Синтаксичних конструкцій; орфографічні – стосуються (визначають) написання слів та їх

Форм; пунктуаційні – коригують постановку розділових знаків у відповідності до змісту й

Форм реалізованої засобами мови думки з урахуванням мети висловлювання.

Норма – це не сукупність правил. Правила, або регламентації, кодифікації,

Відбивають у нашій свідомості реальні мовні норми. Правила можуть і не відбивати

Літературних норм, або навіть суперечити їм (напр., орфоепічні норми). Правила не можуть

Охопити всі норми – доказом цього є численні винятки з правил, які подають словники,

Правопис. Правила змінюються частіше, ніж норми – закономірне прагнення зробити

Правило ближчим до реальної мовної дійсності, врахувати її різноманітність, варіантність.

Норми, властиві літературній мові, обслуговують певне людське суспільство з усіма

Сферами його діяльності: виробничої, законодавчої, освітньої, духовної і т. ін. У межах

норм літературної мови (літературна мова – це сукупність норм) можуть виділятися:

Хронологічні, регіональні, стилістичні норми (є норми й у кожному діалекті національної

Мови).

Норма – одне з основних понять культури мовлення і стилістики. Головними

Ознаками її є: відповідність системі мови, стабільність, обов’язковість (норми вимови,

Лексичні, словотвору, відмінювання, дієвідмінювання, синтаксичні норми). Звичайно,

Літературна норма – це певна штучність (на відміну від норм розмовно-просторічних,

Діалектних, що відзначаються невимушеністю входження в мовну свідомість людини).

Норма – це зразок, яким необхідно користуватися. Щодо мовної системи, то мовна

Норма характеризується сталістю, певною “консервативністю”, а щодо стилістики вона є й

Категорією змінною – рухливість зумовлюється, у першу чергу, варіантністю.

Таким чином, нормативним є мовлення, яке: відповідає системі мови, не суперечить

Її законам; у якому не допущено стилістичного (і стильового) дисонансу; у якому не

Допущено змішування норм різних мов під впливом білінгвальної мовленнєвої практики.

Норма – явище суспільне, тому на неї можуть впливати як зміни у суспільному

розвитку (у першу чергу на лексичні норми) і пов’язані з ними зміни в психології народу –

Носія мови, так і чинники суб’єктивні: якість критеріїв норми літературної мови, тобто мова

Яких письменників є авторитетним зразком, які саме їх твори беруться за визнаний зразок,

Що із мовної традиції визначається як норма, переконливість (безпомилковість,

Об’єктивність) статистичного критерію, відсутність суб’єктивного у виборі критеріїв тощо.

Норма – це загальноприйнятий звичай вимовляти, змінювати, записувати слово.

Уміння вибрати з можливих варіантів літературної норми найбільш точний, стилістично

Доречний, найбільш _______виразний, естетичний варіант для даної ситуації мовлення і становить

Поиск по сайту: