АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Фармакологічні властивості

Читайте также:
  1. Система суб'єктів права та їх соціальні властивості.
  2. Фармакологічні властивості і використання
  3. Фармакологічні властивості.
  4. Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.Добутамін – синтетичний симпатоміметичний амін з позитивною інотропноюдією, який переважно впливає на b1-адренорецептори і дещо меншою мірою на b2-адренорецептори та a1-адренорецептори. Добутамін не стимулює виділення ендогенного норадреналіну.

Внаслідок стимуляції b1‑ адренорецепторів серця добутамін підвищує скоротливість міокарда і об’єм систолічного викиду, що призводить до збільшення хвилинного об’єму та зниження підвищеного тиску наповнення шлуночків (кінцево-діастолічного тиску). Коронарний кровотік і споживання міокардом кисню звичайно посилюються в результаті збільшення скоротливості міокарда.

Добутамін мало впливає на системний судинний опір, а систолічний і пульсовий артеріальний тиск залишаються незмінними або підвищуються внаслідок збільшення хвилинного об’єму.

У пацієнтів із септичним шоком зі зменшеним системним судинним опором добутамін може знижувати тиск крові без підвищення хвилинного об’єму.

Добутамінприскорює атріовентрикулярне вузлове проведення. При застосуванні препарату в оптимальних дозах частота серцевих скорочень звичайно не підвищується, однакдля високих доз добута міну характерна позитивна хронотропна дія.

В результаті збільшення хвилинного об’єму можуть збільшуватися нирковий кровотік і діурез.

Фармакокінетика.Препарат починає діяти через 1-2 хвилини після початку введення, а прималій швидкості вливання – менше, як через 10 хвилин. Дія добута міну триває до 5 хвилин після припинення інфузії. Постійна інфузія тривалістю понад 72 години може спричинити розвиток толерантності. Період напів виведення добута міну зплазми

становить 2-3хвилини, об’єм розподілу – 0,2 л/кг, а кліренс плазми – 2,4 л/хв·м2. Добутамін метаболізується шляхом кон’югації і метилування з утвореннямглюкуронідів і 3-о-метилдобута міну. Метаболіти виводяться переважно з сечею (дві третини) і жовчю.

Показання для застосування. Добутамінзастосовується як інотропний засіб при лікуванні пацієнтів з:

гострою серцевою недостатністю або гострою декомпенсацією хронічної застійної серцевої недостатності (це може бути наслідком гострого інфаркту міокарда, кардіоміопатії, валвулопатії або хірургічної операції на серці);

низьким хвилинним об’ємом внаслідок не кардіологічних причин (наприклад, внаслідок септичного шокуабо штучної вентиляції легенів з позитивним кінцевим тиском видиху).

Добутамін такожможе використовуватися як замінник фізичних вправ при тестах серцевої діяльності з навантаженням (добута мінова проба), якщо звичайний тест з фізичним навантаженням не може бути задовільно виконаний. З цією метою добутамін можна застосовувати лише у закладах з досвідом проведення відповідних тестів при додержанні всіх вимог і запобіжних заходів, що і у разі стандартних досліджень з фізичним навантаженням.

Спосіб застосування та дози. Добутамін“Ебеве” вводиться шляхом безперервного внутрішньо венного вливання. Перед застосуванням концентрат для приготування ін фузійних розчинів має бути розведений щонайменше до об’єму 50 мл 5% розчином глюкози або 0,9% розчиномNaCl. Розведений препарат вводиться з допомогою ін фузійного насоса, що дозволяє підтримувати необхідну і стабільну швидкість введення. Якщо використовуєтьсяін фузійний насос Infusomat®, вміст 1 флакону розводиться до об’єму 500 мл (концентрація добута міну 500 мкг/мл). Якщо ж використовується шприцевийін фузійний насос Perfusor®, вміст 1 флакону розводиться до об’єму 50мл (концентрація добута міну 5000 мкг/мл).

Розчини слід готувати безпосередньо перед використанням. Їх можна зберігати не більше 24годин у захищеному від світла та ультрафіолетової радіації місці.

Можна застосовувати лише прозорі і безбарвні розчини.

Рожеве забарвлення розчинів добута міну свідчить про невелике окислення активної речовини, однак у разі зберігання в рекомендованих умовах протягом зазначеного вище часу, ефективність препарату суттєво не знижується.

Розвестиінфузійні розчини не можна змішувати з іншими лікарськими засобами. Якщо одночасно з добутаміном вводиться ще один препарат, кожен має вливатися черезсвою інфузійну систему.

Для запобігання місцевим реакціям препарат слід вводити у великі периферичні вени або, що краще, безпосередньо у центральні вени.

Під час вливаннядобута міну необхідно безперервно контролю вати артеріальний тиск, частоту серцевих скорочень, ритм серця, діурез і швидкість інфузії. Також рекомендується контролю вати хвилинний об’єм, центральний венозний тиск, тиск у легеневій артерії, а також легеневий капілярний тиск заклинювання (wedge).

Швидкість введення і тривалість терапії визначають індивідуально залежно від реакції пацієнта.

Дози для дорослих

Більшості пацієнтів добутамін вводиться зі швидкістю 2,5 - 10 мкг/кг·хв. У поодиноких випадках швидкість вливання може бути збільшена до 40 мкг/кг·хв.

Дози для дітей

Дітям добутамін вводиться зі швидкістю 0,5 - 20 мкг/кг·хв. Гемодинамічна реакція на добутамін у дітейдещо відрізняється від реакції дорослих. Є докази того, що для дітей мінімальна ефективна швидкість вливання вища, а максимально припустима швидкість вливання нижча у порівнянні з дорослими. Тому швидкість вливання добута міну дітям слід підбирати дуже ретельно (див. розділ “Особливості застосування").

Внаслідок безперервного вливання протягом 72 годин і більше може розвинутися толерантність до добута міну. Для запобігання “ефекту відміни” вливання препарату рекомендується припиняти поступово.

Введення з допомогою шприцевого ін фузійного насоса з об’ємом камери 50 мл (наприклад, Perfusor®)

Вміст 1 флакону розводиться до об’єму 50 мл (концентрація добута міну 5000 мкг/мл).

  Швидкість введення у мл/год (мл/хв)
  Вага пацієнта 50 кг 70 кг 90 кг
Низька доза (2,5 мкг/кг·хв) 1,5 (0,025) 2,1 (0,035) 2,7 (0,045)
Середня доза (5 мкг/кг·хв) 3,0 (0,05) 4,2 (0,07) 5,4 (0,09)
Висока доза (10 мкг/кг·хв) 6,0 (0,1) 8,4 (0,14) 10,8 (0,18)

Введення з допомогою ін фузійного насоса (наприклад, Infusomat®)

Вміст 1 флакону розводиться до об’єму 500 мл (концентрація добута міну 500 мкг/мл).

  Швидкість введення у мл/год (мл/хв)
  Вага пацієнта 50 кг 70 кг 90 кг
Низька доза (2,5 мкг/кг·хв) 15 (5) 21 (7) 27 (9)
Середня доза (5 мкг/кг·хв) 30 (10) 42 (14) 54 (18)
Висока доза (10 мкг/кг·хв) 60 (20) 84 (28) 108 (36)

Під час тестів серцевої діяльності з навантаженням добутамін рекомендується вливати зі зростаючою швидкістю, починаючи з 5 мкг/кг·хв і збільшуючи швидкість на 5 мкг/кг·хв кожні 8 хвилин, доки вона не досягне максимальної – 20 мкг/кг·хв, з якою препарат також вливається 8 хвилин. В цей час необхідно безперервно контролю вати ЕКГ. Уразі зниження сегмента ST більше, як на 3 мм, або у разі появи шлуночковоїаритмії вливання припиняють. Вливання також має бути припинене, якщо частота серцевих скорочень досягає максимально припустимої для віку/статі пацієнта, якщо систолічний тиск перевищує 200 мм рт. ст. або спостерігаються побічні ефекти, описані у наступному розділі.

Побічна дія.

Системні ефекти

Збільшення частоти серцевих скорочень (на 5 - 15 скорочень за хвилину), підвищення систолічного артеріального тиску (на 10 - 20 мм рт. ст.) (значніше зростання зазначених показників спостерігається приблизно у 10% пацієнтів та у дітей); підвищення легеневого капілярного тиску заклинювання у дітей віком до 1 року.

Гіпотензія, шлуночкова аритмія (особливо ранні екстрасистоли, в поодиноких випадках тахікардія, фібриляція), суправентрикулярна тахікардія у пацієнтів з тріпотінням або фібриляцією передсердь.

Нудота, головний біль, ангінозний біль, біль у грудях, прискорене серцебиття, задишка, зниження концентрації калію у сироватці крові / гіпокаліємія.

Реакціїгіпер чутливості (свербіж, екзантема, жар, озноб, еозинофілі я, бронхоспазм).

Рідко позиви до сечовипускання, периферична ішемія, тремор і петехіальні крововиливи (ймовірно внаслідок блокування агрегації тромбоцитів).

У поодиноких випадках можливі реакції гіпер чутливості на сульфіт, особливо у хворих на астму (з такими симптомами, як нудота, діарея, задишка, гострий астматичний напад, сплутаність свідомості, шок тощо). Ці реакції можуть становити загрозу життю пацієнта.

Місцеві реакції

Флебіт, пара венозне запалення (після випадкової інфільтрації).

Зафіксовані поодинокі випадки некрозу шкіри після екстравазації.

Протипоказання. Гіпер чутливість додобута міну гідро хлориду або натрію піросульфіту (зокрема, гіпер чутливістьпацієнтів з астмою до сульфіту).

Механічна обструкція, що заважає шлуночковому наповненню або витоку (наприклад, тяжкий аортальний стеноз, обструктивна гіпертрофічна кардіоміопатія, тампонада серця, констриктивний перикардит).

Стійкатахіаритмія, що не піддається лікуванню анти аритмічними препаратами.

Передозування.

Симптоми: відсутність апетиту, нудота, блювання, тремор, тривога, прискорене серцебиття, головний біль, задишка, ангінозний біль, біль у грудях, гіпертензія, тахіаритмія, ішемія міокарда, фібриляція шлуночків, гіпотензія.

Лікування. Зниження швидкості інфузії або припинення вливання. При потребі симптоматичні заходи (наприклад, введення лідокаїну або b-адренергічних блокаторів у разі тяжкої шлуночкової аритмії).

При випадковому потраплянні препарату у шлунково-кишковий тракт доцільно застосовувати активоване вугілля. Форсований діурез, перитонеальний діаліз, гемодіаліз та гемосорбція у разі передозування добута міну неефективні.

Особливості застосування. Препарат може застосовуватися лише в умовах спеціалізованого стаціонара.

Попередження.

Гіповолемія.

Гіповолемія маєбути скоригована до початку лікування добутаміном. Об’єм крові необхідно підтримувати на належному рівні і під час терапії.

Тріпотіння передсердь, фібриляція передсердь.

Оскільки добутамін прискорює атріовентрикулярне проведення, у пацієнтів можуть виникатисуправентрикулярні тахіаритмії. Пацієнтам з фібриляцією передсердь і прискореним проведенням до шлуночків перед застосуванням добута міну необхідно призначати дигіталіс.

Шлуночковаектопічна активність, шлуночкова аритмія.

Стан таких пацієнтів внаслідок введення добута міну може погіршуватися.

Інфаркт міокарда.

Надмірні дозидобута міну можуть посилити ішемію внаслідок підвищеного споживання міокардом кисню.

Феохромацитома.

Добутамін може спричиняти значне підвищення артеріального тиску.

Гіпертензія.

Існує ризик підвищення кров’яного тиску.

Гіпертироїдизм.

Чутливість досимпатоміметиків може підвищуватися.

Гіпокаліємія.

Добутамін може знижувати рівень калію у сироватці крові, тому перед початком лікування препаратом існуюча гіпокаліємія має бути скоригована, а в процесі терапії необхідно стежити за концентрацією калію у сироватці.

Лікування дітей.

Вплив добута мінуна гемодинаміку у дітей та у дорослих дещо відрізняється (як кількісно, так іякісно). У дітей артеріальний тиск підвищується частіше і значніше, ніж удорослих. Легеневий капілярний тиск може не тільки не знижуватися (як це спостерігається у дорослих), а навіть підвищуватися, особливо у дітей віком доодного року. Тому під час лікування добутаміном діти повинні перебувати піддуже пильним наглядом лікаря.

Запобіжні заходи.

Добутамін “Ебеве”має застосовуватися лише досвідченими кардіологами.

Під час вливаннядобута міну необхідно безперервно контролю вати артеріальний тиск, частоту серцевих скорочень, ритм серця, діурез і швидкість інфузії. Також рекомендується контролю вати хвилинний об’єм, центральний венозний тиск, тиск у легеневій артерії, а також легеневий капілярний тиск заклинювання (wedge).

У разі виникнення тахікардії, при значному зростанні систолічного тиску, при тяжкій гіпотензії (при середньому артеріальному тиску < 70 мм рт. ст.) або при виникненніаритмії швидкість вливання добута міну має бути зменшена або вливання тимчасовоприпинене.

Об’єм ін фузійногорозчину слід визначати залежно від потреби пацієнта в рідині. Якщо артеріальний тиск залишається низьким або знижується, незважаючи на достатній тиск наповнення шлуночків і хвилинний об’єм, паралельно можуть призначатисявазопресорні препарати (дофамін, норадреналін).

Добутамін не рекомендується використовувати як замінник фізичних вправ під час тестів з навантаженням за наявності у пацієнтів нестабільної стенокардії, блокади пучкаГіса, пороків клапанів серця, аортального стенозу або інших серцевих захворювань, при яких тести з фізичним навантаженням протипоказані.

Вагітність та лактація.

Дослідження репродуктивної функції на тваринах не виявили порушень фертильності, тератогенної дії добута міну або ушкоджень плода. Для людей відповідних відомостей недостатньо. Враховуючи це в період вагітності добутамін слід застосовувати лише у разі гострої потреби.

Невідомо, чи виводиться добутамін з материнським молоком. Тому під час лікування препаратом матерям рекомендується відмовитися від годування дітей своїм молоком.

Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами.

Не виявлений.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.)