Основні функції сім’ї

Функції сім’ї можна визначити як основні способи прояву активності, життєдіяльності сім’ї та її членів. Функції сім’ї поділяються на:

· суспільні (спрямовані на суспільство);

· індивідуальні(спрямовані на особу).

У науковій літературі є різні класифікації функцій сім’ї. Розглянемо основні функції сім’ї з урахуванням сучасних тенденцій:

· репродуктивна функція;

· виховна функція;

· рекреативна функція;

· комунікативна функція;

· феліцітологічна функція;

· функція первинного соціального контролю;

· економічна функція.

1. Репродуктивна функція

Загальні риси змін у функціонуванні інституту сім’ї – це індивідуалізація, прагнення до незалежності, автономності, зменшення орієнтації на соціальне оточення. Відповідно змінюються погляди на репродуктивну функцію сім’ї – протягом десятиріч під впливом демографічних макропроцесів посилюється її суспільна значимість.

Репродуктивна функція – це біологічне відтворення суспільства, підтримка та збереження репродуктивного здоров’я (на суспільному рівні); задоволення потреби мати дітей, планування їх народження (на індивідуальному рівні).

Прийнято виділяти три типи щодо репродуктивності сім’ї: багатодітну (3 і більше дітей), середньодітну (2 дітей), малодітну (1 дитина). Зараз намітилася тенденція до малодітного відтворення населення. З метою регулювання дітонародження різні держави виробляють і реалізують державну демографічну політику.

Демографічна політика – це система соціальних заходів, спрямованих на формування бажаної для того, чи іншого суспільства свідомої демографічної поведінки населення.

Основне питання демографічної політики полягає в тому, як держава може впливати на рішення про народжуваність, які приймаються на рівні сім’ї з тим, щоб їх кінцевий результат відповідав економічним і соціальним потребам суспільства. У зв’язку з цим існують два типи демографічної поведінки населення, а саме: націлена на зростання народжуваності, або навпаки на її зниження.

2. Виховна функція

Одна з найважливіших функцій сім’ї – це виховна функція. У порівнянні з іншими функціями вона має наскрізний характер і пов’язана практично з кожною із них.

Виховна функція – це формування навичок суспільного життя, соціалізація дітей, забезпечення культурної неперервності суспільства, передача новому поколінню суспільних норм та цінностей (на суспільному рівні); задоволення потреб у батьківстві, контактах з дітьми, вихованні дітей, самореалізації в дітях, забезпечення дітям батьківської підтримки, любові, передача життєвого досвіду від старших індивідів до молодших, засвоєння молодими індивідами досвіду старших (на індивідуальному рівні).

Сімейне виховання – це засіб первинної соціалізації. Соціалізація відбувається через цілеспрямований вплив на людину з метою формування певних моральних і фізичних якостей, звичок, навичок, установок, прищеплення відповідних взірців і норм поведінки.

3. Рекреативна функція

Рекреативна функція сприяє розвитку особистості всіх членів сім’ї та є відновлювальною, емоційно-стабілізаційною функцією. Сім’я є тим життєвим осередком, де людина повинна знаходити позитивні емоції, розуміння, заспокоєння, знімати психологічне напруження.

Рекреативна функція – це забезпечення психологічного здоров’я членів сім’ї, психологічна терапія членів суспільства (на суспільному рівні); задоволення потреб індивідів у відпочинку, відтворенні фізичних та психологічних сил (на індивідуальному рівні).

4. Комунікативна функція

Комунікативна функція задовольняє потребу людини в духовному спілкуванні, яке ґрунтується на взаєморозумінні і взаємоповазі.

Комунікативна функція – це розвиток особистості кожного члена сім’ї, збереження та розвиток духовного потенціалу суспільства (на суспільному рівні); духовне взаємозбагачення членів сім’ї, зміцнення дружних основ шлюбного союзу, забезпечення реалізації духовного потенціалу особистості, задоволення потреб у спілкуванні (на індивідуальному рівні).

5. Феліцітологічна функція

Феліцітологічна функція (від лат. felicite, що означає щастя) – тобто задоволення потреб в коханні і щасті і т.д.

Феліцітологічна функція – це емоційна стабілізація членів суспільства (на суспільному рівні); задоволення потреб в особистому щасті та коханні, емоційна підтримка одних членів сім’ї іншими (на індивідуальному рівні).

6. Функція первинного соціального контролю

Важливе значення у функціонуванні та розвитку сім’ї має здійснення моральної регламентації поведінки членів сім’ї у спілкуванні та взаємодії один з одним.

Функція первинного соціального контролю – це моральна регламентація поведінки членів сім’ї у різних сферах життєдіяльності, відповідальності та зобов’язань у відносинах між подружжям, батьками і дітьми, представниками старшого і середнього поколінь (на суспільному рівні); формування та підтримка правових і моральних санкцій за неналежну поведінку і порушення моральних норм взаємовідносин між членами сім’ї (на індивідуальному рівні).

7. Економічна функція

Успішне використання сім’єю своїх функцій визначається не тільки її внутрішнім станом, але й соціальним здоров’ям суспільства. Кризові процеси в розвитку нашої країни не могли не відбитися на функціонуванні сім’ї, особливо на її фінансово-матеріальному забезпеченні. Економічні зміни значною мірою вплинули на змістовне наповнення економічної функції, розширили її як суспільне, так і індивідуальне значення.

Економічна функція – це економічна підтримка дітей та непрацездатних членів суспільства, створення можливостей забезпечення зайнятості членів суспільства через сімейну економічну діяльність (на суспільному рівні); одержання матеріальних засобів одними членами сім’ї від інших, можливість професійної реалізації членів сім’ї у сімейному бізнесі, сімейних підприємствах, інших видах сімейної економічної діяльності (на індивідуальному рівні).

Особливого значення набуває родинна економіка.

Родинна економіка – це сукупність різних видів сімейної економічної та фінансової діяльності, які забезпечують задоволення потреб членів сім’ї (приватне домашнє господарство, формування й витрачання сімейного бюджету тощо).

Поиск по сайту: