Зовнішні фактори розвитку. Геоекономічне та геополітичне становище

Зовнiшньоторговельний оборот товарiв, робiт i послуг Полтавської областi за 2005 рiк склав 3888,6 млн. дол. США. Найбiльш вагомими були експортнi поставки до Росiйської Федерацiї (20,2% обласного експорту), Італії (14,2%), Австрiї (6,9%), Нідерландів (6,1%), Туреччини (5,2%), Іраку (4,1%). Iмпорт надходив iз Росiї (85,3% обласного iмпорту), Нiмеччини (4,2%), Iталiї (1,8%).

Основу експортних постачань традицiйно склали мiнеральнi продукти: паливо мiнеральне, нафта та продукти її переробки, транспортнi засоби та шляхове обладнання (мал. 2).

Мал. 2. Країни-партнери Полтавської області в експорті товарів (%)

Джерело: [9]

Сукупний обсяг прямих іноземних інвестицій у підприємств Полтавщини на 1 січня 2006р. становив 287,8 млн. дол., у тому числі з країн СНД – 125,7 млн. (43,7 %), з інших країн світу – 162,1 млн. дол. США (56,3%). Прямі інвестиції на одного мешканця області складають 185 доларів. Значно наростили обсяги інвестицій нерезиденти з таких країн як Сполучене Королівство (55,8 млн. дол.), Швейцарія (17,7 млн. дол.).

Географічна структура іноземного інвестування в області формується під впливом двох взаємопов’язаних груп факторів. З одного боку, її розвиток визначається глибиною зовнішньоекономічних зв’язків із традиційними партнерами (країни СНД із домінуванням Росії, окремі східноєвропейські та західні країни), а з іншого - потребою диверсифікації, перш за все міжнародної інвестиційної діяльності.

Інвестиції розміщені партнерами з 40 країн світу. Переважаючі обсяги інвестицій належать Російській Федерації, Сполученому Королівству, Швейцарії, Нідерландам, Кіпру, Сполученим Штатам Америки. Станом на 01.01.2006 в області було проінвестовано 210 підприємств. У регіональному аспекті прямі іноземні інвестиції були розміщені у п`яти містах та двадцяти районах області. Основні обсяги приходяться на міста Кременчук, Комсомольськ та Полтаву (мал. 3).

Мал. 3. Структура іноземних інвестицій в економіку Полтавської області (%)

Джерело: [9]

За останні роки в Харківській області спостерігається зростання зовнішньоторговельного обороту. Основу експорту складають котли, машини, апарати та механічні пристрої та електричні машини і устаткування.

У 2007 році 938 підприємств області експортували продукцію до 101 країни світу, імпортні товари надійшли до 1388 підприємств із 106 країн.
Як і раніше, найважливішим торговельним партнером в експортно-імпортних операціях залишається Російська Федерація. Серед провідних торгових партнерів виділяються Німеччина, Італія, США, Франція, Польща, Китай.

Харківська область, як один з найбільш стабільних та розвинутих (додаток 2) регіонів, вже готова працювати в умовах норм та правил СОТ. Так, у технологічній структурі експорту Харківської області домінує високотехнологічний сектор. Членство у СОТ буде позитивним для експортоорієнтованих галузей завдяки покращенню доступу до зовнішніх ринків та зменшенню імпортних тарифів.

В Харківській області виділені наступні приоритетні експортоорієнтовані кластери розвитку регіону: енергетичного машинобудування, електротехнічного машинобудування, авіаційної промисловості, ракетно-космічного комплексу, військової (бронетанкової) техніки, сільськогосподарського машинобудування, дизелебудування, обладнання гірничо-видобувної та нафтогазової промисловості, фармації, медичного устаткування та технологій. Розвивається прикордонне співробітництво (додаток 3).

Машинобудування та військово-промисловий комплекс вже функціонує в режимі членства України у СОТ. В умовах насиченості світового ринку машинами і обладнанням збереження та збільшення обсягів експорту машинобудування можливе лише за умови підвищення якості продукції до світового рівня та технічного переозброєння підприємств. На теперішній час відповідають світовому рівню за співвідношенням "якість - ціна" турбіни та електрогенератори виробництва ВАТ "Турбоатом" і ДП "Електроважмаш", електричне та електронне устаткування виробництва ЗАТ "Південкабель", ДП "Завод ім. Шевченка", ДП "Харківський релейний завод", ВАТ "Харківський електроапаратний завод", бронетехніка виробництва ДП "Завод ім. Малишева", системи управління складними технічними об’єктами ДП "Комунар", деякі види верстатів та обладнання виробництва ВАТ "Харверст", ВАТ "Харківський завод агрегатних верстатів", ДП "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування", ВАТ "Світло шахтаря" та інші.

Членство України у СОТ вимагає провести суттєве ринкове реформування аграрного сектору і лібералізувати доступ до ринку аграрної та харчової продукції. Це питання є найбільш гострим з усієї низки проблем, оскільки сільськогосподарський сектор є найменш реформованим. Вплив на добробут від зниження торгових бар’єрів дозволить населенню використовувати більш якісні товари та послуги за доступною ціною.

Вступ до СОТ буде стимулювати як експорт так і імпорт. Очикується суттєве збільшення імпорту продукції харчової промисловості та сільського господарства, особливо в молочній та цукровій галузях. В той же час, вступ України до СОТ негативно вплине на неконкурентноспроможні галузі промисловості, тому що іноземні інвестиції будуть поступати до найбільш прибуткових та динамічних секторів економіки. Також негативними наслідками вступу України до СОТ можуть стати: неконтрольоване відкриття українського ринку; жорстка прив’язка національного законодавства до правових норм СОТ і "зв’язування" митного тарифу, що призведе до перегляду правил і порядку підтримки вітчизняних виробників, різкому скороченню прямого і непрямого субсидування з бюджетів всіх рівнів.

Державна політика України щодо членства в СОТ буде спрямована на вирішення трьох основних проблем: найефективнішого використання переваг членства у СОТ; формування механізму нейтралізації або мінімізації негативних наслідків вступу України до СОТ; переведення взаємодії держави та бізнесу (в тому числі на регіональному рівні) на якісно нові засади.

Поиск по сайту: