове скупчення людей, що взаємодіють між собою; 2) група індивідів, що мають родинні зв’язки між собою; 3) досить довге об’єднання самостійних індивідів, що не вступають у регулярні взаємодії; 4) продукт еволюції малих людських спільнот у великі.
2. Ідея щодо необхідності революційного перетворення соціальних відносин складає головний висновок:
1) позитивізму; 2) історичного матеріалізму; 3) розуміючої соціології; 4) соціологічного реалізму.
3. Засновником теорії символічного інтеракціонізму прийнято вважати:
1) Дж. Г. Міда; 2) Е. Гідденса; 3) Т. Парсонса; 4) Б. Малиновського.
4. Чи є правильним судження:
Висхідна соціальна мобільність зазвичай здійснюється добровільно, низхідна – примусово.
Так. Ні.
5. Конформність – це:
1) непідкорення соціальним нормам; 2) прояв інноваційної поведінки; 3) прийняття соціально схвалюваних цілей і засобів їх досягнення; 4) один з типів девіантної поведінки.
6. Найважливішою соціальною функцією первинної групи є:
1) задоволення потреби її членів у спілкуванні; 2) вироблення оптимальних норм поведінки; 3) успішна соціалізація її членів; 4) ефективний розподіл праці.
7. Соціальна мобільність в сучасному суспільстві найчастіше має місце:
1) в демографічній сфері; 2) в релігійній сфері; 3) в культурній сфері; 4) в економічній сфері.
8. Процес, в ході якого релігійна думка, практика та інститути втрачають домінуюче соціальне значення:
1) ініціація; 2) конфірмація; 3) секвестрування; 4) секуляризація. 9. Зміна статусу соціального суб’єкта; перехід з однієї соціальної страти в іншу:
1) статусна кристалізація; 2) рольовий конфлікт; 3) рольова дистанція; 4) соціальна мобільність.
10. Контент аналіз – це:
1) один із способів обробки даних, отриманих в ході експрес-опитування; 2) процедура, за допомогою якої вербальні записи, якісні за своїм характером, перетворюються в кількісні дані; 3) один із способів аналізу результатів соціального експерименту; 4) читання тексту з подальшим підрахунком символів.
Варіант 9.
1. Кому з класиків соціології належить висловлення:
«Вчення про суспільство повинно складатися з двох частин – соціальної статики, яка описує закони існування, і соціальної динаміки, яка описує закони зміни суспільства і етапи цієї зміни»: 1) М. Веберу; 2) К. Марксу; 3) Е. Дюркгейму; 4) О. Конту.
2. Творцем теорії соціального конфлікту вважають:
1) Огюста Конта; 2) Маркса Вебера; 3) Карла Маркса; 4) Пітіріма Сорокіна.
3. Соціальна стратифікація – це:
1) розподіл всіх членів суспільства на групи у відповідності з певною заданою системою критеріїв; 2) станова організація суспільства; 3) об’єднання людей для досягнення конкретної мети; 4) набуття людиною певного соціального статусу.
4. Визначіть, чи є правильним дане судження: Інститут сім’ї нараховує приблизно 5-6 тисяч років, а інститут держави – приблизно 500 тисяч років.
Так. Ні.
5. Визначіть, чи є правильним дане судження:
Соціальні статуси пов’язані міжособистісними відносинами, а особистісні - соціальними.
Так. Ні.
6. Теорії соціальної мобільності органічно пов’язані з:
1) концепціями соціальної стратифікації; 2) теоріями соціального панування; 3) теоріями демографічних змін; 4) концепціями інституціональної соціології.
7. Соціальним конформістом можна назвати:
1) законослухняну людину; 2) хитрого пристосуванця; 3) людину, що не має власної думки; 4) того, хто одягається модно і елегантно.
8. Чи є правильним судження: Суспільство і культура виникли пізніше, ніж цивілізація.
Так. Ні.
9. Засвоєння нових цінностей, ролей, навичок замість раніше набутих, неправильно засвоєних, застарілих, або ж у зв’язку з переходом у принципово інші соціальні умови:
1) вторинна соціалізація; 2) акультурація; 3) ресоціалізація; 4) акомодація.
10. Сукупність відносин, у яких вступають люди з приводу виробництва, розподілу і споживання матеріальних благ:
1) економічні; 2) політичні; 3) шлюбно-сімейні; 4) духовні.
Варіант 10.
1. Хто з соціологів вважав, що головне в суспільному розвитку – це не стабілізація суспільства, а його руйнація і заміна іншим, більш справедливим:
1) Е. Дюркгейми; 2) К. Маркс; 3) М. Вебер; 4) Г. Спенсер.
2. В найбільш загальному вигляді соціальна стратифікація формується як наслідок:
1) розподілу влади; 2) розподілу матеріальних багатств; 3) суспільного розподілу праці; 4) впорядкування соціальних відносин.
3. Власний (особистий) статус – це позиція, яку займає індивід:
1) в суспільному транспорті; 2) у виробничому колективі; 3) у первісній малій групі; 4) у великій соціальній спільноті.
4. Чи є правильним дане судження:
Соціальна стратифікація – це сукупність великих соціальних груп, які розташовані ієрархічно за критеріями соціальної нерівності і називаються стратами.
Так. Ні.
5. Типовим представником малої групи є:
1) черга в магазині; 2) учасники пробігу на коротку дистанцію; 3) група відвідувачів музею, що супроводжується екскурсоводом; 4) нуклеарна сім’я.
6. Панівна система цінностей є основою типології суспільств в теорії циклічних цивілізацій, що розроблена:
1) М. Данилевським; 2) П. Сорокіним; 3) А. Тойнбі; 4) О. Шпенгером.
7. Теоретичний напрям в соціології, що зосереджує увагу на аналізі соціальних взаємодій переважно в їх символічному змісті:
1) теорія обміну; 2) символічний інтеракціонізм; 3) етнометодологія; 4) управління враженнями.
8. Суспільство, в якому вісьовий принцип розвитку утворює інформація, сукупність накопичених людських знань:
1) примітивне суспільство; 2) традиційне суспільство; 3) індустріальне суспільство; 4) постіндустріальне суспільство. 9. Чи є правильним судження:
В соціологічній анкеті респондент завжди зобов’язаний вказати своє прізвище, ім’я та по-батькові.
Так. Ні. 10. До мікросоціологічних понять відносяться:
1) мала група; 2) цивілізація; 3) світова система; 4) держава.
Методичні рекомендації до самостійної роботи В процесі вивчення важливих тем соціології студенти повинні оволодіти навичками самостійного опрацювання відповідних розділів, підручників, посібників, а також деяких теоретичних праць з історії соціології, окремих напрямків сучасної соціологічної думки, спеціальних і галузевих соціологій. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.027 сек.) |