Кредитно-грошова (монетарна) політика, її мета, види та засоби

ТЕМА - 11. ГРОШОВИЙ РИНОК В КЕЙНСІАНСЬКІЙ ТЕОРІЇ

ТА МОНЕТАРНА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ

Кредитно-грошова (монетарна) політика, її мета, види та засоби.

Особливості кейнсіанської теорії попиту на гроші. Фактори попиту на гроші. Ефект Фішера.

Пропозиція грошей та фактори, що її визначають в кейнсіанській теорії. Грошовий мультиплікатор.

Рівновага на грошовому ринку та механізм її підтримки. Формування ставки відсотку.

Кредитно-грошова (монетарна) політика, її мета, види та засоби.

Монетарна (кредитно-грошова) політика – це заходи, спрямовані на контролювання національним (центральним) банком країни пропозиції грошей, процентних ставок і ринків капіталу для досягнення повної зайнятості та подолання інфляції.

Кінцевими цілями монетарної політики є:

1) економічне зростання;

2) високий рівень зайнятості;

3) стабільність цін;

4) життєздатний платіжний баланс.

Інструменти монетарної політики поділяють на:

1) інструменти прямого впливу:

- встановлення лімітів кредитування для окремих комерційних банків або надання кредитних ресурсів окремим галузям виробництва (видам економічної діяльності);

- пряме регулювання відсоткових ставок;

2) непрямі інструменти:

Ø операції на відкритому ринку, тобто купівля або продаж національним банком урядових цінних паперів (облігацій внутрішньої державної позики – ОВДП, єврооблігацій);

Ø коригування рівня облікової ставки (ставки рефінансування НБУ), тобто відсоткової ставки, під яку національний банк надає кредити комерційним банкам;

Ø зміна норми обов’язкових банківських резервів.

Види кредитно-грошової (монетарної) політики:

1) експансіоністська (стимулююча) монетарна політика, або політика дешевих грошей – це політика, спрямована на збільшення пропозиції грошей для стимулювання сукупних планових витрат і зайнятості, на прискорення економічного зростання;

2) рестрикційна (обмежувальна, жорстка) монетарна політика, або політика дорогих грошей – це політика, спрямована на обмеження пропозиції грошей для зниження сукупних планових витрат і стримування інфляційного тиску в економіці, тобто на обмеження зростання цін.

Монетарна політикамає досить складний механізм впливу на національну економіку, який називають передавальним механізмом монетарної політики, або механізмом грошової трансмісії. Цей механізм має 4 складових, які утворюють ланцюжок взаємодії:

1) зміна величини реальної пропозиції грошей S_M внаслідок проведення національним банком відповідного виду монетарної політики;

2) зміна процентних ставок на грошовому ринку;

3) зміна сукупних планових витрат (зокрема інвестиційних видатків) у відповідь на зміну ставок позичкового відсотку;

4) зміна обсягу національного виробництва як реакція на зміну сукупного попиту (сукупних планових витрат).

2 Особливості кейнсіанської теорії попиту на гроші. Фактори попиту на гроші. Ефект Фішера.

Кейнсіанську теорію попиту на гроші називають теорією переваги ліквідності. Вона визначає три мотиви, що спонукають людей зберігати частину грошей у вигляді готівки:

1) трансакційний мотив, тобто потреба у готівкових коштах для обслуговування поточних угод;

2) мотив застережливості (рос.–предусмотрительности, предосторож-ности), тобто зберігання певної суми готівки на випадок непередбачуваних обставин в майбутньому;

3) спекулятивний мотив, тобто намір заощадити деякий резерв для доходних операцій на фондовому ринку.

Загальний попит на гроші (D_M) в кейнсіанській моделі знаходиться за формулою:

(11.1)

де D_MT – трансакційний попит на гроші, включаючи страховий попит на гроші (потреба в грошах для обслуговування товарообігу);

D_MC – спекулятивний попит на гроші (потреба в грошових коштах для спекулятивних операцій з купівлею-продажем цінних паперів), або попит на гроші як активи.

Функція попиту на гроші виражається рівнянням:

а) у випадку лінійної залежності:

(11.2)

де k – еластичність зміни попиту на гроші до динаміки національного доходу (Y_нд);

h – еластичність зміни грошового попиту до динаміки ставки позичкового відсотку (r);

Y – обсяг аціонального доходу;

r – ставка позичкового відсотку;

p – рівень цін;

б) у випадку нелінійної залежності:

(11.3)

Графік попиту на гроші в кейнсіанській теорії:

Фактори попиту на гроші:

1) рівень доходу;

2) швидкість обігу грошей;

3) ставка позичкового відсотку.

Кейнсіанська теорія вважає основним фактором ставку позичкового відсотку, а неокласична – рівень доходу.

Номінальна ставка позичкового відсотку – це ставка, що встановлюється банківськими установами за кредитними операціями.

Реальна ставка відсотку відображає реальну купівельну спроможність доходу, що отриманий у вигляді відсотку.

Взаємозв’язок номінальної та реальної відсоткової ставки описується рівнянням Фішера:

(11.4)

(11.5)

де i – номінальна відсоткова ставка;

r – реальна ставка позичкового відсотку;

π – темп інфляції.

За високих темпів інфляції використовується більш точна формула для визначення реальної ставки відсотку:

(11.6)

3 Пропозиція грошей та фактори, що її визначають в кейнсіанській теорії. Грошовий мультиплікатор.

Пропозиція грошей (S_M) включає до свого складу готівку поза банківською системою і депозити, які економічні агенти можуть за необхідності використовувати для обслуговування угод, тобто агрегат M₁.

Графік пропозиції грошей в кейнсіанській теорії:

Сучасна банківська система є системою з частковим резервним покриттям, тому що лише частину своїх депозитів банки зберігають у вигляді резервів, а залишок використовують для видачі позик.

Кредитно-грошова мультиплікація – це процес емісії платіжних засобів у межах системи комерційних банків (або мультиплікативне створення депозитів).

Простий грошовий мультиплікатор (кредитний мультиплікатор) показує відношення приросту пропозиції грошей (∆S_M) до приросту кредитних ресурсів (∆К_р) і визначається за формулою:

(11.7)

З іншого боку, простий грошовий мультиплікатор визначає максимальну кількість нових депозитних грошей, що створюються однією грошовою одиницею надлишкових резервів при заданій нормі обов’язкових банківських резервів:

(11.8)

де rr – норма обов’язкових банківських резервів.

4 Рівновага на грошовому ринку та механізм її підтримки. Формування ставки відсотку.

Модель грошового ринку поєднує попит на гроші (D_M) та грошову пропозицію.

Графічна модель грошового ринку в кейнсіанській теорії:

Якщо r₁ > , то пропозиція грошей (S_M) перевищує попит на них (D_M). Висока відсоткова ставка відповідає низькому курсу облігацій, що сприяє вигідній скупці дешевих облігацій з розрахунком на підвищення їх курсу в майбутньому. Це приводить до зниження ставки r.

Якщо r₂ < , то S_M < D_M. Низька ставка відсотку відповідає високому курсу цінних паперів, що зумовлює їх продаж з огляду на падіння їх курсу в майбутньому. Це приводить до зростання ставки r.

Коливання рівноважних значень ставки позичкового відсотку (r) на грошовому ринку можуть бути пов’язані з впливом таких факторів:

1) збільшення обсягу національного виробництва або рівня доходу:

2) спад виробництва або зменшення рівня доходу:

3) грошова емісія, або розширення (збільшення) пропозиції грошей:

4) скорочення пропозиції грошей:

Поиск по сайту: