Ацілгліцеріни однієї групи розрізняються між собою складом жирнокислотного залишків - ацил, що входять в їх структуру

Тріацілгліцеріни складають основну масу резервних ліпідів людського організму. Зміст інших ацілгліцерінов в клітинах вкрай незначно; в основному вони прісутсутствуют в клітинах в якості проміжних продуктів розпаду або синтезу тріацілгліцерінов.

Тріацілгліцеріни виконують резервну функцію, причому це переважно енергетичний резерв організму. У людини масою 70 кг на частку резервних ліпідів припадає приблизно 11 кг. З огляду на калоріческій коефіцієнт для ліпідів, що дорівнює 9,3 ккал/г, загальний запас енергії в резервних тригліцериду становить величину порядку 100 000 ккал. Для порівняння можна навести такий приклад: запас енергії в глікогену печінки не перевищує 600 - 800 ккал. Функція резервних тригліцеридів як запасу пластичного матеріалу не настільки очевидна, але все ж продукти розщеплення тріацілгліцерінов можуть використовуватися для біосинтезу, наприклад, що входить до їх складу гліцерин може бути використаний для синтезу глюкози або деяких амінокислот.

Будучи одним з основних компонентів жирової тканини, тріацілгліцеріни беруть участь у захисті внутрішніх органів людини від механічних пошкоджень. Крім того, входячи у великій кількості до складу підшкірної жирової клітковини, вони беруть участь у терморегуляції, утворюючи теплоізолюючу прошарок.

Гліцерофосфоліпідів

Всі гліцерофосфоліпідів можна розглядати як похідні фосфатидного кислоти:

В межах одного класу з'єднання відрізняються один одного складом жирнокислотного залишків. Основною функцією гліцерофосфоліпідів є структурна - вони входять в якості найважливіших структурних компонентів до складу клітинних мембран або ліпопротеїдів плазми крові. Деякі гліцерофосфоліпідів виконують специфічні для конкретного класу фосфоліпідів функції. Так, інозітолфосфатаіди беруть участь у роботі регуляторних механізмів клітини: при дії на клітину ряду гормонів відбувається розщеплення інозітолфосфатідов, а утворюються з'єднання: інозітолтріфосфат і дигліцериди, виступають в якості внутрішньоклітинних месенджерів, що забезпечують метаболічний відповідь клітини на зовнішній регуляторний сигнал.

Ліпіди, що не містять у своєму складі гліцеролу

До ліпідів, до складу яких відсутній гліцерин, относсітся безліч сполук різної хімічної природи. Ми зупинимося лише на трьох групах речовин: сфінголіпідів, стероїди і поліпреноідах.

Сфінголіпіди

Всі сфінголіпіди можна розглядати як похідні цераміди, которийяН, у свою очередяНь, складається з двоосновний ненасиченого аміноспірта сфінгозіна: і залишку вищої жирної кислоти, пов'язаного з сфінгозіном амідній зв'язком:

Окремі класи сфінголіпідів відрізняються один від одного характером угруповання, приєднаної до цераміди через кінцеву гідроксильну групу.

А) У сфінгоміелінов цим угрупованням є остаок фосфорілірованний холіну

Поиск по сайту: