Середньовічна сім’я

Урок

Тема: Сім’я як соціальна ланка суспільства.

Мета:

Навчальна: Охарактеризувати сім'ю як соціальну ланку суспільства, логічно пов’язати її з предметом основи правових знань. Розкрити ознаки сім’ї в суспільстві, активізувати та узагальнити знання учнів про поняття сім'я” та “правові засади сімейних стосунків”.

Розвиваюча: Розвивати вміння аналізувати, уявляти та робити висновки, навички спілкування, правильної поведінки в сім’ї.

Виховна: виховувати повагу до родини, культуру стосунків.

Тип уроку: Нестандартний урок

Вид уроку: бінарний урок, (людина і суспільство, основи правових знань), урок-мандрівка.

Дидактичне забеспечення: Роздаткові схеми: “Структура української сім'ї”, “Права і обов'язки членів сім'ї”, словники опорних термінів, схема “Родинний будинок”

Матеріально-технічне забезпечення: комп’ютер, мультимедійний проектор, екран, навчальні фільми.

Довідка

Уроки-мандрівки будуються на вмінні учнів уявляти, мандрувати «у часі». Такі уроки проводяться в умовах комп’ютерного кабінету, передбачають підвищення ефективності уроку.

План уроку:

1. Організаційний момент.

2. Мотивація уроку.

3. Вивчення нового матеріалу.

4. Закріплення вивченого матеріалу.

5. Узагальнення, систематизація і контроль знань та вмінь учнів.

6. Підведення підсумків уроку.

7. Домашнє завдання.

Хід уроку:

І. Організаційний момент: перевірка готовності учнів до уроку.

ІІ. Мотивація учнів: здійснюється за допомогою запропонованої учням життєвої ситуації, яка виводиться на екран через мультимедійний проектор

Життєва ситуація:

Мати і дочка готуються до зустрічі гостей. Мати порається на кухні, дочка прибирає свою кімнату. На прохання матері допомогти дівчина відповіла, що не може, бо вони чітко визначили свої обов’язки, тому кожна повинна виконувати своє завдання. Адже вони – сім’я, тому повинні поважати інтереси одне одного.

Питання:

1. Чи згодні ви з дочкою?

2. Яке місце посідає сім’я в суспільному житті?

(Викладач права нагадує учням, що на 1 курсі на уроках «Основи права» вивчали тему «Сімейне право» і розглядали питання щодо сімейного кодексу.)

3. Давайте згадаємо, які ви знаєте основані права і обов’язки членів родини? (Батьки і діти зобов’язані подавати взаємну моральну підтримку та матеріальну допомогу один одному)

4. Чи з правої точки зору правильно вчинила донька?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу: оголошення теми, мети, завдання уроку. За допомогою мультимедійного проектора на екран виводиться презентація з темою і планом, та які учні записують у зошит.

Для того, щоб краще розібратися в питаннях сім’ї і шлюбу, ми розглянемо сьогодні нову тему уроку «Сім’я, як соціальна ланка суспільства.» Запишіть у зошити план уроку:

1. Історія становлення сім’ї в суспільстві.

2. Українська сім’я, її складові елементи.

Мета нашого уроку: розглянути сім'ю як соціальну ланку суспільства та проаналізувати правові аспекти сімейних відносин.

Сьогодні в нас незвичайний урок, у нас з вами урок-мандрівка.

(На дошці з’являється напис «Увага! віртуальна мандрівка»)

В процесі проведення уроку використовується презентація

(Викладач «Людини і суспільства») Коли в історії людства виникла сім'я? Якою була вона бага­то тисячоліть тому? Як розвивалися при цьому стосунки між представниками різних статей? Ці та інші питання цікавлять етнографів, істориків, демографів та інших фахівців.

(Викладач «Основи права») Деякі з них вбачають зародки сім'ї у способі життя первісного стада. В глибоку давнину стосунки чоловіків та жінок регулювалися дією статевого інстинкту. Цей багатотисячолітній етап життя первісного суспільства інколи називають «стадією зоологічно­го індивідуалізму», тобто стадією необмежених, невпорядкованих статевих зв'язків, коли існувала так звана полігамія. Але чи можна назвати таке співжиття первісної громади прообразом сім'ї?(Учні записують у словник конспекту) Мабуть, що ні, оскільки воно мало чим відрізнялося від статевих контактів тварин.

(Викладач «Людини і суспільства») Зародження сім'ї вбачають у способі життя кровно родинної сім'ї, яка складалася з кровних родичів, з якими заборонялося вступати в статеві зв'язки. Що змусило первіс­них людей обмежувати дію статевого інстинкту? Так звані статеві табу, тобто заборони кровозмішення, поширення яких допомагало племенам швидше розвиватися, мати більш здорове й повноцінне потомство. Встановлення статевих за­борон вимагало вести родовід для того, щоб виключити кровних родичів із статевих зв'язків. Коло кровних родичів у груповому шлюбі могло бути встановлене лише по материн­ській лінії. Тому всі члени роду мали спільну родоначальницю, а всі її дочки вважалися сестрами.

(Викладач «Основи права») Наступний етап в історії розвитку взаємовідносин чоловіка та жінки — парна сім'я, яка виникла між періодом при­власнення людиною готових дарів природи та появою земле­робства й скотарства. Що об'єднувало пару? Любов? Ні. Роз­ширення сфери статевих заборон привело до того, що з'яв­ляються: «головний чоловік» та «головна жінка», які об'єдну­валися на більш-менш тривалий період життя. Діти, як і рані­ше, вели родовід від матері. Але нові економічні умови життя роду породжували нові суспільні відносини — поділ праці. На долю чоловіка дедалі більше припадало добування їжі та необ­хідних для землеробства знарядь праці, які дедалі більше концентрувалися в його руках, на долю жінки —хатня праця. Нагромадження в одних руках приватної власності привело до її передачі дітям. Але чиїм? Хто мав право успадкування? Тільки діти батька. Бо чи можна було визначити їх, ведучи родовід від матері? Звичайно, ні. Тому. з'явилася необхідність у моногамії (тобто в одношлюбності), яка дозволяла фіксу­вати потемків по чоловічій лінії.

(Викладач «Людини і суспільства») На цьому етапі історії закріплення жінки за хатнім госпо­дарством і виникнення патріархальної сім'ї, де головна роль належить чоловікові, було закономірним. Виникнення у чоловіків права власності на дім, господарство, спадкоємців було назване Ф. Енгельсом «історичною поразкою жіночого права». Чому? Тому, що патріархальна сім'я, яка прийшла на зміну парній, закріпила майнову владу чоловіка над жінкою на багато тисячоліть. Ця підлеглість жінки чоловікові надалі за­кріплювалася також релігією та правом.

На чому базувалося вибіркове ставлення чоловіка до жінки за умов рабовласницького ладу в епоху зміцнення патріар­хальної сім'ї? Не можна не помітити, що митці античності зображали любов радше з чуттєвого, ніж з романтичного боку. Й це не дивно — бо у той час любов до жінки не потребувала багатобічного спілкування. Жінка зали­шалася насамперед знаряддям дітонародження.

Падіння античності призвело до тривалого застою —люди­на підпала під владу церкви, яка, вважаючи гріховними еро­тичну насолоду, плоть, надавала першочергового значення духовним якостям чоловіка та жінки. Церква освятила шлюб, тим самим зміцнивши підвалини моногамної сім'ї. Для хрис­тиян любов до рідних — свята справа. Апостол Павло одно­значно закликає їх до цього: «Чоловіки, любіть своїх жінок, як і Христос возлюбив Церкву і передав Себе за неї... Так повинні чоловіки любити своїх жінок, як свої тіла: той, хто любить свою жінку, любить самого себе».

(Викладач «Основи права») Початок процесів масової емансипації (звільнення) жінок пов'язують з добою розвитку капіталізму. Включаючись у капіталістичне виробництво, отримуючи економічну й соціаль­ну незалежність, жінка починає займати стосовно чоловіка позицію вільного, рівного з ним партнера. Звільнення міжстатевих зв'язків від економічної залежності перетворює статеву любов чоловіка до жінки й жінки до чоловіка. Вона дедалі більше звільняється від станових та релігійних обмежень, дедалі більше опосередковується свободою вибору, рівнем культури особи. Саме з цієї рівності чоловіка й жінки виросла сучасна біархатна сім'я. Любов стає підґрунтям інтимних стосунків і створення сім'ї, організації вільного часу й способу виховання дітей. На ґрунті цієї рівності виросли нові генерації чоловіків і жінок, нова статева культура, нові подружні зв'язки, нова сім'я.

Людство впродовж віків формувало любов чоловіка й жінки, підвищувало культуру міжстатевих і шлюбно-сімейних стосун­ків. Але чому ж зараз і у нас, і за кордоном почалися, як вважають демографи, кризові явища у цій царині? Чому зростає кількість розлучень? Чому в сім'ях народжується деда­лі менше дітей? Чому зростають показники неодружених як серед чоловіків, так і серед жінок? Деякі дослідники доходять висновку про те, що любов чоловіка й жінки, а разом з нею й сім'я в її моногамній формі відми­рають, а на зміну їм приходять відкритий шлюб, шлюб тимчасовий, шлюб за контрактом тощо.

Запорукою завтрашнього сімейного щастя молоді є вміння підтримати висококультурні стосунки й щирі відносини з батьками.

2. Українська сім’я її складові елементи.

(Викладач «Людини і суспільства») Щасливий шлюб у свідомості українців з давніх часів вбачався у взаємній любові чоловіка та жінки, в їх рівності. Під час козацьких походів чоловіків жінки відігравали провідну роль у вихованні дітей і веденні хатнього господарства, що знайшло свій вияв у народному прислів'ї «Господиня три кутки в хаті тримає, а господар лише один». (Повідомлення ученів про українську сім’ю)

Українські сім'ї можна поділити:

· Проста, яка ще називають «малою».

Проста сім'я складається з однієї шлюбної пари (чи одного з батьків) з неодру­женими дітьми (або без них). Вона може бути кіль­кох різновидів:

1. подружня пара,

2. повна сім'я — бать­ки та діти;

3. неповна сім'я — один з батьків і діти.

· Складні сім'ї складається з декількох кровно споріднених простих сімей, кожна з яких може бу­ти повною чи неповною і включати інших родичів. Існує кілька різновидів складних сімей:

1. батьківська — одружені сини і доньки живуть разом з батьком;

2. братська — після смерті батька одружені брати і сестри продовжують жити під одним дахом (Згадайте твір Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я», в н

Перехідним типом між простою і складною є роз­ширена сім'я. Вона складається з однієї подружньої пари з дітьми і окремих близьких чи далеких ро­дичів (наприклад, хтось з батьків чоловіка або жінки, їхні неодружені брати або сестри та ін.), Часто цей тип сім'ї існував досить тривалий час. Згадайте твір Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я», в ньому зображена розширена сім'я

Ø Який тип сім'ї зображена на фото екрану з презентацією?(Розширена)

Як ми з вами з’ясували, що свідоме відношення до родини закладається у молодого подружжя ще з батьківської родини. В батьківській родині формується уявлення про поведінку в сім’ї та відношення до майбутніх сімейних стосунків, народжуються традиції, які потім молоді люди переносять у свої родини. Які у вас в родинах є традиції, які б ви хотіли перенести в свою сім’ю?(Проводиться з учнями інтерактивна вправа: “Традиції моєї сім'ї”)

Додаток №2

(Викладач «Основи права») Сьогодні зміст шлюбу змінюється. Йому властиві і ознаки. Шлюб — це захищена державою добровільна спілка між чоловіком і жінкою, які об'єднуються з метою створення сім'ї, народження й виховання дітей. Це віль­ний, рівноправний і в ідеалі довічний союз, що передба­чає дотримання встановлених державою правил.

Зараз для укладання шлюбу необхідні добровільна згода майбутнього подружжя.

У нашій країні існує релігійний обряд укладення шлюбу та реєстрація цієї згоди в державних установах. Зараз подивіться на екран, миз вами переглянемо коротенький відеофільм, про те як проходить обряд релігійного укладення шлюбу. (Фільм).

Він не заборонений у нашій державі, але він не має юридичної чинності. А от державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою і чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також інтересах держави і суспільства.

Зараз зверніть увагу на дошку, переглянемо відеофільм, про те як же відбувається в Україні державна реєстрація шлюбу. (Фільм)

Однією з головних умов укладання шлюбу є досяг­нення певного віку. В Україні шлюбний вік для жінок зниже­ний до 17 років, в чоловіків 18 років.

Іншими обов'язковими умовами шлюбу є:

· його добро­вільність,

· взаємна згода чоловіка та жінки,

· відсутність іншого зареєстрованого шлюбу у членів май­бутнього подружжя.

· Забороняються шлюби між близькими родичами, що диктується як моральними міркуваннями, так і турботою про здоров'я майбутнього потомства.

· Неможлива реєс­трація шлюбу з особою душевнохворою або недоумкува­тою, не здатною контролювати свої власні дії.

(Викладач «Людини і суспільства») Для закріплення вивченого матеріалу проводимо гру «Побудуй родинний будинок» Правила гри: Перед учнями зображення родинного будинку: потрібно в пусті цеглини вписати потрібні терміни.

Середньовічна сім’я

		Патріарх-альна сім’я

Питання учням:

Поиск по сайту: