Структура рани

Комунальний заклад

«Бердянський медичний коледж»

Запорізької обласної ради

Навчально – методичний

Комплекс студента з хірургії

Тема: «Відкриті механічні ушкодження (рани)»

Спеціальність: 5.12010101 «Лікувальна справа»

Хімічні методи

• Промивання і накладення пов’язок з розчинами антисептиків: 3% перекисом водню, розчином риванолу 1:1000, фурациліну 1:5000, мікроциду та інш.
• Сульфаніламідні препарати у вигляді емульсій, порошків місцево або внутрішньо.

Біологічні методи

• Антибіотики місцево у вигляді емульсій мазей і парентеральне в/м, п/ш, в/в, ентеральне.
• Сироватки і вакцини (протиправцева, протигангренозна, антира-бічна).
• Ферменти протилітічні (хемотрипсин, трипсин, лідаза, террілі-тин, стрептокіназа).
• Переливанні крові, вітамінотерапія, гормональні препарати (гідрокортизон, преднізолон).
• Пирамідинові препарати: пентоксил, метилурацил.

Лікування післяопераційних ран і ран після ПХО

Через день або 1 раз у день виконують перев’язки.

Лінію швів обробляють спиртом, йодонатом, йодопіроном, 1% спиртовим розчином брильянтового зеленого, накладають асептичну пов’язку. Шви знімають на 7-10 день. Перед зняттям швів і після зняття обробляють спиртом, йодонатом, йодопіроном, 1% спиртовим розчином брильянтового зеленого, накладають асептичну пов’язку. При нагноєнні рани - шви знімають, рану широко розкривають, дренують і лікують як гнійну рану.

Лікування чистих ран, яким не проведена ПХО

Накладають пов’язки з мазями. Перев’язки роблять не часто, 2-3 рази в неділю. Якщо пов’язка присохла до рани, її відмочують і дуже обереж-но знімають, щоб не пошкодити грануляції.

Гнійні рани

Клініка

1. Набряклість і інфільтрація країв рани.

2. Гнійне відділення, некротичні маси.

3. Гіперемія.

4. Біль.

5. Порушення функції.

6. Лімфангоїт, лімфаденіт (може бути).

7. Загальні явища: підвищення температури тіла, інтоксикація, незлу-жання, слабкість, втрата апетиту, головний біль.

В крові: лейкоцитоз, збільшена ШОЕ.

Загальні принципи лікування гнійних ран

Механічні методи

• Широкий розтин гнояків, широке розкриття ран.
• Накладення контрапертур.
• Промивання ран розчинами антисептиків.

Фізичні методи

• Теплі ванни з розчинами антисептиків.
• Дренування ран різними дренажами, тампонами.
• УФО, УВЧ, ЛКФ, парафінові аплікації, лазер, рентгенотерапія.

Науково-методичне обґрунтування теми. Р А Н И – найбільш частий вид травм, з якими хворі звертаються на ФАП, в сільську амбулаторію, поліклініку, у травмпункт та інш.

В деяких випадках рани проходять безслідно, без будь-якого лікування, в інших – в результаті приєднання інфекції, при неправильної тактиці подання першої допомоги і лікування, вони можуть обернутися тяжкими ускладненнями або навіть привести до смерті.

Потому середньому медичному працівнику необхідно вміти подавати першу медичну допомогу при пораненнях, вміти лікувати рани.

А також необхідно для профілактики нагноєння ран застосовувати обов’язково методи асептики та антисептики.

Рани є надзвичайно поширеною травмою і дуже старою проблемою медицини. В хірургії, там, де починається операція відкривається рана. Для медсестер та фельдшерів, які будуть надавати долікарську допомогу при пораненнях важливо знати класифікацію ран і їх особливості, щоб правильно, з урахуванням цих особливостей, надати допомогу. Після закінчення операції медсестри постійно повинні слідкувати за станом пов’язки на рані, пам’ятаючи, які ускладнення можуть виникнути в ній.

План викладання лекційного матеріалу

1.Поняття про рану, класифікація, характеристика окремих видів ран.

2.Клінічні ознаки ран, класифікація за стадіями інфекційного процесу.

3.Фази протікання ранового процесу.

4.Види загоєння ран.

5.Симптоми нагноєння ран, лікування.

6.ПХО ран, методи лікування ран (задачі).

Рекомендована література

1.Буянов В. М., Несторенко Д. А. «Хірургія» - М. Медицина, 1990 р.

2.Скрипниченко Д. Ф. «Хірургія» - Київ «Вища школа», 1992 р.

3.Хіміч С. Д. «Хірургія» - Київ «Здоров’я», 2004 р.

4.Роздольський І. В. «Посібник з хірургії» - Київ «Здоров’я», 2003 р.

5.Несторенко Ю. А. «Хирургические болезни» - М. Медицина, 1983 г.

6.Сыромятникова А. В. «Руководство к практическим занятиям по

хирургии» - М. Медицина, 1987 г.

7.Цитовская Л. В. «Руководство к практическим занятиям по хирур-

гии» - М. Медицина, 1997 г.

Р а н и (vulkus)

Відкрите ушкодження тканин з порушенням цілісності шкіри або слизових оболонок з можливим ушкодженням підлеглих тканин.

Структура рани.

· Рана має краї, стінки, дно, кути, уміст.

· Проникаючи у глибину тканин, зброя руйнує тканини, судини, нерви, спричиняє забиття і струс, утворює рановий канал.

Поиск по сайту: