Мал. 5. Структура сільськогосподарських угідь Черкаської області станом на 01.01.2007 р

Джерело: [ 4]

В сільськогосподарських підприємствах області зайнято 29,7% населення. Питома вага області у загальному виробництві України (2006 р.): зернові культури – 6,2 %, цукрові буряки – 9,0 %, овочі – 3,9 %, картопля – 4,6 %, реалізація на забій худоби і птиці в забійній вазі – 6,6 %, виробництво яєць - 4,3 %, молоко – 3,9 %.

Транспортний комплекс. Київщина має потужну інфраструктуру, а саме: понад 8500 км автомобільних доріг, залізничне сполучення з усіма країнами СНД, аеропорт міжнародного класу, транзитні газопроводи. На території Черкаської області проходить 6114,1 км автомобільних доріг.

Рекреаційно-туристичний потенціал. Економічний район має значний рекреаційно-туристичний потенціал не тільки завдяки столиці країни. У м. Києві працює близько 1300 туристичних підприємств, в яких зайнято понад 6 тис. працівників. Київ має один з найбільших в Україні історико-культурний потенціал. На державному обліку в місті перебуває понад 3,5 тис. пам’яток (потенціал – понад 10 тис.), з них 62 – пам’ятки археології, 1396 – пам’ятки історії, 433 – пам’ятки монументального мистецтва, 1814 – пам’ятки архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, ландшафтні та об’єкти науки і техніки. Функціонує 21 історико-культурний заповідник. У місті зосереджено понад 100 музеїв, 33 театри та театри-студії, 53 культові споруди, 141 бібліотека, 19 концертних організацій і самостійних музичних колективів, цирк.

Відповідно до Закону України „Про бюджетний кодекс України” продовжується робота в рамках програмно-цільового підходу до розвитку музейної справи шляхом реалізації галузевих програм. З цією метою розроблено та затверджено на сесії Київради нову міську комплексну програму „Розвиток музейної справи на 2006-2010 роки”.

Одним із питань соціального спрямування в туристичній сфері є розвиток дитячого, молодіжного, сімейного та спортивно-оздоровчого туризму. Найбільш рентабельною складовою столичного турпродукту (11-12%) є екскурсія. На сьогодні в Києві розроблені та проводяться більше 110 тематичних екскурсій.

Важливим фактором розвитку туризму є рекреаційна сфера – це невід'ємна частина його ландшафтно-просторового сприйняття, яка відіграє санітарно-оздоровчу, рекреаційну, кліматорегулюючу роль. Система зелених насаджень Києва, розміщення лісопарків, парків, скверів, вуличних зелених насаджень з урахуванням рельєфу і плануванням історичної частини міста та новобудов, розділених Дніпром, на правобережну і лівобережну частини, створюють його неповторний вигляд, як одного з найкращих міст світу.

Для відпочинку та дозвілля в Києві працює більше 140 парків, 35 зон відпочинку біля води та 39 зон відпочинку на території міських лісів. Київ прикрашають 5 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення (Володимирська гірка, Маріїнський парк, Сирецький гай, Феофанія, Голосіївський парк ім. Рильського) та 13 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва місцевого значення (парк „Аскольдова могила”, парк Слави, парк Національного технічного університету (КПІ), парк ім.Тараса Шевченка, Хрещатий парк та інші).

У місті розташовано три ботанічні сади загальнодержавного значення: Центральний ботанічний сад ім. М. Гришка, ботанічний сад ім. Академіка Фоміна, ботанічний сад Національного аграрного університету.

Загальна площа території об’єктів природно-заповідного фонду в області становить близько 80 тис. га, а їх кількість наближається до 90. До їх складу входять: Дніпровсько-Тетерівське заповідно-мисливське господарство, Заліське лісомисливське господарство, Дзвінківський та Жуків хутір – лісові заказники, Ржищівський та Дніпровсько-Деснянський – ландшафтні заказники, Жорнівський орнітологічний заказник, Іллінський та Усівський гідрологічні заказники.

Нинішня Київщина налічує біля 6000 пам’яток культурної спадщини, зокрема, 1194 пам'ятки різних епох - давніх поселень городищ, могильників, курганів, змійових валів, місць битв та історичних подій, що входять до значних прошарків історії, які впродовж тисячоліть створювали підвалини сучасної цивілізації на території області.

До кращих обласних музейних закладів відносяться обласний археологічний музей (с. Трипілля – трипільська культура), Яготинський історичний, що включає музей-садибу народної художниці К. Білокур, археологічний музей "Добранічівська стоянка", Білоцерківський краєзнавчий музей та ціла низка музеїв-садиб визначних особистостей – І.Козловського, М.Островського, К.Стеценка, І.В.Задорожнього, Т.Шевченка, К.Паустовського, М.Вовчка, О.Корнійчука, А.Малишка та інших. Предметом особливої гордості області є Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав", що налічує 23 музея.

На Черкащині теж багато історичних та культурних об’єктів, які відображають різні етапи розвитку історії і культури краю, життя і діяльність відомих людей, мають мистецьку і наукову цінність.

Шевченківський національний заповідник у Каневі. Заповідник включає музей Т.Г.Шевченка, могилу поета на Тарасовій горі, відновлену хату І.Ядловського, Успенський собор у Каневі, садибу М.Максимовича у Прохорівці та ряд пам’яток археології.

Національний історико-культурний заповідник “Чигирин ” включає пам’ятки і пам’ятні місця, пов’язані з життям і діяльністю Богдана Хмельницького, визвольною боротьбою українського народу та державотворчими процесами середини ХVІІ ст. Серед історико-культурних об’єктів – музей Б.Хмельницького у Чигирині, Іллінська церква у Суботові, пам’ятки Холодного Яру.

Унікальною пам’яткою садово-паркового мистецтва є дендрологічний парк “Софіївка” в Умані. В Тальнівському районі зосереджені пам’ятки трипільської археологічної культури, які входять до історико-культурного заповідника трипільської культури. В місті Тальному розміщена архітектурна пам’ятка ХІХ ст. – збудований в англійському стилі мисливський замок

1.3. Науково-технічний потенціал. В районі функціонує потужний потенціал академічної, вузівської та галузевої науки. В академічному секторі зосереджено понад 7% наукових працівників. Найбільшим сектором науки є вузівський сектор, з метою удосконалення управління наукою створено 6 наукових центрів. Мережа науково-дослідних, конструкторських, проектних інститутів, а також дослідних підрозділів функціонує з метою виробництва, розповсюдження і впровадження в практику наукових знань. Проблемою є – недостатнє фінансування державою.

1.4. Стан природного середовища. Нинішня екологічна ситуація району характеризується як кризова, що формувалась протягом тривалого часу. Значна кількість об’єктів з питомою вагою матеріаломістких та енергомістких технологій спричинила виникнення надзвичайної ситуації. Промислові і транспортні викиди в атмосферу та водойми, накопичення шкідливих та токсичних речовин в ґрунті призвели до деградації довкілля. Негативно на навколишнє середовище впливає Чорнобильська катастрофа з її довготривалими медико-біологічними, економічними та соціальними наслідками.

1.5. Оцінка трудового потенціалу. Чисельність населення району складає 5791,9 тис. осіб (12,6% населення країни). Щільність населення – 116,5 осіб/км², (максимум – м. Київ – 3333 особи/км²). Питома вага міського населення - 78,1%.