Як бачимо, на сьогоднішній день однозначно охарактеризувати лінгвістичну

Риторику досить складно. Однак спільною рисою подібних досліджень можна вважати

Ретельні розробки фундаментального поняття риторики - поняття риторичної фігури та їх

Реалізації в різних типах повідомлень.

Загальна характеристика аргументативної риторики

Власне неориторика, як новий історичний етап розвитку риторики, була

започаткована роботою X. Перельмана (1912- 1984) та Л. Олбрехт-Титеки "Нова ораторське

мистецтво: Трактат про аргументацію" (1958 р.). Бельгійські науковці так визначили

завдання своєї праці:

"...об'єктом теорії аргументації є вивчення дискурсивних прийомів, що дозволяють

викликати чи посилити прихильність до запропонованих для згоди тез"1.

Ґрунтовність роботи Х. Перельмана та Л. Олбрехт-Титеки (ретельне дослідження

Різноманітних технік аргументації) дала значний імпульс розвитку власне теорії

Аргументації та неформальної логіки. Неформальна логіка як окрема галузь сучасного

Логічного знання виникає у 70-х рр. ХХ ст. На сьогоднішній день слід підкреслити тісний

Взаємозв'язок між аргументативною риторикою та неформальною логікою.

Загалом можна виділити наступні характерні риси, які поєднують аргументативну

Риторику і неформальну логіку. По-перше, це дослідження аргументації як процесу, а не

Тільки як результату, що більш властиве формальній логіці. По-друге, це аналіз тих

Міркувань, що виражаються природною мовою і використовуються в публічному дискурсі.

По-третє, це виявлення раціональних стандартів, завдяки яким аргументативний дискурс

Може використовуватися для обґрунтування певних точок зору.

Досить важливими для риторики є концепції саме тих науковців, які працюють у

Галузі неформальної логіки та теорії аргументації (Дж. Влер, Р. Гроотендорст, Р. Джонсон,

Ф. ван Єєме-рен, Е. Краббе, Д. Уолтон, Ф. С. Xенкеманс та ін.). Наприклад, відомі фахівці у

Цій галузі Франс ван Єємерен, Роб Гроотен-дорст, Франсиска Снук Хенкеманс у своєму

посібнику "Аргументація: аналіз, перевірка, представлення" відмічають:

"Аргументація - це спроба змінити думку аудиторії".

Ідеалом аргументативного дискурсу є критична дискусія. Вона спрямована на

Подолання розходження в думках через обговорення того, чи потрібно приймати певну

Точку зору, чи ні. У критичній дискусії виділяються чотири стадії: стадія конфронтації,

Стадія відкриття дискусії, стадія аргументації та завершальна стадія.

Аргументативний дискурс може бути представлений у письмовій і усній формах.

Ораторська ж промова, з одного боку, являє собою лише елемент критичної дискусії, а з

Іншого - містить у собі, як правило, не тільки аргументацію.

Взагалі виступ оратора може складатися, на думку Ф. ван Єємерена, Р.

Гроотендорста, Ф. С. Xенкеманс, з таких частин: вступ, метою якого є привертання уваги

Аудиторії до того, що має намір виголосити оратор; опис проблеми; аргументація, коли

Поиск по сайту: