|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Фармакологічні властивості і використанняВідвар трави повитиці вживають як пургативний, діуретичний, болетамувальний та як такий, що збуджує виділення шлункового соку, засіб. Як в'яжучий засіб його призначають при колітах. П'ють відвар і при деяких жіночих хворобах, зокрема при мізерних менструаціях. У тібетській медицині рослина відома своїми кровоспинними властивостями. Зовнішньо, у вигляді ванн, повитицю використовують при шкірних захворюваннях. У гомеопатії препарати повитиці дають пити при висипах на шкірі, грипі, жіночих хворобах та в інших випадках. Петрів хрест
Петрів хрест ще називають маслянки, шпараговий ряст. Російською — Гнездник, потаенница, царь-трава. Естонці називають петровий хрест — лемароги, а латиші — бесляппе. Наукова назва рослини латиною - Lathraea squamaria, що в перекладі означає “прихований лускатник”. Петрів хрест за своєю природою життя схожий на гриби. Це гетеротрофні рослинні організми. Отруйні. Але що цікаво! І цю рослину оспівують літератори. У журналі “Київ” (1992 рік, травень) були опубліковані “Нотатки вченого агронома про сучасне царство Еола з відступами, аналогіями і спробою резюме”. В мережі ці нотатки опубліковані за адресою: http://ursr.org/kyiv/92/05/html/117.html ...Манила до себе балка нас, повоєнну малечу — розпроголодну, розпрохолодну, розпролахмічету: на вбоженних одежинах латка на латці сидить і латкою поганяє. Тулилися по її берегах скромні орлики і сокирки, жовто скипав буркун-дрібноцвіт — медова травка, гордо величався білий будяк — адамова голова, присідав перед ним навпочіпки бубовник — брязгітка, як йому і належить, не корився чиновному собратові борець — зозулині черевички, вихльостував батогами шпараговий ряст і тихо щулився сухоребрик... І стільки-то там трав розкошувало, скілько-то там зернят і ягід родило, що ні розказати, ні пером описати. Петрів хрест — отруйний. Та й для нього “знайшли роботу” прадавні знахарі. Траву рослини брали в дорогу, як оберіг від біди. Вважалося, що при допомозі його кореня можна було подолати бісову силу... Офіційна медицина знайшла Петровому хресту практичне застосування. Рослина допомагає як протипухлинний засіб. Правда у поєднанні з іншими травами: болиголова, аконіт (борець), простріл, молочай Палласа та з іншими лікарськими препаратами. Петрів хрест використовують при захворюваннях нирок, печінки (гепатит, цироз, рак), при набряклості, водянці і асциті, при гінекологічних захворюваннях, для регулювання овуляції яйцеклітини, м'язового тонусу матки і стимуляції запліднення яйцеклітини, тобто при безплідді. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.) |