|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Сучасна сім’я в Україні: функціонування та розвитокСучасні тенденції функціонування та розвитку сім’ї в Україні характеризуються такими соціальними особливостями: 1. Шлюб, який є основою сім’ї стає рівноправним, добровільним, вільним від примусу, матеріальних розрахунків, втручання або тиску третіх осіб, союзом жінки і чоловіка. 2. Додержання принципу егалітарності на противагу патріархальності, чоловічої авторитарності, які не обмежують права і гідність чоловіка та жінки, забезпечують кожному з них рівні можливості професійного та духовного зростання. 3. Нині створюються реальні передумови для подолання суперечностей між коханням і обов’язком, індивідуальним та суспільним інтересом в інтимному житті людини. 4. Суспільна цінність сім’ї все більше визначається її роллю в примноженні і передаванні у спадок приватної власності, організації виробництва, споживання, обслуговування тощо. До специфічних чинників щодо формування та розвитку сучасної сім’ї, належать: · місце проживання (регіон, місто, село); · соціально-класова та етнічна належність; · матеріальне становище; · рівень освіти і культури членів сім’ї, традиції, цінності, на які орієнтуються у своїх життєвих планах і прагненнях члени сім’ї; · стартова позиція, тобто та моральна і економічна база, на якій будується кожна сім’я і від якої багато в чому залежить її здатність до консолідації, згуртування, інтеграції. Реформи, що проводилися в Україні протягом 90-х років, істотно позначилися на соціально-економічному, демографічному репродуктивному та виховному потенціалі української сім’ї. Спостерігається тенденція відкладання вступу до шлюбу і народження дітей у зв’язку із загальним падінням рівня життя. В останнє десятиліття спостерігається систематичне падіння абсолютних і відносних показників народжуваності та плідності, особливо значним є показник у міських поселеннях. Важливим чинником зниження народжуваності в Україні були і залишаються незадовільні житлові умови, невирішеність екологічних проблем. Зниження народжуваності та втрата традицій багатодітності – фундаментальна тенденція сучасності. Негативні явища у процесі відтворення населення відбуваються у зв’язку з погіршення здоров’я вагітних. Важливим показником стану репродуктивного здоров’я є не виношування вагітності, яке є актуальною проблемою вже протягом багатьох років, здебільшого як результат високої поширеності абортів і захворювань, що передаються статевим шляхом, а також важливе значення мають соціально-економічні чинники. В Україні відносно велику частину становлять пологи у жінок раннього віку (14-17 років), що викликає занепокоєння не лише з медичної точки зору, але також із соціальної. Стан репродуктивного здоров’я, соціально-демографічні аспекти життєдіяльності сімей значною мірою залежать від економічного становища сімей. Рівень життя членів сім’ї, особливості сімейного виховання, залежать від кількості дітей у віці до 18 років, працездатних та непрацездатних дорослих осіб у складі сім’ї. Незважаючи на низку соціальних заходів, які здійснюються з метою покращення матеріального становища сімей, рівень життя сучасних сімей є невисокий. Найпоширенішою соціальною проблемою сучасної сім’ї є проблема розлучень. Основними мотивами розлучень є: 1. Мотиви, обумовлені дією соціально-економічних чинників: · незадоволеність житловими і побутовими умовами; · матеріальний розрахунок під час укладення шлюбу; · засудження чоловіка або дружини з позбавленням волі; · часті відрядження чоловіка або дружини. 2. Мотиви, обумовлені соціально-психологічними чинниками: · відмінності в потребах, інтересах, цілях; · орієнтація подружжя; · несхожість характерів; · втручання третіх осіб; · скупість, грубість, сварливість; · необгрунтовані ревнощі; · нова любов і зрада. 3. Мотиви соціально-біологічного характеру: · наркотизм та алкоголізм одного із членів подружжя; · подружня невірність; · хвороби; · психічне захворювання; · дійсна і уявна сексуальна несумісність; · нездатність або небажання когось із подружжя мати дітей; · велика різниця у віці. Розлучення за будь-яких мотивів – явище з певними соціальними наслідками. Найбільше страждають діти, які залишаються без одного з батьків або живуть з нерідним батьком чи матір’ю. У англомовній літературі для визначення такого типу сімей використовується термін «реструктурована сім’я» (restuctural family). Отже, сім’я є першоосновою суспільства, соціумом, де найбільшою мірою виявляюся індивідуальні особливості кожного з батьків, їхніх дітей, інших членів родини, реалізуються природні потреби, формуються мотиви поведінки, відбуваються самопізнання, самоактуалізація та соціалізація її членів. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |