Сучасна сім’я в Україні: функціонування та розвиток

1. Шлюб, який є основою сім’ї стає рівноправним, добровільним, вільним від примусу, матеріальних розрахунків, втручання або тиску третіх осіб, союзом жінки і чоловіка.

2. Додержання принципу егалітарності на противагу патріархальності, чоловічої авторитарності, які не обмежують права і гідність чоловіка та жінки, забезпечують кожному з них рівні можливості професійного та духовного зростання.

3. Нині створюються реальні передумови для подолання суперечностей між коханням і обов’язком, індивідуальним та суспільним інтересом в інтимному житті людини.

4. Суспільна цінність сім’ї все більше визначається її роллю в примноженні і передаванні у спадок приватної власності, організації виробництва, споживання, обслуговування тощо.

До специфічних чинників щодо формування та розвитку сучасної сім’ї, належать:

· місце проживання (регіон, місто, село);

· соціально-класова та етнічна належність;

· матеріальне становище;

· рівень освіти і культури членів сім’ї, традиції, цінності, на які орієнтуються у своїх життєвих планах і прагненнях члени сім’ї;

· стартова позиція, тобто та моральна і економічна база, на якій будується кожна сім’я і від якої багато в чому залежить її здатність до консолідації, згуртування, інтеграції.

Реформи, що проводилися в Україні протягом 90-х років, істотно позначилися на соціально-економічному, демографічному репродуктивному та виховному потенціалі української сім’ї.

Спостерігається тенденція відкладання вступу до шлюбу і народження дітей у зв’язку із загальним падінням рівня життя. В останнє десятиліття спостерігається систематичне падіння абсолютних і відносних показників народжуваності та плідності, особливо значним є показник у міських поселеннях. Важливим чинником зниження народжуваності в Україні були і залишаються незадовільні житлові умови, невирішеність екологічних проблем. Зниження народжуваності та втрата традицій багатодітності – фундаментальна тенденція сучасності.

Негативні явища у процесі відтворення населення відбуваються у зв’язку з погіршення здоров’я вагітних. Важливим показником стану репродуктивного здоров’я є не виношування вагітності, яке є актуальною проблемою вже протягом багатьох років, здебільшого як результат високої поширеності абортів і захворювань, що передаються статевим шляхом, а також важливе значення мають соціально-економічні чинники. В Україні відносно велику частину становлять пологи у жінок раннього віку (14-17 років), що викликає занепокоєння не лише з медичної точки зору, але також із соціальної.