Спосіб застосування та дози. Доза і швидкість уведення повинні визначатися залежно від здатності до елімінації Інтраліпіду.Елімінація ліпідів оцінюється шляхом визначення концентрації три

Доза і швидкість уведення повинні визначатися залежно від здатності до елімінації Інтраліпіду. Елімінація ліпідів оцінюється шляхом визначення концентрації три гліцеридів у сироватці крові.

Парентеральне харчування

Дорослі: Рекомендована максимальна доза – 3 г три гліцеридів/кг маситіла на добу, що відповідає 15 мл/кг·добу Інтраліпіду 20%. Інтраліпід може покривати до 70% енерг етичних потреб. Швидкість інфузії Інтраліпіду не повинна перевищувати 500 мл за 5 годин.

Немовлята і діти раннього віку: Рекомендована доза може варіювати від 0,5 до 4 г три гліцеридів/кг маси тіла на добу, що відповідає 2,5-20 мл/кг·добуІнтраліпіду 20%. Швидкість інфузії не повинна перевищувати 0,17 гтри гліцеридів/кг·год (4 г/кг за 24 години). Недоношеним новонародженим і новонародженим з малою масою тіла бажано проводити інфузію Інтраліпідубезупинно протягом доби. Початкова доза, що становить 0,5-1 гтри гліцеридів/кг·добу, може бути поступово збільшена на 0,5-1 г/кг·добу до дози 2 г/кг·добу. Тільки при пильному контролі концентрації три гліцеридів у сироватці крові, печінкових проб і насичення крові киснем можливе подальше збільшення дози до 4 г/кг·добу. Не допускається перевищення цього рівня з метою компенсації пропущеної раніше дози.

Недостатність ессенціальних жирних кислот

Для запобігання або корекції недостатності ненасичених жирних кислот рекомендується введення Інтраліпіду в дозах, які забезпечують надходження достатньої кількості лінолевої і ліноленової кислот і 4-8% небілкової енергії. При стресовому стані у поєднанні з недостатністю ессенціальних жирних кислот можна вводити більші дози Інтраліпіду.

Уведення

Інтраліпід можна вводити через Y-конектор або паралельно в ту ж саму центральну або периферичну вену, у яку вводиться розчин вуглеводів і/або амін окислот.

Інтраліпід можна також в асептичних умовах додавати у пластикову (полімерну) тару, що не містить фталату, як частину загальної суміші “Усе водному”, що складається також з вуглеводів, амін окислот, електролітів, мікроелементів і вітамінів. У цьому випадку необхідний контроль фізичної стабільності суміші.

Побічна дія.

Рідко – пропасниця, нудота або блювання (частота менше 1%).

Інші побічні реакції, пов’язані з уведенням Інтраліпіду, відмічаються надзвичайно рідко (менш ніж 1 випадок на 1 мільйон інфузій).

Негайні (або ранні) побічні реакції. Алергійні реакції (анафілактичні реакції, висипання і кропив’янка на шкірі), розлади дихання (тахіпное) іциркуляторні порушення (зниження або підвищення артеріального тиску), гемоліз, ретикулоцитоз, головний біль, абдомінальний біль, підвищена стомлюваність, пріапізм (частота < 0,0001%).

Відстрочені побічні реакції. При тривалому застосуванні Інтраліпіду в немовлят– тромбоцит опенія. Можливе тимчасове підвищення показників печінкових проб при тривалому застосуванні Інтраліпіду (частота < 0,0001%). Усі симптоми звичайно оборотні при припиненні інфузій Інтраліпіду.

Протипоказання.

– гостра стадія шоку;

– гіпер чутливість до компонентів препарату;

– виражені порушення ліпідного обміну (наприклад, патологічнагіперліпідемія).

Слід з обережністю призначати препарат при:

– захворюваннях, що спричинюють порушення обміну ліпідів: тяжкій нирковій і/або печінковій недостатності, декомпенсованому цукровому діабеті, панкреатиті, гіпотиреозі (при супутній гіпертри гліцеридемії);

– алергії на соєвий білок (тільки після проведення алергійних проб).

Передозування.

Симптоми: порушення елімінації Інтраліпіду може призвести до розвитку синдрому надмірного жирового навантаження, що, у свою чергу, може спричинити порушення функції нирок або виникнення інфекції. Синдром надмірного жирового навантаження характеризується гіперліпідемією, пропасницею, жировою інфільтрацією, порушенням функції різних органів і комою.

Лікування: після припинення інфузій Інтраліпіду всі симптоми звичайно зникають.

Поиск по сайту: